Автор: Григорій Клочек, доктор філологічних наук, професор.
Пам'ятаєте, колеги, учительок однієї з шкіл Вінниччини, які з гордістю демонстрували свою уніформу в сіро-чорних та сіро-червоних тонах. То вже був певний симптом хвороби нашої шкільної системи, котрий треба було б проаналізувати. Боронь Боже, я нічого поганого про вчителів сказати не хочу, бо вони не винні, їх такими зробила існуюча система.
Передивився цей урок і прийшов до дуже сумного висновку, що симптоматика загострюється. Коли вже такі уроки претендують на участь у конкурсі «Учитель року 2018», то наші справи, панове, геть погані.
Учителька піднесеним, пафосним тоном говорить протягом 90 відсотків урочного часу, а 10 відсотків часу - учні. Художнє слово звучить всього-на-всього 70 секунд.
Боронь Боже, я не обвинувачую вчительку - вона ж теж «продукт» цієї системи, з її реформами, недолугими, непрофесійно зробленими шкільними програмами, з відсутністю нормальних, по-справжньому навчальних посібників, з існуючою системою підготовки та перепідготовки вчителів. І так - далі. І так - далі...
Приїхали, панове! І сумно, і тривожно…
