О. Співаковський: Україна – донор людського капіталу

Створення хаосу на ринку освітніх послуг, зміни в стипендіальному забезпеченні ведуть до міграції молоді

О. Співаковський: Україна – донор людського капіталу

Автор: Олександр Співаковський, народний депутат, перший заступник голови Комітету ВР з питань науки і освіти, член фракції БПП.

Неорабство або як свідомо чи ні Україна стала головним донором людського капіталу!

На ці роздуми мене наштовхнула вступна компанія 2017, яка на мій погляд, поховала Довіру до того, що відбувається з процесами формування людських ресурсів найвищого ґатунку в Україні. Але кінцеву крапку поставило повідомлення від Мінфіну про своє «освітнє» бачення щодо скорочення кількості стипендіатів.

1. Нажаль, для більшості можновладців це питання довгострокової перспективи і тому - навіщо себе нервувати тим, що колись буде!

2. Наші реформатори, люди гарні, продовжують жити парадигмами попереднього тисячоліття, де рафінована вища освіта готувала фахівців чесно та якісно, бо радянський оборонпром інших не сприймав. Це проектувалося на вчителів. Всі розуміли:»Якщо не я, то хто». Так закривали амбразуру освітнього простору. А плановий підхід не дозволяв перефірійним вишам виходити за рамки «розумного». Але буремні дев'яності все це поламали та запустили незворотні процеси інфляції вищої освіти, де за норму стало купівля ліцензії, дисертації, диплому та інші ганебні явища.

3. Для боротьби з фактично публічною корупцією було запущено ЗНО, яке, на перший погляд, вирішило багато проблем. З'явилось відчуття перемоги над онкологією вищої освіти.

4. Закон про вищу освіту, прийнятий в 2014 році, здавалось, поставив останню крапку в неякісній вищій освіті. Ейфорія тих часів закінчилася дуже швидко, бо всі побачили тільки поглиблення стагнації університетської освіти. Неможливість запустити автономію. Імпотентність імплементації головних положень Закону про ВО. А головне - незмінність поведінки головних суб'єктів освітнього простору - студента, викладача, науковця та університету.

5. Замість реальних реформ ми отримали боротьбу за гарні тексти нових законопроектів та їх перекреслення бюджетними законами. Замість реальних змін ми отримали нові освітні ініціативи Мінфіну, головним лейтмотивом яких є термін «скоротити». Замість очікуваних результатів ми отримали катастрофічну міграцію молоді в інші країни.

6. Більш того. ЗНО виступило потужним інструментом доступу закордонних країн до бачення структури інноваційного людського капіталу України. А створення хаосу на ринку освітніх послуг, включаючи специфіку системи «широкого конкурсу» 2016 та 2017, зміна ідеології стипендіального забезпечення призвели до подальшої недовіри та міграції молоді.

7. Свідомо або ні, ті, хто відповідає за освітню політику в країні, створили умови для відкачування мізків з нашої країни. Свідомо або ні. Не знаю! Але кошти відповідних грантів зіграли свою роль.

8. У результаті ми створюємо модель, де в Україні залишиться три - чотири університетські центри. Через них нашим грантодавачам буде дуже легко відбирати талановиту молодь для подальшого навчання та роботи за кордоном. Іншим територіям уготована доля середньої спеціальної та професіонально-технічної освіти. Які повинні будуть надавати в подальшому сервісне забезпечення з дуже високою собівартістю.

9. У всьому цьому не меншу роль будуть відігравати реформи в початковій та середній ланці освіти, де головним буде не навчити, а соціалізувати дитину. Соціалізувати через формування примітивних компетентностей. Тих компетентностей, які будуть потрібні новим, в тому числі і закордонним, «хазяєвам» життя.

10. Замість нації, яка створювала нові знання та технології, які й сьогодні дозволяють розвивати оборонну галузь, літакобудування, ракетні системи, ми отримаємо сервісну націю, яка після втрати «ядерного озброєння» тепер втратить останнє – «освічену країну».

11. А почесне звання донору людського капіталу стане оцінкою роботи сьогоднішньої еліти щодо формування Майбутнього нашої України.

Оригінал

Освіта.ua
21.08.2017

Популярні блоги
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Тетяна Сердечна: зарплати у вчителів мають бути різні Є шанс, що колись держава буде в змозі оплачувати роботу людей, які працюють із її майбутнім
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Тет-а-тет
Україні не бракує якісних Законів, бракує чесних і відповідальних виконуючих. Стара корумпована еліта не може змиритися з необхідністю жити на одну зарплату і всіляко старається збити собі первинний капітал будь-якою ціною, а молода еліта пронизана пацифізмом і вірить, що усе якось уляжеться. Правда мусить бути з кулаками.
Голосzнарода
Для Тет-а-тет: бо молода еліта - це родичі старої еліти, хто не в ходить оточення старої еліти, до молодої не потрапляє.
Тет-а-тет
І виходить "гордіїв вузол", хто ж його рзв*яже, чи треба розрубувати?
Коментувати
Live Cores
Шановний авторе! Освіта, знання не являються людським капіталом. Це людський потенціал будь-якої особистості. Він стає людським капіталом тоді, коли відтворюється в механізмах, технологіях інтелектуального капіталу компанії, держави. Комплексні реформи держави здатні залучити освітній потенціал в структурну перебудову економіки України, але для цього потрібне бачення цих процесів в системі макроекономічних процесів. Ніяке ЗНО або закон про Освіту, або фінансування освітніх закладів неспроможне залучити цей потенціал в систему відтворення капіталу, як основного так і інтелектуального. Залучення людського капіталу іншими державами це така ж звичайна справа, як і залучення фінансових ресурсів. Тому держава кредитор (донор) має повне право отримувати від подібних операцій певні вигоди. Звичайно, якщо вона спроможна своїм людським капіталом на генерацію потрібних рішень.
Голосzнарода
Для Live Cores: у Вас виходить зачароване коло економічного занепаду, до того ж із якого нема жодного шансу вибратися, бо Ви не визнаєте молоду людину і молодого фахівця економічно-вільним.
Коментувати
natalia
Про вступну кампанію написали вже багато: можновладці хизуються електронним вступом, добре, якщо дитина визначилася зі спеціальністю, а якщо - ні, коли вона приходить у ВНЗ, їй можуть щось розповісти про майбутнє, сидячи вдома, вона може нічого не знати, ні про спеціальність, ні про заклад... Далі: на слуху заяви про те, що найкращим ВНЗ надали більшість бюджетних місць, але на практиці - здається, що місця розподілялися в командному порядку, тільки скоротилася кількість бюджетних місць. Третє: погляньте минулі роки, діти вступали за першим, другим або третім пріоритетом, у 2017 - за 4, 5 і т.д., може, ще й по 9-му пройшли... На якість навчання це вплине обов’язково. Тому, все дуже вірно написано - молодь "виштовхується" на навчання та на життя з України! І дуже вірно визначено, що кому, шановні, як не вам цьому запобігати!!!
Віра Литвиненко
п.Співаковський ,а хто відповідає за освітню політику в країні !!???? Не вже не комітет ВРУ??? Чому,дозвольте Вас запитати,ви до сих пір не створили нормальну законодавчу базу ???А я скажу: бо НЕСПРОМОЖН!!, і не хочете "рубати сук на якому сидите і який вас годує"!!!! Ті,хто має складати програми,держстандарти,НАПН і всіляк іінститути НЕ СПОСОБНІ в силу своєї "професійності",а до вчителів ніхто не прислухається,тільки роблять вигляд !!!
N
Ви ще згадайте про новий Закон про освіту, який проштовхує НАПНУ, член-кором якого Ви теж стали. Також згадайте, що саме Ви агітували за нового міністра. Тому відповідальність є також на Вас - то виправляйте, поки це ще можливо - влада у Вас.
Олекса Позняк
На жаль правда.Моъ кращі учні по усьому світу тільки не в Україні