Запорізький гідроенергетичний коледж ЗДІА – провідний вищий навчальний заклад І-ІІ рівня акредитації Запорізького регіону
ЗГЕК має потужну матеріальну базу, якісний викладацько-педагогічний склад, тісні зв’язки з виробництвом. Але найбільшою нашою гордістю є студенти, які мають змогу здобути не тільки якісну освіту, а й всебічний духовний розвиток.
Історія коледжу та його сьогодення
Запорізький гідроенергетичний коледж — один із найстаріших вищих навчальних закладів на Півдні України. Він заснований у 1935 році як вечірній енергетичний технікум для підготовки спеціалістів з експлуатації Дніпровської гідроелектростанції.
В 1940 році відбувся перший випуск двох груп учнів, у 1941 році захист дипломних проектів прийшлось відкласти — почалася війна. Пішли на фронт і викладачі, і студенти технікуму.
У березні 1945 року технікум відновив свою діяльність — тепер вже як Запорізький гідроенергетичний технікум з денною й вечірньою формами навчання. Колектив педагогів та студентів відродив технікум та прийняв активну участь у відбудові Дніпрогесу. Саме в ці часи здійснювалось формування основних спеціальностей технікуму, три з яких і сьогодні єдині в державі.
В Україні 1951-1965 роки були відзначені спорудженням Дніпровського каскаду гідроелектростанцій, тому на базі гідротехнікуму — єдиного в СРСР з підготовки гідроенергетиків — відкриваються 8 філій (Київська, Полтавська, Криворізька, Зуївська, Ново-Каховська, Зеленодольська, Дніпродзержинська, Старобешівська). Потім ці філії стали самостійними технікумами.
Авторитет навчального закладу був такий високий, що абітурієнти приїжджали навчатися з усіх куточків Радянського Союзу, з Болгарії, Польщі, В’єтнаму, Куби.
За 75 років існування навчального закладу було підготовлено близько 20 тисяч фахівців для енергетичної галузі України та зарубіжжя. Наші випускники — це Герої праці, лауреати Державних премій, науковці, керівники підприємств, міністри, мери, політики.
В 2007 році Гідроенергетичному технікуму Запорізької державної інженерної академії присвоєно статус коледжу.
У нас є своя історія — своє минуле, яким ми пишаємось, і теперішнє, націлене в майбутнє.
