Криворізьке музичне училище

Криворізьке музичне училище - вищий навчальний заклад І рівня акредитації

Заглиблюючись в історію культури Криворіжжя, ми отримуємо можливість зазирнути у власне минуле. Трипільська, Кіммерійська культури, хвилюючі таємниці Скіфського царства. Про скіфське залізо згадував давньогрецький поет Есхіл, з похвалою відгукувався батько історії Геродот.

Землі Криворіжжя заселені з стародавніх часів, протягом тисячоліть через наші простори хвилями прокотилися різні племена і народи. І жоден з них не зник безслідно. Сотні поселень, курганів, святилищ, а також легенди, народні пісні, високий художній рівень церковних монодій залишились нам у спадщину.

У ІІ половині ХІХ ст. будні глухого містечка Херсонщини (статус містечка Кривий Ріг отримав у 1860 р.) сколихнула фантастична енергія Олександра Поля ("степового Колумба") - правнука гетьмана України Павла Полуботка. Він став засновником не тільки промислового видобутку криворізьких залізних руд, а також великим просвітителем криворізького краю - істориком, археологом, етнографом.

В 90- роках ХІХ ст. на Криворіжжі з'являються рудопромисловці, які не тільки відкривали кар'єри, але й будували житло, школи, бібліотеки, у святкові дні організовували концерти.

Калачевський С. М., рудопромисловець, відкрив в 1893 році один з найпотужніших кар'єрів у Кривбасі. Його рідний брат, Калачевський М. М., композитор, автор відомої "Української симфонії" та інших творів, часто бував у Кривому Розі, давав концерти у маєтку брата.

М. Ф. Шимановський- послідовник О. Поля, який мешкав на Гданцівці, працював у товаристві Криворізьких залізних руд. Він був дядьком по матері Каролю Шимановському - польському композитору, твори якого звучали під час родинних з'їздів Шимановських на Гданцівці.

З 1857 року на Криворіжжі перебував Мершавцев Ф. М., який заклав великий фруктовий парк-сад європейського зразка на березі річки Саксагань, подібного якому не було в багатьох губернських містах. Сьогодні серед інших тут розташована будівля Криворізького музичного училища.

У Кривому Розі мешкав та працював визначний митець свого часу Штейн Р. Ф. (1886-1937), талановитий диригент, органіст, композитор, учитель музики, який закінчив Григоріанську академію у Фрайбурзі (Швейцарія, 1901р.). Викладав німецьку мову, музику у школі на руднику ім. Чубаря в Інгульці, створив великий симфонічний оркестр, з яким виїздив на гастролі.

"Витоки музичної освіти в Кривому Розі беруть початок із другої половини 20-х років ХХ століття, з приватної студії по класу фортепіано, керівником якої була Берлін С. В. Знаходилась вона на вулиці Поштовій (зараз проспект К. Маркса). У 1932 році студія перейшла до відомства профспілки працівників мистецтва.

В квітні 1936 році на базі музичної студії було відкрито першу у Кривому Розі дитячу музичну школу відділу народної освіти Криворізького міськвиконкому (директор Сандомирська М. Т.) З 1944 року, після визволення міста від окупантів. музична школа відновила свою роботу... Були відкриті філії школи на рудниках ім. Дзержинського, Жовтневому, ім. Кірова, ім. К. Лібкнехта... З 1952 року директором музичної школи № 1 став Ромасенко Микола Іванович... "

У 1954-56 рр. завдяки ентузіазму М. І. Ромасенка, за розпорядженням міністра чорної металургії СРСР Тевосяна І. В. та при підтримці міської влади було збудовано триповерхову споруду палацової архітектури - білоколонний будинок Музики (нове приміщення дитячої музичної школи, яка до цього часу мешкала в дерев’яній споруді). У будівництві тоді добре допоміг М. М. Жуков (головний інженер "Кривбаспроекту") ". 3 його ініціативи був написаний лист міністру чорної металургії І. Тевосяну, який підписали почесні робітники - А. Семиволос від. РУ ім. Ілліча, Д. Товстановський від "Дзержинськруди", А. Подлєпа від "Кривбасрудбуду", Я. Нефьодов від заводу "Комуніст"', М. Жуков від "Кривбаспроекту" і багато інших..

Особливу допомогу та безпосередню участь у будівництві прийняв Віктор Степанович Олєйніков".

Тепер у цьому приміщенні знаходиться Криворізьке музичне училище.

Першим директором Криворізького музичного училища став Микола Іванович Ромасенко, Заслужений працівник культури України.

Багато зусиль доклали директори-спадкоємці Зайцев Юрій Іванович, Тимченко Віктор Констянтинович, Ракітянська Людмила Володимирівна для збереження та розвитку кращих традицій музичного училища.

Глибоке розуміння з боку Криворізької міської ради, міським головою Ю. Любоненком, Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровської обласної державної адміністрації необхідності розвитку культури дає можливість колективу Криворізького музичного училища плідно працювати по вдосконаленню рівня підготовки спеціалістів, проводити велику роботу щодо духовного відродження, естетичного виховання, організації фестивального руху в регіоні та на Дніпропетровщині.

Відділ педагогічної практики при Криворізькому музичному училищі був заснований у 1961 році. Першим завідуючим відділом педагогічної практики була Шильман Софія Іллівна.

Протягом наступних років відділом керували Ільїна Ольга Олексіївна, Прохода Людмила Григорівна, Сергійчук Павло Михайлович, Прохоров Євген Олексійович, Невесела Наталія Володимирівна. У школі педагогічної практики студенти старших курсів під керівництвом досвідчених викладачів-методистів здобувають навички методичної та практичної роботи з учнями, оволодівають основами своєї майбутньої професії викладача музичної школи.

Багато років в школі педагогічної практики існували: хор (кер. Горбатюк В. М.), оркестр народних інструментів (кер. Дубінін Г. П.).

Багато учнів школи педагогічної практики закінчили музичне училище.

З 2004 року в школі педагогічної практики існує хор хлопчиків (кер. Суханова Л. Ф.), який з успіхом бере участь у концертах, у фестивалях "Співоча весна". Робота школи педагогічної практики здійснюється на основі закладених традицій та здобутків і постійно вдосконалюється завдяки новим дослідженням педагогіки та психології.

З 2008 року школу педагогічної практики очолює Фокіна Катерина Сергіївна.