https://osvita.ua/vnz/reports/psychology/29267/

Оцінка психічного здоров'я особистості: критерії та показники. Реферат

Для оцінки рівня психічного здоров'я школярів використовується класифікація, яку запропоновано Інститутом охорони здоров'я дітей та підлітків АМП України

Класифікація для оцінки рівня психічного здоров'я школярів, яку запропоновано Інститутом охорони здоров'я дітей та підлітків АМП України передбачає розподіл на п'ять груп:

Так як дитина знаходиться в постійному розвитку, то взаємини з нею повинні визначатися віковими особливостями. На різних вікових етапах розвитку спостерігаються різні переживання.

Психологію дитини неможливо оцінити поза контекстом сім'ї. Важливим для психічного здоров'я дитини є психологічний клімат родини. Він суттєво впливає на дитину, спричиняє стан комфорту або ж дискомфорту. Деякі батьки не лише не можуть бути взірцем для своїх дітей, а й негативно вливають на їхній психічний стан. Вивчення дитячих неврозів свідчить, що вони мають дуже тісний зв'язок із психогенною дією сварок між батьками у присутності дітей. [14; 22]. Лікарі-педіатри сьогодні зауважують про значне зростання захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно перебувають у стресових ситуаціях.

Для сучасної дитини стресова ситуація – це все, що є буденним для дорослого, який не може або не бажає створювати спеціальний режим для ще незміцнілого організму дитини. [14; 41]. Батьки закладають підвалини майбутнього своєї дитини. Це потребує часу, старань, любові, сімейної злагоди, економічних статків. Але найголовнішим є світла і щира любов до дитини, - "цемент" вашого єднання, гарантія вашого щастя, взаєморозуміння, наріжний камінь батьківського гуманізму. [14; 40]. Підхід, який використовується на практиці, полегшує оцінку ступеня шкідливості психосоціальних факторів, під впливом яких знаходиться дитина.

Останнім часом, як стверджують О. Кочерга та О. Васильєв, гармонія душі й тіла порушується внаслідок дії негативних чинників, зокрема, таких, як:

У сучасній психології та психіатрії багато уваги приділяється психічному здоров'ю дітей різних вікових періодів та факторам середовища, що їх детермінують. У цій галузі проводяться широкі дослідження у найрізноманітніших напрямках, від патопсихологічних до соціально-психологічних.

У психологічній літературі вивчається взаємозв'язок психоемоційного розвитку дитини з її мікро-середовищем – дитячим садком, школою, друзями. Перш за все доведено, що негативно впливає на пізнавально-емоційну сферу дитини відсутність у неї позитивних контактів у дитячому садочку. Незадоволеність спілкування формує дитячі фобії, негативізм по відношенню до шкільної установи, невротичні реакції. Так, серед дошкільнят 70-80% досліджуваних мають нервово-психічні відхилення і потребують втручання психотерапевта або психолога. [37]

А сироти, які живуть у дитячих будинках, за даними деяких авторів, потребують психотерапевтичної допомоги у 100% випадків. Але ці аспекти проблеми поки що не отримали належного наукового обґрунтування. У доступних нам джерелах вивчається роль школи у формуванні здоров'я особистості. [39;29]. Психологами доведено, що під час навчання число здорових дітей скорочується у п'ять разів. При цьому тільки 14% випускників середньої школи можна вважати повністю здоровими. [9;36]Зустрічаються у літературі спроби охарактеризувати причини шкільної невротизації дитини, яка призводить до дезадаптивного стану [9;36].

Чинники погіршення здоров'я індивіда у шкільний період називають різноманітні. До них, в основному, на думку дослідників, належать непідготовленість дитини до школи, негативне ставлення вчителів та учнів, страх покарання та отримування незадовільної оцінки, нездатність засвоїти шкільний матеріал, перевтома під час учбових занять. Але в одному автори одностайні, що психічні фактори є основними в процесі шкільної дезадаптації. У свою чергу, дезадаптація призводить до безпричинної агресивності, депресії, відмови відвідувати уроки, заниженої самооцінки, страху відповідати біля дошки, очікування поганого відношення до себе як з боку вчителів, так і учнів. згідно даних дослідників, серед дітей, які не адаптувалися до умов школи, у 95% спостерігаються психічні розлади. [15;37]

Значимим чинником, що погіршує здоров'я дітей, є агресія з боку вчителів. Це ситуація не тільки знижує рівень успішності учнів, але й призводить до появи так званої шкільної тривожності і захворювань невротичного характеру.

Згідно результатів досліджень, існує 3 групи дітей, які страждають шкільними неврозами:

На сьогодні, велика увага приділяється психічному здоров'ю дітей підліткового віку. [9;36].

Аналізуються кризові періоди, невротичні та психічні прояви, особливості поведінки соціально-благополучних підлітків і делінквентів, специфіка наркологічної та алкогольної залежності у сім'ї та школі. Перш за все, дослідники підкреслюють, що підлітковий вік характеризується поведінковими розладами, порушеннями емоційної сфери, які притаманні кризовим періодам і зумовлені ендокринною перебудовою і дозріванням організму. У ряді робіт доведено, що у підлітків досить часто зустрічаються межові психічні порушення субклінічного рівня, серед яких є помірна неврологічна симптоматика. І саме у цьому віці можуть проявлятися психічні розлади, які пізніше переростуть в ендогенні психози. [10;11-14. ].

Встановлено, що одним з найбільш поширених видів психічної патології є депресія, яка часто призводить до важких форм шкільної дезадаптації. [5;15-21. ]. Так, прояви депресії, за даними деяких авторів, виявлені у 20% підлітків, а у школярів 9-10 класів депресивні стани проявляються у 30% випадків. [16;34]. У сучасній літературі особлива увага приділяється вивченню здоров'я підлітків-делінквентів, оскільки, починаючи з 90-х р., кількість дітей з делінквентною та девіантною поведінкою значно збільшилась. [9;36. ].

Доведено, що у підлітків-делінквентів часто зустрічаються характерологічні розлади, неврозоподібні та психопатоподібні стани, низький розвиток інтелектуальної сфери, алкоголізм. Так, є точка зору, згідно якої серед делінквентів взагалі відсутні психічно здорові діти. [9;48]. Інші автори підкреслюють, що у порівнянні з благополучними учнями, частота психічних порушень у делінквентів у два рази вища. Є дослідження, в яких розглядається зумовленість антисоціальної поведінки делінквентів підліткового віку порушенням їх психічного здоров'я. [41; 314]. Авторами відзначається, що від 60 до 80% злочинності припадає на долю дітей підліткового віку, які мають психічні аномалії. [40;3-7].

Розробляється проблема наркотичної залежності та алкоголізму підлітків, причини, що їх зумовлюють, засоби профілактики, наслідки для розвитку особистості. [5;15-21. ]. Робляться спроби дослідити психотравмуючу роль між особистісних відносин у підлітковому віці, хоча в даному аспекті проблема психічного здоров'я вивчається недостатньо. [31;15-21].

Так, є дані, що 44% обстежуваних підлітків незадоволені інтимними відносинами та сосунками з ровесниками, багато з них мають низький статус у системі міжособистісних контактів як по вертикалі, так і по горизонталі. [39;29]. А неблагополучна позиція учня у системі шкільних комунікацій, яка зумовлена ворожим ставленням педагогів та несприйняттям особистості дитячим колективом, призводить до виникнення психічних розладів, зміни школи, пошуку референтної групи поза шкільним середовищем. У психологічній літературі в останні роки робляться спроби розглянути психічне здоров'я молоді. [38;22].

Це питання є особливо актуальним у зв'язку зі службою в армії, участю у війнах, ростом психологічної патології, збільшення числа суїцидів, зниженням учбової успішності у вищих та середніх навчальних закладах. Так, експериментальними дослідженнями встановлено, що серед молоді на 10-15% у рік збільшується число суїцидів. [40; 3-7].

Потапчук Є. М. у своїй роботі наводить дані, що були зафіксовані військовою прокуратурою протягом попередніх років на всіх мілітаризованих об'єктах держави. Так, протягом 2000 року серед військовослужбовців зафіксовано 73 випадки самогубства та 84 випадки скоєння злочинів у стані алкогольного сп'яніння, протягом 2001 року – відповідно 48 і 60, протягом 2002 року – 43 і 56, протягом 2003 – 46 і 58. [22; 4].

Висновок. Однією з найголовніших умов збереження психічного здоров'я школярів є дотримання науково обґрунтованих психогігієнічних норм організації навчання школярів з урахуванням індивідуальних норм навантаження, здатність витримувати навчальне навантаження, не тільки зберігаючи стан повного душевного, тілесного та соціального добробуту, а й збільшуючи при цьому якість власного психічного здоров'я, а також принципів гуманізації освіти.

Ці принципи передбачають застосування особистісне орієнтованих технологій навчання, ставлення до учнів як до рівноправних партнерів у спільній діяльності, виявлення поваги і любові до них, створення сприятливих умов для активності учнів.

Отже, головною умовою збереження психічного здоров'я школярів є така організація навчально-виховного процесу, яка сприяє розвиткові особистості школяра[18; 5-6].

Література

  1. Амосов Н. И. Страна детства. – Москва: Знание, 1991. – 288с.
  2. Андрос М. Є. Психічне здоров'я особистості: психологічне консультування керівників шкіл // Освіта і управління. – Том 2. – 1998. – Число 2. – С. 64.
  3. Бачерников Н. Е., Петленко В. П., Щербина Е. А. Философские вопросы психиатрии. – К., 1985. – С. 35-36.
  4. Белов В. П. Шмаков А. В. Реабилитация больных как целостная система // Вестник АМН СССР. – 1987. – 34. – С. 60-67].
  5. Бланков А. С. Социальная дезадаптация нарушения поведения у детей и подростков: Материалы Российской научно-практической конференции. – М., 1996. – С. 15-21.
  6. Большой психологический словарь / Сост. И общ. Ред. В. Мерещяков, В. Зинченко. – Спб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 672 с. ].
  7. Всемирная декларация по здравоохранению ВОЗ. Копенгаген, 1998; Загальна декларація прав людини. – К., 1998. – С. 3-8.
  8. Волошин В. П. Подкорытов В. С. Современное состояние и перспективы научных исследований по детской психоневрологии в Украине // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 1998. - №1 (4). – с. 11-14.
  9. Дербенев Д. П. Состояние психического здоровья городских подростков с неделинквентным и деликвентным поведением. // Журн. Неврологии и психиатрии им. Корсакова. – 1997. - №8. – С. 48-52.
  10. Дмитриева Т. Н. Формирование алкогольной зависимости у подростков с личностью аффективно-возбудимого типа // Журн. Неврологии и психиатрии им. Корсакова. – 1998. – 33. – С. 11-14.
  11. Жузжаков О. Т. Катков А. Л. Развитие общества, ментальное здоровье и реформа здравоохранения. – Алматы, 1996. – 193с.
  12. Иовчук Н. М., Батыгина Г. З. Распространенность и клинические проявления депрессии в школьной подростковой популяции // Журн. Неврологии и психиатрии. – 1998. - №9. – С. 34].
  13. Катков Л. Теория и практика формирования психического здоровья населения. Кастанай, 1998.. – 267с.
  14. Кочерга О., Васильєв О. Психічне здоров'я молодшого школяра. // Психолог на батьківських зборах / Упоряд. О. Главник. – К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. – 112с. – С. 20.
  15. Крижанівська Л. О. Психічні розлади непсихотичного рівня у ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи (клініка, діагностика, лікування). Автореферат дис... д-ра мед. наук: 14.01. 16. – Київ, 1998. – 40с. – С. 37].
  16. Крузе В. Психосоматичні розлади в дитячому віці // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - №2. – С. 27.
  17. Личко А. Е. Подростковая психиатрия. – Ленинград: Медицина, 1985. - 416с.
  18. Максименко С. Д. Психічне здоров'я дітей // Психолог. – січень1 (1) 2002. – С. 4.
  19. Няголова М. Принцип единства сознания и деятельности С. Л. Рубинштейна в контексте европейской гуманистики // Психолог. журнал. – 1999. – т. 20, №5. – С. 20-26.
  20. Педагогическая психология: Учебное пособие /В. Казанская. – СПб.: Питер, 2003. – 366с. – С. 186-188.
  21. Петраков Б. Д., Петракова Л. Б. Психическое здоровье народов мира в ХХ веке // Медицина и здравоохранение. Серия: социальная гигиена и организация здравоохранения. – М., 1984. – 69с.
  22. Потапчук Є. М. Теорія та практика збереження психічного здоров'я військовослужбовців: Монографія. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ДПСУ, 2004. – 323с. – С. 4.
  23. Поташнюк Р. З. Психогігієна: Навч. посібн. / Волин. держ. ун-т ім.. Л. Українки. – Луцьк: Надстря, 2000. – 62с. ].
  24. Практическая психология образования / под ред. И. В. Дубровиной: Учебник для студентов высших и средних специальных заведений. – М.: ТЦ "Сфера". – 2000. - С. 34.
  25. Проселкова М. Е. Особенности психического здоровья детей-сирот (возрастной и педагогический аспекты): Автореф. дис… канд. мед. наук. – Москва, 1996. – 24с. – с. 20.
  26. Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г. С. Никифорова. – Спб.: Питер, 2003. – 305с].
  27. Психология: Словарь / Под общ. ред. А. В Петровского, М. Г. Ярошевского. – 2-е изд. – М.: Политиздат. 1990. – С. 301.
  28. Ребер А. Большой толковый психологический словарь. – М.: Вече-Аст., 2000. – Т. 1. – С. 141.
  29. Ротенберг В. С. Бондаренко С. Н. Мозг. Обучение. Здоровье: Книга для учителей. – М., Просвещение, 1989. – 329с.
  30. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога в образовании. – Москва: ВЛАДОС, 1996. – 529с.
  31. Северный А. А. Иовчук Н. М. Социальная дезадаптация поведения у детей и подростков: Материалы Российской научно-практической конференции. – 1996. – С. 15-21.
  32. Семке В. Я. Психическое здоровье и общество // Сибирский вестник психиатрии и наркологии. - 1996. - №1. – С. 5-7].
  33. Технологія моніторингу психічного здоров'я школярів / О. А. Бесєдіна, Г. М. Даниленко, Н. М. Колотій та ін //Метод. рек. – Харків, 1998. – 22с.
  34. Урбанович А. А. Психология управления: Учебное пособие. – Мн.: Харвест, 2001. – 640с.
  35. Фресс П., Пиаже Ж. Экспериментальная психология / Под ред. А. Н. Леонтьева. – М.: Прогресс, 1975. – 283с. – С. 241.
  36. Холл К. С. Собрание статей по педологии и педагогике/ Под ред. Н. Д. Виноградова. – М., 1912. – С. 83.
  37. Хрестоматия. Дети с нарушениями развития. Учебное пособие для студентов и слушателей спецфакультетов. / Составитель В. Астапов. – Москва: Международная педагогическая академия, 1995. – 264с.
  38. Чуркин А. Психическое здоровье населения России // Врач. – 1995. - №6. – С. 22.
  39. Школа и психическое здоровье учащихся / Под ред. С. И. Громбаха. – М., медицина, 1988. – 272с. – С. 29.
  40. Щепин О. П. Современные тенденции состояния здоровья подрастающего поколения страны. // Вопросы охраны материнства и детства. – 1990. – Т. 35. - №2. – С. 3-7.
  41. Angermayer M. C. (ed). From Social Class to Social Stress. Berlin Springer. 1987; 314.
  42. Blumberg I. Mental "health" and mental "illness" // Hosp Commun. Psychiatry. – 1997. – Vol. 130, № 3. – P. 229-239.


Дата публікації: 03.04.2012

Станом на: 25.01.2026