Ділове спілкування і його особливості: загальна ціль спілкування; вертикальні та горизонтальні відносини. Форма спілкування: колективне спілкування; індивідуальне спілкування
Взаємовідносини людей у процесі спільної діяльності, якій кожна людина присвячує значну частину свого життя, завжди викликали особливий інтерес і увагу зі сторони філософів, психологів, соціологів, а також спеціалістів-практиків, які завжди прагнули узагальнити свій досвід ділового спілкування у тій чи іншій сфері, співвіднести його із людськими нормами моралі, які виробленні у суспільстві і сформулювати основні принципи і правила поведінки людини у діловій (службовій) обстановці.
Сумісна діяльність людей не може бути нейтральною по відношенню до моралі. Історично мораль, а не право, була першою формою регулювання відносин між людьми. Особливе значення ця форма регуляції ділових відносин набуває у демократичному суспільстві, у якому відсутній жорсткий контроль держави за господарською або іншою діяльністю людей.
1. Ділове спілкування і його особливості
а) Загальна ціль спілкування
Розвиток людини і її зв’язки з діловим світом неможливе без навичок спілкування. Саме по собі спілкування – це багатогранний процес життєдіяльності людини. Найбільш змістовний і виразний засіб спілкування – слово, мова. Вміння слухати і говорити – необхідна умова для індивідуального спілкування. Психологія досить детально вивчила механізм спілкування і стверджує, що людина свідомо і не свідомо використовує три механізми спілкування:
Реалізує людина ці категорії через:
Всі дії в процесі спілкування націлені на регулювання або зміну своєї і чужої позиції ці взаємодії поділяються на:
б) Вертикальні та горизонтальні відносини
На робочому місці існують горизонтальні та вертикальні відносини. До вертикальних можна віднести відносини із керівниками та підлеглими, до горизонтальних – відносини зі всіма іншими колегами по роботі. Загальні правила поведінки із керівництвом:
Необхідно ставитись до свого начальника з повагою, бути пунктуальним і готовим до спілкування, а також мати охайний зовнішній вигляд.
Не годиться демонструвати повагу підлабузництвом, подарунками, занадто тихою розмовою, опусканням голови, стоянням далеко позаду або дуже офіційною розмовою.
Якщо начальник виправляє підлеглого або дає догану, то не треба йти з роботи або злитися. Потрібно спробувати зрозуміти в чому справа і виправитися.
Стосунки із співробітниками, загальні правила поведінки з колегами по роботі:
Необхідно бути приязним, ввічливим і привітним зі своїми співробітниками. Спробувати не виділятись і бути природною частиною групи.
Вітатись необхідно потиском руки при зустрічі (чоловіка чи жінки) вперше або коли не бачили когось довгий час.
Необхідно дивитися в обличчя співрозмовнику.
Треба показати, що уважно слухаєш інших, реагувати правильно очима, а коли це необхідно – кивати головою.
Робочий час потрібно використовувати для роботи, а не для розмов із сім’єю та друзями.
Розмовляти треба неголосно. Хоча в напружених ситуаціях допускається навіть крик. Звичайно від людей очікують, що вони забувають про дуже напружені моменти через кілька днів.
Стосунки із підлеглими:
2. Форма спілкування
а) Колективне спілкування
Ділове спілкування може проводитись як між двома людьми – індивідуальне, так і між групами людей – колективне.
Очевидно, що найкращим чином інформаційна, емоційна та практична складові узгоджуються у групах партнерів, котрі вирішують ті проблеми, що становлять взаємний інтерес.
Під час колективних переговорів необхідно дотримуватись перевірених практикою норм ділової етики. До цих норм належать:
Взаємні прагнення партнерів слухати і чути сказане, без перекручень сприймати зустрічну інформацію.
Шанобливе ставлення до думки кожного з учасників переговорів.
Збереження за діловими партнерами права опонувати пропозиції іншої сторони та викладання в конкретній формі свого судження з приводу розглядуваного питання.
Формулювання підсумків кожного етапу переговорів, для чого по-перше, окреслюється коло з’ясованих питань; по-друге, визначається перелік проблем, що потребують подальшого обговорення; по-третє, плануються перспективи продовження переговорів.
б) Індивідуальне спілкування
Перше враження про людину при індивідуальному спілкуванні формується протягом чотирьох хвилин. За цей час важливо:
Показати зацікавленість в очікуваній бесіді зайнявши позицію відкритості до співрозмовника.
Запам’ятати форму звернення до людини і зайняти місце справа – найвища ступінь, зліва – достатня ступінь взаєморозуміння, назустріч – конфронтація.
Посмішка свідчить про радість новому знайомству.
Погляд – контакт очей довіра відкритість до співбесідника, затримка погляду – бажання домінувати, відвернення очей в сторону бажання скрити нещирість.
Рукопотискання – коротке і в’яле – байдужість, сухість в руках – егоїзм, вологі руки – сильне хвилювання, трішки продовжене – дружелюбне
Техніка проведення бесіди виділяє три частини:
Перша частина підготовки до розмови включає:
Техніка ведення бесіди включає:
Висновки. Отже, можна зробити висновок, що характерною особливістю ділового спілкування є те, що його зміст і цілі, як правило, направлені на вирішення поточних і перспективних задач комерційної діяльності фірм і компаній.
Однак ділове спілкування, як і спілкування взагалі, це складний і багатогранний процес, який може виступати одночасно і як процес взаємодії індивідів, і як інформаційний процес, і як відносин партнерів друг із другом, і як процес взаємовпливу один на одного, і як процес взаємного розуміння один одного.
Якщо у діловому спілкуванні не виникає розуміння, то комунікацію не можна вважати успішною. Визначальним початком ділового спілкування є соціально значима сумісна діяльність.
Література
Дата публікації: 12.02.2012