Батьки, які дізнаються про розлад аутичного спектра (РАС) у своєї дитини, нерідко сприймають діагноз як вирок. Хоча його неможливо вилікувати
Батьки, які дізнаються про розлад аутичного спектра (РАС) у своєї дитини, нерідко сприймають діагноз як вирок. Хоча його неможливо вилікувати, є декілька ефективних способів корекції поведінки, особливо якщо докладати зусиль із раннього віку. Одним із найдивовижніших методів є анімалотерапія, у якій використовують тварин для надання психологічної допомоги. Також знадобляться корм, іграшки для котів, приладдя для догляду за вихованцями.
Близький контакт із кішками має неабиякий позитивний вплив на дітей із РАС. Цей метод варто взяти до уваги батькам, чий малюк виявляє інтерес до тварин. На відміну від людей, спілкування з якими спричиняє емоційне напруження, взаємодія з кішкою заспокоює. Цей факт підтверджено багатьма дослідженнями. Після того як в оселі з’являється кішка, дитина демонструє більше емпатії, а також менше тривожиться. Домашня тварина заспокоює своєю присутністю, адже випромінює тепло, а муркотіння порівнюють з ультразвуковою терапією. Ще один корисний вплив — розвиток комунікативних навичок. Дитина з розладом аутичного спектра, яка не схильна спілкуватися, має близький емоційний зв’язок із домашньою твариною. І саме кішка може стати каналом для взаємодії із членами сім’ї та гостями. Є декілька способів досягти цього:
Запитати дитину про домашнього улюбленця. Є велика ймовірність, що малюк відповість.
Запропонувати нагодувати пухнастика. У такий спосіб дитина вчиться дбати про його потреби.
Залишити природний розвиток подій. Кішка сама налагодить тілесний контакт — лягатиме поряд, буде муркотіти, тертися головою, гратися.
Пухнастий друг позитивно впливатиме на мозок дітей, який розвивається, та пом’якшить вияви розладу.
Тварина має бути спокійною та контактною, не агресивною. Краще брати кошеня, адже воно легше звикне та пристосується до особливостей сім’ї. З одного боку, жива істота привертає увагу, шукає контакту та залучає до дій, а з іншого — спонукає бути стриманим, щоб не нашкодити та не набриднути. Можна взяти додому й дорослу тварину з притулку. Поспостерігайте за нею певний час, виберіть врівноважену та лагідну. Не забудьте придбати все необхідне для догляду за новим членом сім’ї. Якщо малюк не реагує на вихованця, не засмучуйтеся. Можливо, налагодження зв’язків вимагатиме більше часу, ніж ви очікували. У багатьох випадках результат буде помітним.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 29.10.2024