Поняття педагогічної деонтології. Ідеї відомих педагогів – як підґрунтя вітчизняної деонтології. Основні принципи педагогічної деонтології. Зв’язок педагогічної деонтології з іншими науками. Основні завдання педагогічної деонтології
Поняття педагогічної деонтології. Деонтологія (від грецького „деонтос” - обов’язок і "логос" – вчення) – це:
Поняття „деонтологія” застосовується до будь-якої сфери професійної діяльності людини: медичної, юридичної, інженерної, управлінської і, звичайно до педагогічної. Деонтологія науково обґрунтовує необхідність свідомого підпорядкування особистих інтересів потребам суспільства в гармонійному поєднанні особистого і суспільного, визначає форми професійної моралі, виконання громадянського обов’язку в конкретній галузі суспільних: життя і діяльності.
Педагогічна деонтологія-наука про професійну поведінку педагогічного працівника, про його обов’язок. Змістом педагогічної деонтології е система моральне етичних норм і принципів, необхідних педагогові для виконання своїх професійних обов’язків.
Ключовими етичними категоріями педагогічної деонтології є: обов’язок, відповідальність, справедливість, честь і гідність, гуманність, демократичність, повага, співчуття.
Ідеї відомих педагогів – як підґрунтя вітчизняної деонтології
Задовго до введення терміну "деонтологія" основні принципи, які регламентують поведінку і дії педагога у спілкуванні з вихованцями, були відпрацьовані багатьма поколіннями вчителів, наставників від давньої Греції до наших часів. На формування вітчизняної педагогічної деонтології великий вплив мали Г.Сковорода, С. Русова, К.Ушинський, Я.Корчак, А.Макаренко, В.Сухомлинський. Ось тільки декілька ідей великих педагогів, які стали підґрунтям вітчизняної педагогічної де онтології:
Основні принципи педагогічної деонтології:
Педагогічна деонтологія вчить ставитися до учня чи колеги не як до об’єкт, своїх спостережень І педагогічних дій, а як до особистості зі своїм духовним світом, своїми бажаннями, сподіваннями, надіями, острахами. Ігнорування або пряме порушення деонтологічних принципів не тільки знижує ефективність педагогічних зусиль, а й може завдати невиправданої шкоди психічному, моральному або фізичному здоров’ю дитини. Принцип "не зашкодь" в педагогіці має не менш глибокий сенс, ніж у медицині. «Слово, дія педагога виконують не лише освітню, виховну, інформаційну, а й фізіологічну функції. Саме тому педагог повинен навчатися володіти педагогічною технікою, не завдаючи шкоди здоров’ю дитини.
Зв’язок педагогічної деонтології з іншими науками
Нерозривний зв’язок організму й особистості, біологічного і соціального у природі людини зближує проблеми і завдання педагогічної і медичної деонтології. Одним із наукових джерел формування і розвитку педагогічної деонтології стає валеологія - наука про здоровий спосіб життя людини. Психічне, моральне, соціальне здоров’я людини не меншою мірою, ніж фізичне здоров’я, впливають на успішне навчання і виховання.
Найтісніші зв’язки педагогічна деонтологія мав з психологією, зокрема віковою, педагогічною, психологією особистості. Наприклад, важливими є висновки психологів про те, що вчитель завжди е для учня певною Асоціальною цінністю, бо, крім, ділових якостей, уособлює конкретний тип особистості, рівень освіченості, культури, загального розвитку та інших рис, які стають предметом спостереження при контактуванні та спільній діяльності. Учні схильні вбачати в учителеві суспільні норми поведінки, розвитку - загалом взірець, зокрема у побудові взаємин з іншими людьми. Він стає джерелом для запозичення досвіду, об’єктом наслідування поведінки, формування істотних рис особистості учнів.
Основні завдання педагогічної деонтології:
На основі принципових положень і педагогічних закономірностей розробляються правила обов'язкової посадової поведінки, які згодом оформляються у відповідних інструкціях, кодексах, статутах (Статут школи, Правила внутрішнього розпорядку тощо). На відміну моральних правил, деонтологічні нормативи визначаються інструкціями і наказами.
Дата публікації: 19.01.2011