Всю навчально-виховну і виробничу діяльність слід спрямовувати на формування в молоді високої професійної майстерності, відповідального ставлення до наслідків своєї праці, потреби активної участі в охороні навколишнього середовища
Здійснення перебудови нашого суспільства, кардинальна економічна реформа, перехід до ринкової економіки викликали необхідність переосмислення і чіткого визначення робі професійної освіти, конкретизації її мети і завдань з урахуванням нинішніх особливостей і перспектив соціально-економічного розвитку України.
Сучасна професійна освіта як невід’ємна складова частина переважно екстенсивного розвитку економіки і техніки, в період невідповідності зростаючих вимог рівню професійної компетентності робітників і якості загальноосвітньої та професійної підготовки, відставання змісту освіти від розвитку науково-технічного прогресу.
Розвиток професійної освіти гальмувався внаслідок відсутності державної турботи справжньої про народну освіту, духовну культуру молодого поповнення трудівників. Відставання згаданої системи від науково-технічного прогресу, невідповідність змісту професійної освіти вимогам сучасного виробництва та інтересам особистості – це знижувало ефективність навчально-виховного процесу в ПТУ, якість підготовки робітничих кадрів.
Поряд з низьким рівнем організації праці та недосконалістю економічного механізму, недооцінкою значення впровадження нової техніки і прогресивних технологій мало місце – недостатній рівень підготовки інженерно-педагогічних кадрів. Таким чином, виникла об’єктивна потреба подолання відриву навчальних закладів проф. тех. освіти від перебудови народногосподарського механізму, вимог науково-технічного прогресу.
У зв’язку з цим важливе значення має Концепція професійної освіти України, затверджена 24 липня 1991 р. колегіями Міністерства народної освіти України, Міністерства праці України та Президією Академії наук України. Концепція базується на положеннях Декларації про Державний суверенітет України і Закону “Про освіту”.
Провідні положення концепції професійної освіти на суч. Етапі розвитку суспільства визначають зміст та основні напрями діяльності майстра виробничого навчання та інших інженерно-педагогічних працівників професійних навчально-виховних закладів. Керуючись цим документом у повсякденній роботі, здійснюючи поточне та перспективне планування діяльності професійних закладів різного типу, необхідно практично реалізувати концепцію з врахуванням конкретних галузевих і територіальних умов та особливостей історичного, соціально-економічного і національно-культурного розвитку кожного регіону.
Які ж основні завдання професійної освіти в сучасних умовах?
створення умов для набуття кожною людиною професії і включення її в суспільно-корисну, продуктивну працю відповідно до її інтересів та здібностей, це задоволення поточних та перспективних потреб народного господарства в кваліфікованих, конкурентноздатних робітниках, що мають широкий політичний кругозір, професійну мобільність, загальну культуру; забезпечення перепідготовки робітничих кадрів, підвищення їхньої кваліфікації відповідно до сучасних вимог науково-технічного розвитку та потреб виробництва, які швидко змінюються.
Звертаємося до основних принципів професійної освіти:
Гуманізація – один з важливих факторів соціального і духовного оздоровлення суспільства – принцип сучасного розвитку проф. освіти.
Названі принципи спрямовуються на те, щоб сформувати у майбутніх трудівників робітничу честь, людяність, порядність, доброту і милосердя, прагнення допомогти своїм ровесникам та старшим.
Важливим принципом концепції є також поєднання навчання з продуктивною працею майбутніх робітників.
Важливе значення для ма1стрів, як і інших інженерно-педагогічних працівників, має вимога постійного оновлення змісту професійної освіти. Це створює можливості для творчої діяльності майстрів виробничого навчання, формування в учнів професійної майстерності.
Провідні принципи, на яких побудована концепція, знайшли своє відображення в ряді важливих положень:
В умовах децентралізації функцій управління навчальними закладами необхідною умовою реалізації концепції є обов’язковість базової загальної освіти. Робітничої кваліфікації молодь набуває в професійних навчально-виховних закладах різного типу. Слід врахувати, що навчанню в ПТУ може передувати профільна професійна підготовка випускників основної та середньої загальноосвітньої школи.
Виходячи з основної мети професійної освіти, принципів і визначених положень. Спрямованих на реалізацію концепції, органи народної освіти, інженерно-педагогічні колективи училищ і базові підприємства можуть визначати зміст, організаційні структури, форми, методи, засоби навчанні виховання.
Нові підходи до організації діяльності інженерно-педагогічного колективу, в т.ч. й майстра виробничого навчання вимагають постійного оновлення змісту освіти, гнучкості у доборі форм і методів навчання врахування потреб особистості і суспільства.
Зміст освіти у професійних навчально-виховних закладах визначається за 3 рівнями:
Початкова професійна освіти надає можливість здобування молоддю робітничої кваліфікації з однієї або кількох нескладних професій. Вона здійснюється в основній і повній середній загальноосвітній школі, на виробництві.
Середня професійна освіта передбачає підготовку кваліфікованих робітників з однієї або групи складних професій. Здійснюється на базі знань основної або повної середньої школи. Забезпечується можливість здобути разом з професією і повну середню освіту.
Вища професійна освіта формує професійну робітничу кваліфікацію з складних професій і кваліфікацію молодших спеціалістів, які потребують фундаментальних теоретичних знань і розвинутого технологічного мислення. Здійснюється на базі змісту освіти повної загальноосвітньої школи та закладів проф. тех. освіти.
Концепцією визначено три цикли навчальних предметів:
Визначені цикли змісту професійної освіти тісно пов’язані між особою.
Концепція виходить з того, що необхідний рівень професійної освіти майбутніх робітників забезпечується широтою профілю підготовки, відповідним рівнем кваліфікації, та їхньою спеціалізацією під час виробничого навчання –в цехах, бригадах тобто на конкретних робочих місцях підприємства. При цьому зростає значення наступності, ускладнення навально-виробничого процесу, його ступінчастості та поетапної атестації учнів.
Однією з особливостей навчально-виховного процесу в сучасних умовах є те, що заклади освіти мають право самостійно обирати форми і методи організації навчально-виховного процесу, а педагогічні працівники – самостійно визначати засоби і методи навчання і виховання учнів х урахуванням положень загальної педагогіки та методики навчання.
Відповідно до Закону “Про освіту”. Навчально-виховний процес у державних закладах вільний від втручання політичних партій, громадських, релігійних організацій.
Відповідно до Концепції професійної освіти України кожен професійний навчально-виховний заклад, незалежно від відомчого підпорядкування розробляє на основі діючого законодавства свій Статут, в якому визначається мета і завдання його діяльності, організаційна структура, права та обов’язки членів інженерно-педагогічного та учнівського колективів.
Отже, всю навчально-виховну і виробничу діяльність слід спрямовувати на формування в молоді високої професійної майстерності, відповідального ставлення до наслідків своєї праці, потреби активної участі в охороні навколишнього середовища.
Дата публікації: 18.01.2011