Адміністративні методи управління. Економічні методи. Соціологічні методи. Психологічні методи управління. Позитивна і негативна дія соціально-психологічних методів
Методи управління – це способи здійснення управлінських дій на персонал для досягнення цілей управління виробництвом. Розрізняють адміністративні, економічні, соціологічні і психологічні методи, які розрізняються способами дії на людей.
Адміністративні методи базуються на владі, дисципліні і стягненнях і відомі в історії як «метод батога». Економічні методи ґрунтуються на правильному використовуванні економічних законів виробництва і за способами дії відомі як «метод пряника». Соціологічні методи базуються на способах мотивації суспільної дії на людей через «думку колективу».
Психологічні методи базуються на знанні психології людини, його внутрішнього душевного світу і відомі як «метод переконання». В процесі конкретного рішення управлінських проблем вельми корисно організовувати ефективні комунікації і привертати сукупність різних методів управління, які дозволяють врахувати «чужі помилки» і дають способи вирішення господарських і кадрових задач.
Адміністративні методи управління
1. Організаційні дії:
2. Розпорядливі дії:
Економічні методи
1. Планове господарювання:
2. Господарський розрахунок:
3. Оплата праці:
4. Робоча сила:
5. Ринкове ціноутворення:
7. Цінні папери:
8. Податкова система:
9. Форми власності:
10. Фази виробництва:
11. Чинники виробництва:
Соціологічні методи
Соціологічні методи грають важливу роль в управлінні персоналом, вони дозволяють встановити призначення і місце співробітників в колективі, виявити лідерів і забезпечити їх підтримку, зв'язати мотивацію людей з кінцевими результатами виробництва, забезпечити ефективні комунікації і рішення конфліктів в колективі.
Класифікація елементів соціологічних методів:
1. Соціальне планування:
Соціальне планування забезпечує постановку соціальних ідей і критеріїв, розробку соціальних нормативів і планових показників, досягнення кінцевих соціальних результатів.
2. Соціологічні методи дослідження:
Соціологічні методи дослідження складають науковий інструментарій в роботі з персоналом, вони надають необхідні дані для підбору, оцінки, розстановки і навчання персоналу і дозволяють обґрунтовано ухвалювати кадрові рішення.
3. Особові якості:
Особові якості характеризують зовнішній образ співробітника, який достатньо стабільно виявляється в колективі і є невід'ємною частиною соціології особи.
4. Мораль:
Мораль є особливою формою суспільної свідомості, регулюючої дії і поведінка людини в суспільстві за допомогою етичних норм.
5. Партнерство:
Партнерство складає важливий компонент будь-якої соціальної групи і полягає в наладці різноманітних форм взаємостосунків, на базі яких організовується спілкування людей.
6. Змагання:
Змагання є специфічною формою суспільних відносин і характеризується прагненням людей до успіху, першості, досягнень і самоутвердження.
7. Спілкування:
Спілкування – це специфічна форма взаємодії людей на основі безперервного обміну інформацією.
8. Переговори:
Переговори – це специфічна форма людського спілкування, коли дві або більш сторін, мають різні цілі і задачі, намагаються пов'язати між собою різні інтереси на основі продуманої схеми розмови і, як правило, уникають прямого конфлікту.
9. Конфлікти:
Психологічні методи управління
Психологія – це наука про психіку і закономірності її прояву і розвитку в процесі діяльності людини.
Психологічні методи грають дуже важливу роль в роботі з персоналом, оскільки направлені на конкретну особу робітника або службовця і, як правило, строго персоніфіковані і індивідуальні. Головною їх особливістю є звернення до внутрішнього світу людини, його особи, інтелекту, відчуттів, образів і поведінки з тим, щоб направити внутрішній потенціал людини на рішення конкретних задач підприємства.
Класифікація психологічних методів:
1. Психологічне планування:
Психологічне планування складає новий напрям в роботі з персоналом по формуванню ефективного психологічного стану колективу підприємства.
2. Галузі психології:
Галузі психології і знання їх методів дослідження дозволяють зробити аналіз душевного стану людей, побудувати їх психологічні пріоритети, розробити способи усунення психологічного дискомфорту і формувати хороший клімат колективу.
3. Тип особи:
Типи особи характеризують внутрішній потенціал людини і його загальну спрямованість до виконання певних видів робіт і сфер діяльності.
4. Темперамент:
Темперамент є дуже важливою психологічною характеристикою особи для визначення призначення і місця кожного працівника в колективі, розподілу психологічних задач і психологічних прийомів роботи з конкретною людиною.
5. Характер людини:
а) риси вдачі:
б) відносини людини: до навколишньої дійсності:
Риси вдачі визначають спрямованість миру людини, рівень потреби в спілкуванні.
6. Спрямованість особи:
Спрямованість особи є важливою психологічною характеристикою людини.
7. Інтелектуальні здібності:
Інтелектуальні здібності характеризують можливості розуміння, мислення, свідомості людини і важливі для професійної орієнтації, оцінки людей, планування кар'єри і організації руху по службовим сходам.
8. Методи пізнання:
Методи пізнання є інструментами, за допомогою яких чоловік вивчає дійсність, обробляє інформацію і готує проекти рішень.
9. Психологічні образи:
Психологічні образи дозволяють проводити навчання персоналу на основі типових зразків поведінки історичних осіб, крупних керівників і новаторів виробництва.
10. Способи психологічної дії:
Способи психологічної дії відносять до числа найважливіших елементів психологічних методів управління. Вони концентрують всі необхідні і дозволені законом прийоми дії на люді для координації в процесі спільної трудової діяльності.
Позитивна і негативна дія соціально-психологічних методів
Соціально-психологічні методи є найтоншим інструментом дії на соціальні групи людей і особу людини. Мистецтво управління людьми полягає в дозованому і диференційованому вживанні тих або інших прийомів з перерахованих вище.
Принципи демократизації, патерналізму, людських відносин, дотримання прав особи повинні в сучасних умовах домінувати над чисто адміністративними методами і авторитарним стилем керівництва.
Нестабільність економічного стану підприємства, фінансові труднощі, невчасна виплата заробітної платні, тривалі простої, звичайно, не сприяють підтримці хорошого соціально-психологічного клімату, оскільки керівник значно більше часу винен уділяти не людському спілкуванню і функціям управління персоналом, а безпосередньо виробництву, маркетингу, фінансам, тобто іншим функціям.
Тому важливо знати і прогнозувати дії соціально-психологічних методів на роботу персоналу.
Позитивний метод дії | Негативний метод дії |
Формування морального кодексу взаємостосунків співробітників. Розробка філософії організації, що регламентує внутрішньофірмові правил взаємостосунків. Чітке проходження філософії організації на всіх рівнях управління і у всіх підрозділах. Реалізація принципів патерналізму: співробітники фірми утворюють одну велику сім'ю («один за всіх і все за одного») | Вживання розмитого морального кодексу, заснованого на подвійній моралі. Відсутність філософії організації, орієнтація тільки на формальні взаємостосунки співробітників. Порушення суспільних і внутрішньофірмових норм поведінки на догоду особистим інтересам лідерів і керівників. Домінування внутрішньофірмової кадрової політики над державною, релігійними нормами поведінки і суспільно мораллю. Ігнорування корпоративної культури і підтримка групових інтересів підрозділів Реалізація принципів індивідуалізму, особистих інтересів і заохочення тільки кращих членів колективу |
Ефективні соціальні методи дії Постійне проведення соціологічного анкетування в колективі про стан клімату і ролі керівників. Проведення інтерв'ювання особистого нагляду в колективі, орієнтація на демократичний стиль керівництва. Використовування соціальних експериментів, передуючих кардинальним змінам в колективі.
Підтримка змагання і ініціативності співробітників, накопичених традицій. | Неефективні соціальні методи дії Ігнорування соціологічного анкетування і підтримка неформальних методів збору інформації. Підтримка формальних правил взаємостосунків і створення бар'єрів в ланці керівник – підлеглий Ігнорування соціальних експериментів, проведення радикальних змін без підготовки і інформування колег. «Скидання» проблем соціального розвитку колективу на міські власті і інфраструктуру сервісу. Орієнтація на ринкову конкуренцію, ігнорування змагання і ініціативності співробітників. |
Раціональні психологічні методи дії на колектив. Формування хорошого психологічного клімату в колективі на основі чіткого дотримання прав людини і психологічних методів дослідження. Ефективне використовування психологічних методів мотивації: навіювання, переконання, наслідування, залучення, спонука. Проведення психологічного тестування співробітників і організації індивідуальної роботи з ними з урахуванням типу особи, темпераменту. Проведення психологічних консультацій для співробітників. Проведення психологічних тренінгів. | Неефективні психологічні методи дії. Неефективне використовування психологічних методів мотивації і орієнтація на командування, примушення і покарання. Відсутність або епізодичне тестування співробітників і робота з ними без урахування властивостей особи. Звільнення соціальних психологів або ігнорування їх ролі в колективі. Спроба деяких керівників самим проводити тестування. Ігнорування психологічних тренінгів або проведення їх тільки для вищого керівництва. |
Список використаної літератури
1. Друкер П,Ф, Ефективний керівник, - М:1994.
2. Мескон М,Х, Альберт М. Хедоурі Ф. Основы менеджменту: М.: Справа, 1992.
3. Веснин В.Р., Практичний менеджмент персоналу.
4. Савченко В.А, Управління розвитком персоналу.
5. Управління персоналлом, видавництво КОНДОР.
6. Егоршин А.П., управління персоналом.
Дата публікації: 05.01.2011