Необхідність поєднання змісту категорій "інформатизація" та "інформаційне забезпечення управлінської діяльності" пов'язана із тим, що на рівні державної політики визначено стратегічну мету — входження України (уже до кінця XXI ст.) до провідних технологічно розвинутих країн світу
В сучасних умовах розвитку держави інформатизацію слід розглядати як найважливішу умову формування нових структур державного управління щодо громадянського суспільства, головний важіль управління інтенсифікацією народного господарства з метою підвищення його ефективності.
Як соціальне явище інформатизація охоплює коло поточних і перспективних проблем — економічних, організаційних, соціальних, розвиток культури та освіти, діяльності всіх ланок соціального управління, кожної ланки господарювання.
Як показує досвід інших країн, інформатизація сприяє забезпеченню національних інтересів, поліпшенню керованості економікою, розвитку наукоємних виробництв та високих технологій, зростанню продуктивності праці, вдосконаленню соціально-економічних відносин, збагаченню духовного життя та подальшій демократизації суспільства.
Інформатизацію умовно поділяють на види з урахуванням сфер державного управління. Серед них на законодавчому рівні визначаються такі.
Інформатизація стратегічних напрямів розвитку державності, безпеки та оборони — комплекс заходів щодо створення і розвитку інформаційно-аналітичних, обчислювальних та автоматизованих систем, центрів і мереж, які забезпечують роботу органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Особливістю завдань цього напряму є їхня складність, пов'язана з необхідністю опрацювання великого обсягу різноманітної інформації, що надходить із значної кількості джерел, а також з високими вимогами до швидкості і форми її надання, достовірності, актуальності, безпеки інформації.
В Україні передбачається створити комплекс інформаційних технологій та засобів інформатизації для збору, зберігання, аналізу й опрацювання великих обсягів інформації про стан соціально-економічних процесів у країні з метою забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень органами державної влади.
Передбачається створення і розвиток таких автоматизованих інформаційних систем:
До пріоритетних напрямів інформатизації на рівні обласних (районних, міських) держадміністрацій та органів місцевого самоврядування віднесено соціальну сферу, систему життєзабезпечення, екологію та природокористування області (району).
Основною метою інформатизації у цій сфері є розроблення цілісної взаємопов'язаної системи інформаційних та інструментальних засобів для розв'язання завдань інформаційно-аналітичного забезпечення управління областю (районом, містом), яка включає:
Інформатизація Збройних сил України — складова інформатизації держави — включає процес створення, впровадження і застосування у різних сферах їх діяльності у мирний та воєнний час сучасних методів, систем і засобів одержання, опрацювання, зберігання, передавання та використання інформації.
Передбачається створення таких автоматизованих інформаційних систем:
Головні завдання інформатизації Збройних сил України формуються у спеціальній програмі.
Великі надії покладаються на інформатизацію процесів соціально-економічного розвитку. Інформатизація процесів соціально-економічного розвитку — це комплексне та збалансоване вирішення завдань соціально-економічного розвитку на сучасній інформаційно-аналітичній, системно-технічній базі за допомогою ситуаційних центрів забезпечення інформаційної підтримки функціонування державного сектора економіки, проведення виваженої бюджетної, податкової та кредитної політики, виникнення конкурентоспроможних виробництв галузей промисловості у стратегічно важливих сферах.
Система моніторингу на основі застосування сучасних інформаційних технологій покликана забезпечити наукові підходи для розв'язання соціальних проблем суспільства.
В основу цього напряму інформатизації покладається створення баз даних і знань, а також засобів їх опрацювання, орієнтованих на ефективну інформатизацію органів державної статистики щодо вирішення завдань забезпечення точності прогнозування процесів соціально-економічного розвитку. Зокрема, передбачається створення і розвиток таких інформаційно-довідкових систем:
Такий комплекс інформатизації призначений для подальшого використанням і формування систем електронної комерції.
У ході цього напряму інформатизації потрібно створити умови та засоби для інформаційної підтримки зовнішньої та внутрішньої торгівлі, включення України в систему світової електронної комерції і надійного захисту національних економічних інтересів у нових умовах господарювання.
Інформатизація пріоритетних галузей економіки — це комплекс автоматизованих систем опрацювання даних та управління різного рівня і призначення, які взаємопов'язані на принципах технологічної, організаційної, документаційної, програмної та інформаційної сумісності і які утворюють цілісну інформаційну інфраструктуру окремих галузей економіки.
В умовах створення ринкових відносин одним із важливих завдань є підвищення ефективності функціонування галузей за рахунок оптимізації відповідних структур організації управління:
Ця сфера інформатизації охоплює процеси від проектування та підготовки виробництва до безпосереднього автоматизованого виробництва.
Важливим напрямом інформатизації управління соціальними системами є інформатизація фінансової, грошової системи, державного фінансово-економічного контролю.
Для податкової адміністрації передбачається створити інформаційну систему, що забезпечить прогноз і контроль податкових зборів.
Серед провідних завдань інформатизації податкової адміністрації визначені такі:
Інформатизація банківської діяльності — це створення системи розрахунків у реальному часі для виконання великих і термінових платежів, системи безготівкових розрахунків за товари та послуги, електронного реєстру застав майна, електронної системи Центрального депозитарію державних цінних паперів.
Важливе значення також матиме створення системи інформаційно-аналітичної взаємодії Національного банку, Міністерства фінансів, Державної податкової адміністрації та Державної скарбниці України.
Важливою складовою фінансової системи України є державний фінансово-економічний контроль. Єдина автоматизована система державного контролю включає автоматизовані системи (АС) за виконанням державного бюджету України, фінансуванням загальнодержавних програм, збереженням і використанням об'єктів прав державної власності, використанням кредитних ресурсів, діяльністю установ банківської системи.
Базовим елементом такої системи є інформаційно-аналітична система Рахункової палати.
У галузі фінансів передбачається створення інформаційної системи, що дасть можливість перейти від використання традиційних платіжних інструментів як надійної системи міжбанківських розрахунків до паралельно-кредитних карток (електронних грошей). Інформаційно-аналітичні системи забезпечення державного фінансового та податкового контролю за підприємницькою діяльністю юридичних і фізичних осіб створюються згідно з чинним законодавством.
Важливим напрямом інформатизації державного управління визначено інформатизацію соціальної сфери. Інформатизація соціальної сфери визначається через таке: інформатизація у сфері охорони здоров'я — це створення єдиної структурованої інформаційної системи обліку стану здоров'я громадян України на основі автоматизованої реєстрації пацієнтів у лікувальних установах.
У сфері автоматизації охорони здоров'я поставлено такі завдання:
У сфері соціального захисту визначено створення для управлінських і регіональних структур програмних систем і засобів обліку всіх рівнів, аналізу та моделювання зайнятості населення, запобігання масовому безробіттю, широкого залучення населення до нових галузей матеріального виробництва та інших сфер.
Органам соціального захисту мають бути передані комп'ютерні інформаційні технології, які виключають затримки у перерахуванні та виплаті пенсій і допомоги з урахуванням поточних змін законодавчих та інших нормативних актів.
Інформатизація в галузі екології та використання природних ресурсів. У цій сфері інформатизації передбачається створення автоматизованих інформаційних систем на основі картографічних баз даних.
Також передбачається створення багатоцільової інформаційно-технологічної бази з використанням геоінформаційних технологій збирання, зберігання, аналізу всієї множини відомостей для моделювання і подальшого прогнозування екологічного стану окремих територій України.
Передбачається створення комплексу комп'ютеризованих програмно-апаратних засобів для розв'язання таких проблем:
Інформатизація освіти. Практика формування інформаційного суспільства, інформатизації у різних країнах свідчить, що загальнодержавна ефективність її реалізації залежить у першу чергу від ефективності інформатизації сфери освіти. Саме ця сфера є базою масової інформатизації всіх сфер державного управління.
Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток таких чинників:
Серед провідних проблем освіти, які підлягають розв'язанню, визначаються такі:
Результатами інформатизації освіти мають бути:
На геополітичному рівні першочерговим завданням є створення глобальної комп'ютерної мережі освіти та науки.
Ключовим аспектом інформатизації освіти є організація комп'ютеризованих державних і приватних центрів масового навчання населення новим спеціальностям з урахуванням вимог міжнародних стандартів. Для кадрового забезпечення усіх напрямів інформатизації нагальним є завдання як інтенсифікації підготовки відповідних фахівців, так і створення навчального середовища на їхніх комп'ютеризованих робочих місцях.
Інформатизація освіти покликана також забезпечити розвиток системи індивідуального безперервного навчання на основі автоматизованих навчальних курсів і систем, інтелектуальних комп'ютерних і дистанційних технологій навчання.
Будь-які здобутки багатьох сфер суспільної діяльності ґрунтуються на досягненнях науки. Сьогодні у світі, як ніколи раніше, наука починає домінувати саме завдяки інформатизації. Як свідчить практика розвинутих країн світу, а також інших країн, які виходять у число передових, інформатизація різних галузей науки створює умови для формування високого рівня локальних цивілізацій завдяки доступу їх до інформаційних ресурсів глобальної цивілізації (трасграничної кіберцивілізації), зокрема через глобальні телекомунікації, у тому числі глобальну комп'ютерну мережу Інтернет.
Інформатизація наукової діяльності — це заходи щодо підвищення ефективності наукових досліджень за рахунок створення потужних комп'ютеризованих інформаційних систем наукової та технічної інформації та її використання на всіх етапах наукової діяльності за умови активізації всіх її форм.
Серед провідних завдань інформатизації наукової діяльності визначається:
Інформатизація вітчизняної науки дасть змогу підвищити її практичну віддачу, прискорити інтеграцію у світову науку, до світового наукового інтелекту.
На законодавчому рівні в Україні визначені головні завдання інформатизації у сфері культури.
Інформатизація у сфері культури передбачає серед інших такі головні завдання:
Передбачається створити комп'ютерні інформаційні системи для поширення культурних еталонів, стандартів і досягнень вітчизняної культури, насамперед шляхом створення електронних копій:
Важливим аспектом організації управління соціальними системами є визначення стандартів мови суспільних відносин. Інформатизація мовної сфери включає такі аспекти:
Щодо останнього ставляться такі завдання:
Зазначений перелік напрямів і завдань інформатизації в Україні не є вичерпним. У міру розвитку технічних можливостей і наукового інтелекту у перспективі можуть бути визначені нові проблеми, напрями, цілі, завдання інформаційного суспільства.
Література
1. Цимбалюк В.С, Гавловський В.Д., Корочанський О. Проблеми юридичної деліктології в інформаційних відносинах // Бізнес і безпека. — 1998. — № 6.
2. Цимбалюк В.С, Гавловський В.Д. Інформаційне право. Навч.-метод. комплекс для підготовки фахівців за спеціальністю правознавство. — К.: ІЕУГП, 1999.
3. Цимбалюк В.С Правове регулювання відносин власності: Метод, комплекс навч. дисципліни. — К.: Інститут економіки, управління та господарського права, 1999.
4. Цимбалюк В.С Проблеми латентності комп'ютерної злочинності // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. — К.: НТУУ "КПІ", 2000.
5. Чумаченко Н.Г., Заботина Р.И. Теория управленческих решений. — К., 1983.
6. Швец Н.Я. Автоматизированные системы управления органами внутренних дел. — К., 1983.
7. Шеннон К.Э. Работы по теории информации и кибернетике. —М., 1963.
8. Эшби У.Р. Система и информация // Вопр. философии. — 1964. — №3.
9. Ярочкин В.И. Безопасность информационных систем. — М.: Ось, 89, 1996.
10. Ярочкин В. И. Информационная безопасность: Учеб. пособие. — М.: Междунар. отношения, 2000.
11. Ярочкин В.И., Пушкарская Р.Н. Государственная автоматизированная система научно-технической информации. — М.: ИПКИР, 1988.
12. Ярочкин В.И., Халяпин Д.Б. Основы защиты информации. — М., ИПКИР, 1994.
Дата публікації: 01.01.2011