Об'єкти контролінгу. Діагностування в управлінні підприємством. Реферат

У рефераті розглянуто класифікацію об’єктів контролінгу та роль діагностування в управлінні підприємством

Кваліфікація об’єктів контролінгу. Одним з важливіших завдань контролінгу управління прибутком підприємства, а тому в центрі уваги перш за все знаходиться затрати на виробництва, їх види, місця виникнення. Принципи управління ними.

Важливою ланкою в цьому є класифікація затрат як засобу для вирішення питань управління.

Приймаючи рішення. Керівник повинне чітко уявити його наслідки. В контролінгу всі затрати діляться на:

• релевантні;
• безповоротні.

До релевантних (суттєвих) можна віднести тільки такі майбутні затрати, які змінюються в результаті прийнятого конкретного управлінського рішення.

Безповоротними є затрати минулих періодів, що не є суттєвими для прийняття управлінських рішень.

Релевантними для прийняття рішень є альтернативні затрати, а також упущена вигода підприємства.

Метою класифікації затрат є виділення із загальної маси релевантної частини, тобто такої частини на яку можна вплинути в даний момент.

Тому спосіб класифікації буде залежати від конкретного завдання, яке стоїть перед керівником.

В загальному обсязі витрати можуть ділитись по наступних категоріях:

1. По динаміці відносно обсягу випуску продукції.

До них відносяться:

• постійні (управління витрати);
• змінні (сировина, з/п);
• змішані (електроенергія).

2. По можливості віднесення затрат на конкретний об’єкт калькуляції:

• прямі (сировина, з/п, відрахування);
• непрямі (за вироб., за госп.витрати).

3. По ступеню регуляції:

• повністю регулюємі (сировина);
• частково регулюємі (втрати на рекламу);
• слабкорегулюємі (затрати на виробництво продукції).

Залежність затрат від обсягу випуску продукції може бути як:

• лінійною;
• нелінійною.

Для виявлення характеру і параметрів цієї залежності використовуються наступні методи:

• інженерний метод;
• метод найменших квадратів;
• метод візуального контролю.

Інженерний метод полягає в тому, що на кожну статтю затрат виходячи із технології необхідності встановлюються нормативи в кількісному і вартісному виразах.

Метод найменших квадратів передбачає використання в управлінні забезпечення матеріальними ресурсами постійних і змінних затрат.

Постійні затрати не залежать від обсягів виробництва.

Залежність змінних затрат можна записати у вигляді лінійної функції.

У= а₁ х Х, де

У – загальний обсяг змінних витрат

а₁ – коефіцієнт пропорційності або величина змінних затрат на одиницю випуску.

Х – обсяг випуску продукції.

При використанні метода найменших квадратів можуть виникнути наступні проблеми:

• недостатня кількість статистичної інформації для визначення величин витрат.
• інформаційні процеси.
• неточність вихідних даних.

Метод візуального контролю відбувається за кількістю, якістю ресурсів.

Роль діагностування в управлінні підприємством. Діагностика фінансового стану підприємства викликана тим, що підприємство не може вести справи не маючи уявлення про співвідношення доходів та витрат не знаючи факторів. Що дозволяють підвищувати доходи.

Основною метою діагностування фінансово-господарського стану підприємства є:

• об’єктивна оцінка результатів комерційної діяльності комплексне виявлення використаних резервів; їх мобілізація для підвищення економічно ефективності виробництва в майбутніх планових періодах.
• постійний контроль раціональності функціонування господарських систем за виконання бюджетів процесами виробництва і реалізації продукції.
• прогнозування господарської діяльності, наукове обґрунтування перспективних планів; оцінка очікуваного виконання плану.

На сучасному етапі розвитку виробництва діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства складається:

• із аналізу обґрунтування і виконання бюджетів.
• із порівняльного аналізу маркетингових заходів.
• із аналізу можливості виробництва і збуту.
• виявлення внутрішніх і загальноекономічних ситуацій, що впливають на виробництво і збут.
• із аналізу постачальників сировини і комплектуючих.
• із аналізу конкретних споживачів і оцінки якості їх товарів.
• із аналізу затрат живої і здешевленої праці з необхідною деталізацією.
• із аналізу кінцевих фінансових результатів, виробничої та маркетингової діяльності.
• із аналізу комерційного ризику із врахуванням впливу демографічних, структурно-організаційних та ін. факторів.

Список літератури

1. Петренко С.М. “Контролінг “. Навчальний посібник. Київ. – Ельга. Ніка-Центр. 2003 рік.

2. Сухарєва Л.А. , Петренко С.М. “Контролінг – основа управління бізнесом”.Київ. – Ельга. Ніка-Центр. 2002 рік.

3. Майєр Е.Э. “Контроллинг как система мышления и управления”. 1993г.

4. Манн H. , Майєр Е.Э., Контроллинг для начинающих. 1992 г.

Дата публікації: 26.12.2010