Логістичні інформаційні системи: поняття та види. Реферат

У рефераті розглянуто основні види логістичних інформаційних систем. Реферат

Логістичні інформаційні системи підрозділяються на три групи:

• планові;
• диспозитивні (чи диспетчерські);
• виконавчі (чи оперативні).

Логістичні інформаційні системи, що входять у різні групи, відрізняються як своїми функціональними, так і підсистемами, що забезпечують. Функціональні підсистеми відрізняються складом розв'язуваних задач. Підсистеми, що забезпечують, можуть відрізнятися усіма своїми елементами, тобто технічним, інформаційним і математичним забезпеченням. Зупинимося докладніше на специфіці окремих інформаційних систем.

Планові інформаційні системи. Ці системи створюються на адміністративному рівні керування і служать для прийняття довгострокових рішень стратегічного характеру.

Серед розв'язуваних задач можуть бути наступні:

• створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга;
• керування умовно-постійними, тобто малозмінюючими даними;
• планування виробництва;
• загальне керування запасами;
• керування резервами й інші задачі.

Диспозитивні інформаційні системи. Ці системи створюються на рівні керування складом чи цехом і служать для забезпечення налагодженої роботи логістичних систем.

Тут можуть зважуватися наступні задачі:

• детальне керування запасами (місцями складування);
• розпорядження внутріскладським (чи внутрішньозаводським) транспортом;
• добір вантажів по замовленнях і їх комплектування, облік вантажів, що відправляються, і інші задачі.

Виконавчі інформаційні системи. Створюються на рівні адміністративного чи оперативного керування. Обробка інформації в цих системах виробляється в темпі, обумовленому швидкістю її надходження в ЕОМ. Це так називаний режим роботи в реальному масштабі часу, що дозволяє одержувати необхідну інформацію про рух вантажів у сучасний момент часу і вчасно видавати відповідні адміністративні і керуючі впливи на об'єкт керування. Цими системами можуть зважуватися різноманітні задачі, пов'язані з контролем матеріальних потоків, оперативним керуванням обслуговування виробництва, керуванням переміщеннями і т. п.

Вище розглянуті особливості інформаційних систем різних видів у розрізі їхніх функціональних підсистем. Але, як уже відзначалося. Розходження маються й у підсистемах, що забезпечують. Зупинимося докладніше на характерних рисах програмного забезпечення планових, диспозитивних і виконавчих інформаційних систем.

Створення багаторівневих автоматизованих систем керування матеріальними потоками зв'язано зі значними витратами, в основному в області розробки програмного забезпечення, що, з одного боку, повинне забезпечити багатофункціональність системи, а з іншого боку – високий ступінь її інтеграції. У зв'язку з цим при створенні автоматизованих систем керування в сфері логістики повинна досліджуватися можливість використання порівняно недорогого стандартного програмного забезпечення, з його адаптацією до місцевих умов.

В даний час створюються досить довершені пакети програм. Однак застосовні вони не у всіх видах інформаційних систем. Це залежить від рівня стандартизації розв'язуваних при керуванні матеріальними потоками задач.

Найбільш високий рівень стандартизації при рішенні задач у планових інформаційних системах, що дозволяє з найменшими труднощами адаптувати тут стандартне програмне забезпечення. У диспозитивних інформаційних системах можливість пристосувати стандартний пакет програм нижче.

Це викликано рядом причин, наприклад:

• виробничий процес на підприємствах складається історично і важко піддається істотним змінам в ім'я стандартизації;
• структура оброблюваних даних істотно розрізняється в різних користувачів.

У виконавчих інформаційних системах на оперативному рівні застосовують, як правило, індивідуальне програмне забезпечення.

Принципи побудови логістичних інформаційних систем.

Відповідно до принципів системного підходу будь-яка система спочатку повинна досліджуватися у взаємовідносини з зовнішнім середовищем, а вже потім усередині своєї структури. Цей принцип, принцип послідовного просування по етапах створення системи, повинний дотримуватися і при проектуванні логістичних інформаційних систем.

З позицій системного підходу в процесах логістики виділяють три рівні. (мал. 1)

Рис. 1. Рівні в процесах логістики з позицій системного підходу.

Перший рівень – робоче місце, на якому здійснюється логістична операція з матеріальним потоком, тобто пересувається, розвантажується, упаковується і т. п. вантажна одиниця, чи деталь будь-який інший елемент матеріального потоку.

Другий рівень – ділянка, цех, склад, де відбуваються процеси транспортування вантажів, розміщаються робочі місця.

Третій рівень – система транспортування і переміщення в цілому, що охоплює ланцюг подій, за початок якої можна прийняти момент відвантаження сировини постачальником. Закінчується цей ланцюг при надходженні готових виробів у кінцеве споживання.

У планових інформаційних системах зважуються задачі, що зв'язують логістичну систему із сукупним матеріальним потоком. При цьому здійснюється наскрізне планування в ланцюзі "збут – виробництво – постачання", що дозволяє створити ефективну систему організації виробництва, побудовану на вимогах ринку, з видачею необхідних вимог у систему матеріально-технічного забезпечення підприємства. Цим планові системи як би "уплутують" логістичну систему в зовнішнє середовище, у сукупний матеріальний потік.

Диспозитивні і виконавчі системи деталізують намічені плани і забезпечують їхнє виконання на окремих виробничих ділянках, у складах, а також на конкретних робочих місцях.

Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, що відносяться до різних груп, інтегруються в єдину інформаційну систему. Розрізняють вертикальну і горизонтальну інтеграцію.

Вертикальною інтеграцією вважається зв'язок між плановою, диспозитивною і виконавчою системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків.

Горизонтальною інтеграцією вважається зв'язок між окремими комплексами задач у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою горизонтальних інформаційних потоків.

У цілому переваги інтегрованих інформаційних систем полягає в наступному:

• зростає швидкість обміну інформацією;
• зменшується кількість помилок в обліку;
• зменшується обсяг непродуктивної, "паперової" роботи;
• сполучаються розрізнені інформаційні блоки.

При побудові логістичних інформаційних систем на базі ЕОМ необхідно дотримувати визначені принципи.

Принцип використання апаратних і програмних модулів. Під апаратним модулем розуміється уніфікований функціональний вузол радіоелектронної апаратури, виконаний у виді самостійного виробу. Модулем програмного забезпечення можна вважати уніфікований, деякою мірою самостійний, програмний елемент, що виконує визначену функцію в загальному програмному забезпеченні.

Дотримання принципу використання програмних і апаратних модулів дозволить:

• забезпечити сумісність обчислювальної техніки і програмного забезпечення на різних рівнях керування;
• підвищити ефективність функціонування логістичних інформаційних систем;
• знизити їхню вартість;
• прискорити їхню побудову.

Принцип можливості поетапного створення системи. Логістичні інформаційні системи, побудовані на базі ЕОМ, як і інші автоматизовані системи керування, є системами, що постійно розвиваються. Це означає, що при їхньому проектуванні необхідно передбачити можливість постійного збільшення число об'єктів автоматизації, можливість розширення складу реалізованих інформаційною системою функцій і кількості розв'язуваних задач.

При цьому варто мати визначення етапів створення системи, тобто вибір першочергових задач, дуже впливає на наступний розвиток логістичної інформаційної системи і на ефективність її функціонування.

Принцип чіткого встановлення місць стику. "У місцях стику матеріальний і інформаційний потік переходить через границі правомочності і відповідальності окремих підрозділів підприємства чи через границі самостійних організацій. Забезпечення плавного переборення місць стику є однієї з важливих задач логістики".

Принцип гнучкості системи з погляду специфічних вимог конкретного застосування. Принцип прийнятності системи для користувача діалогу "людина – машина".

Література

1. Гаджинский А. М. Логістика: Підручник для вищих і середніх спеціальних навчальних закладів. – М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 1998. – 228 с.
2. Логістика: Навчальний посібник/ За редакцією Б. А. Анікіна. – М: ИНФРА-М, 1997. – 327 с.
3. Основи логістики: Навчальний посібник / Під ред. Л. Б. Миротина і В. И. Сергєєва. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 200 с.
4. Ринок і логістика / За редакцією М. П. Гордона. – М: "Економіка", 1993р. – 143 с. – (Асоціація логістики. Інститут дослідження товароруу і кон'юнктури оптового ринку).
5. Семененко А. И. Підприємницька логістика. – Спб.: "Політехніка", 1997. - 349 с.
6. Смехов А. А. Введення в логістику. – М: "Транспорт", 1993. -112 с.

Дата публікації: 24.10.2011