Використання джерел екологічної інформації для ефективного інформування. Реферат

Для ефективного інформування політиків та громадськості журналісти повинні мати вільний доступ до інформації та вміти працювати з її джерелами, не всі з яких ще активно використовуються в журналістській практиці

Методи збирання й фіксації отриманої інформації досліджено в багатьох роботах. Ефективність знаходиться в прямій залежності від активності журналістів, які збирають і фіксують інформацію. Урахування різних позицій та об'єктивне висвітлення проблем довкілля неможливе без залучення різноманітних джерел. Ними є, насамперед, редакційні та позаредакційні.

Розглянемо їх з додатковим акцентом на тих, котрі використовуються ще замало.

Редакційні:

• Власні розслідування та ідеї журналіста;
• Інформація, завдання та пропозиції редактора й колег видання;
• Листи, дзвінки читачів та відвідувачі редакції.

Позаредакційні:

• Інформація урядових та державних структур:звіти, доповіді, закони, документи та постанови, промови політиків, заяви урядовців, пресрелізи та інші повідомлення офіційних пресслужб.
• Особливо треба звернути увагу на налагодження контактів із відповідними відділами таких структур, як Верховна Рада, Міністерство екології та природних ресурсів, Міністерство надзвичайних ситуацій, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство охорони здоров'я, Державна екологічна інспекція, екологічна прокуратура, Держкомгідрометеослужба тощо.
• Новини та бюлетені інформаційних агенцій.
• Повідомлення та періодичні видання міжнародних організацій.
• Екологічна наукова та популярна преса, матеріали журналістів інших ЗМК.
• Організації охорони здоров'я, санепідстанції.
• Організації захисту прав споживачів.
• Об'єднання за інтересами: рибалки, бджолярі тощо
• Науковці вузів, дослідних інститутів, насамперед соціологи, географи, аграрії.
• Депутати та їх передвиборна кампанія.
• Працівники лісництв, сільського господарства, водопостачання тощо.
• Туристичні організації. В Україні діє Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Нею для пропаганди екологічно безпечних видів відпочинку створено журнал "Туризм сільський зелений". Окремі матеріали з екологічного виховання молоді друкував і журнал "Міжнародний туризм".
• Заповідники, заказники, національні парки, станції юннатів, Доми природи.
• Екологічна міліція, працівники контролю дорожнього руху.
• Військові, громадська оборона та Служба безпеки України.
• Судові установи.
• Потенційні чи реальні забруднювачі довкілля - підприємства різних напрямів діяльності, атомні та інші станції.
• Неурядові екологічні організації.
• Фонди та організації, котрі займаються розподілом грошей на екологічні проекти або благодійницькою діяльністю.
• Церква.

Всесвітній Патріарх Православної Церкви Варфоломей Перший запропонував об'єднати зусилля для порятунку Чорного Моря. З цією метою Вселенська церква сприяла створенню Екологічного Інституту в Туреччині та проведенню двотижневого семінару екологічних журналістів у червні 1999 року.

Ця унікальна ініціатива має об'єднати наукові й релігійні сили для захисту навколишнього середовища. У відкритті інституту та семінарі брали участь 70 священиків, журналістів та вчених з України, Болгарії, Грузії, Румунії, Росії, Туреччини, США, Греції й Чехії.

Міжнародна організація "Релігія, наука та довкілля" також опікується проблемами Чорного моря та стала ініціатором ще одного заходу за сприяння Патріарха Варфоломея та Європейської комісії - екологічного симпозіуму з відвідуванням усіх дунайських країн. На одинадцятий день подорожі форум завітав і до України, на дунайські береги Вилково.

"У серцях людей нашого суспільства необхідно відновити почуття святості життя, яке було властиво нашим предкам. Саме життя на Землі зараз знаходиться під загрозою через недалекоглядні й егоїстичні дії людей ", - вважає Патріарх.

Екологічна ініціатива Всесвітньої Патріархії існує вже протягом декількох років і намагається зробити, на перший погляд, неможливе - об'єднати науковий і релігійний підходи до розв'язання екологічних проблем. Аби поліпшити екологічну ситуацію, необхідно спочатку змінити свідомість людей.

Тому програма семінару передбачала окрему частину - тренінг для екологічних журналістів, котрі й мають донести цю думку до громадськості. У ході семінару журналісти причорноморських країн створили мережу професійної співпраці. Розуміння екологічних і духовних проблем, пов'язаних з Чорним морем, відкриває нові можливості для працівників ЗМК. Журналісти зі США Боб Нессон, Моніка Ален та Девід Хелварг знімали й монтували разом з учасниками семінару фільми та репортаж для CNN, розробляли нові теми з проблем Чорного моря.

Всесвітня Патріархія запропонувала делегаціям країн і невеличкі кошти для конкретних природоохоронних справ. Святі отці з Києво-Печерської лаври підтримали проект розчистки колодязів на території цієї святині та збереження чорних грифів у Криму. Ідею було запропоновано тележурналісткою Тетяною Шаманаєвою, котра вже декілька років веде спостереження за цими рідкісними птахами та підтримує їх у тяжкі зимові часи.

Позаредакційні джерела екологічної інформації:

• Дитячі установи та навчальні заклади.
• Наукова література та спеціальні видання для журналістів з наукових проблем.
• Різноманітні заходи для журналістів (пресконференції, брифінги, поїздки, зустрічі та "круглі столи", робота та засідання клубу Спілок журналістів та інших професійних об'єднань, семінари підвищення кваліфікації тощо). На семінарах для журналістів варто зупинитися окремо. Добре організовані, із залученням фахівців як у сфері комунікації, так і екології, такі заходи здатні стати поштовхом до тривалого опрацювання екологічної тематики, підказати багато нових тем, налагодити цікаві контакти на майбутнє.
• Інтернет та електронна пошта.

Конкурентом традиційної журналістики стає комп'ютерна, що детально досліджують у численних роботах українські журналістикознавці, зокрема В. В. Різун, В. Ф. Іванов, та О. К. Мелещенко,. Пересічний споживач інформації все частіше звертається не тільки до газетного кіоску, а й до комп'ютерних мереж. Особливо це стає важливим тоді, коли від оперативності отримання інформації залежить її цінність.

Більшість науковців та представників екологічних організацій з метою оперативного отримання інформації використовують Інтернет, технологію "всесвітнього павутиння" World Wіde Web та електронну пошту. На думку А. З. Москаленка, "розширення і диференціація аудиторії преси, нові соціальні завдання, науково-технічна революція породжують необхідність виникнення нових видів і типів періодичних видань, включаючи програми і канали електронної преси".

Наприклад, матеріали бюлетеню "Медична екологія" київської організації "Екопреса" можна було прочитати як на папері в традиційному вигляді, так і в Інтернет. У цій мережі в електронному вигляді чимало екологічних видань майже з усього світу.

Позаредакційні джерела екологічної інформації:

• Різноманітні заходи для громадськості - науковопопулярні доповіді, виступи, конференції; свята та народні традиції тощо.
• Події - від катастроф та акцій протесту до організації виставок, ярмарок, концертів тощо.
• Населення (наприклад, пересічна людина "з вулиці").
• Особисті знайомства, сім'я тощо.

Доступ до екологічної інформації є одним із важливих чинників роботи журналіста. У разі відмови надати необхідну інформацію треба вдатися до офіційного листування та зробити запит.

Запит на екологічну інформацію

________________________________
(назва державного органу, установи, організації, підприємства)

_________________________________________
(адреса державного органу, установи, організації, підприємства)

___________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові запитувача, його повна адреса або назва громадської організації, її адреса згідно з державною реєстрацією)

Прошу Вас надати мені (нам) таку інформацію____________
(зазначити конкретний вид необхідної екологічної інформації)

Зазначена інформація:

• а) стосується моїх (наших) екологічних прав та інтересів;
• б) викликає громадський інтерес і не вимагає необхідності формулювати свою зацікавленість у ній.

Моє (наше) право на одержання зазначеної інформації гарантується чинним законодавством України, а саме:

• Конституцією України, статті 16, 32, 34, 40, 50.
• Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", стаття 9.
• Основами законодавства України про охорону природи, ст. 6.
• Законом України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", стаття 4.
• Законом України "Про відходи", стаття 14.
• Законом України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань", стаття 4.
• Законом України "Про інформацію", статті 9, 35, 47.
• Міжнародною Конвенцією "Про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища", ратифікованою Верховною Радою України 6.07. 1999 року.

Інформацію прошу (необхідне зазначити):

• а) видати особисто;
• 6) вислати за адресою;
• в) надати можливість ознайомитися.

У разі відмови в наданні інформації прошу дати письмову аргументовану відповідь, яка за необхідності дозволить оскаржити Ваші дії в судовому порядку.

Дата Підпис.

Примітки:

• запит направляється листом на замовлення з повідомленням про вручення;
• квитанція про відправлення листа й офіційне повідомлення про відмову в наданні інформації є необхідними в разі звернення до суду.

Дата публікації: 09.08.2011