Удосконалення територіальної структури України певною мірою пов'язане із створенням вільних економічних зон, міждержавних виробничо-територіальних комплексів, різних транснаціональних компаній. Слід використати особливості геополітичного положення України в цілому і її певних територій, зокрема тих, що мають вигідне економіко-географічне положення
При цьому треба виходити із загальнодержавних інтересів, з позицій єдності і незалежності Української держави. Необхідною умовою для цього є те, щоб Україна, як молода держава, пройшла етап централізації і консолідації тих частин її території, які склалися внаслідок їх тривалого перебування у складі різних держав. Тому без удосконалення державного управління економічними реформами неможливе зміцнення територіальної єдності самої держави.
Це повністю стосується формування вільних економічних зон. У найближчий час вони повинні охоплювати невеликі території. Вільні зони, як і прикордонні територіальні комплекси, мають бути одним із конкретних шляхів інтеграції економіки України в світову.
Першими зонами спільного підприємництва (ЗСП) у світі вважались території великих морських портів, залізничних вузлів, аеропортів. Вони, як правило, відділялись за допомогою митного режиму від основної території країн та функціонували за рахунок безмитного ввезення та вивезення товарів. Утворенню таких зон передувало оголошення "вільних портів", тобто територій, де могли б безмитно зберігатись товари, що привозяться у зону для подальшого їх продажу. Перші звістки про "вільні порти" пов'язані з XVI-XVII ст.
Перші законодавчі акти про митні зони були прийняті у США 1934 p., у Мексиці – 1946 p. Діяльність ЗСП регулюється міжнародними договорами: Конвенцією від 18 травня 1973 p. (м. Кіото, Японія) та Постановою Ради Спільноти країн ЄС від 25 липня 1986 p. "Про вільні митні зони та склади". Сьогодні більше ніж у 80 країнах світу функціонують понад 700 ЗСП. Їхній щорічний торговельний оборот оцінюється на 15-25 млрд. дол.
На перших етапах зони створювались для комерційної діяльності у вигляді консигнаційних (складських) територій. Тут товари складувались та піддавались операціям, скерованим на збереження їхньої якості та поліпшення зовнішнього вигляду. У 60-ті роки з'явились перші варіанти промислово-складських зон, у яких, окрім зберігання товарів, здійснювалась додаткова їх обробка, розфасовка з метою збільшення добавленої вартості товару.
Для залучення іноземного капіталу у ЗСП розроблялась система пільг:
При цьому країна, що надавала частину своєї території для створення ЗСП, переслідувала такі цілі.
1) Забезпечення повнішої зайнятості робочої сили як у ЗСП, так і в країні. Ця мета є передумовою для створення ЗСП у країнах, що розвиваються, – Китаї, Мексиці, Індії, Таїланді тощо. Іноземні фірми, що вкладають кошти у розвиток цих зон, розраховують одержати додатковий прибуток за рахунок використання дешевої робочої сили порівняно з своїми країнами.
2) Залучення інвестицій, особливо у вільно конвертованій валюті. Цей мотив характерний для створення ЗСП у Китаї та у країнах Східної Європи (зокрема в Україні), де розраховують за допомогою валютних надходжень від ЗСП на своїй території зібрати кошти для модернізації економіки.
3) Організація у економічних зонах таких виробництв, продукція яких пішла б на експорт, а також сприяла б модернізації технологій і залученню "ноу-хау" в провідні галузі виробництва.
4) Розвиток відсталих регіонів, навчання фахівців та робітників новим методам праці та управління. У Китаї ЗСП з 1979 року стали важливою складовою економічної політики держави. Їхня кількість зростає: до таких зон на півдні країни, як Шеньчжень, Чжухай, Сямень, Шань-тоу, додалось ще 14 приморських міст, а також острів Хай-нань. Тепер це суцільна агломерована зона вздовж Тихоокеанського узбережжя, де переважають дві форми залучення капіталу: організація спільних виробництв, у яких статутні фонди створюються за рахунок іноземних та китайських фірм, а також на основі співпраці, коли капітал та технологія – іноземні, а земля та трудові ресурси – китайські.
5) Використання власних сировинних і трудових ресурсів для виробництва експортної продукції. Такі зони створені у Гані для переробки бокситів, у Об'єднаних Арабських Еміратах – для експорту та переробки нафти, у Находці – для експорту й часткової переробки деревини, кам'яного вугілля та інших природних ресурсів.
У світі є 23 види ЗСП основні з них такі:
Розвиток зовнішньоекономічної діяльності України в умовах розширення ЄС за рахунок країн Центральної і Східної Європи може мати значні перешкоди. Коли західний кордон України стане кордоном безпосередньо з ЄС, значно зміняться умови зовнішньої торгівлі, транскордонного співробітництва. В значній мірі реалізації зовнішньоекономічної політики України в цих умовах будуть сприяти Єврорегіони і ВЕЗ.
Як свідчать результати досліджень, на сьогодні вже склався єдиний підхід до визначення поняття ВЕЗ, яка представляє собою частину національної території країни, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування законодавства, що орієнтований на посилення зовнішньоекономічних зв'язків шляхом активного стимулювання процесу залучення іноземного капіталу. Такого типу територіальні утворення стали важливим генеруючим елементом структурних перетворень у світовій економіці.
Нині функціонує понад 700 ВЕЗ – практично в усіх країнах світу. Вони активно впливають на загальноекономічні процеси – збільшують обсяги виробництва товарів та надання послуг, прискорюють зовнішньоекономічний обмін, сприяють зростанню чисельності зайнятих, підвищують рівень життя населення і т. д. На цей час найбільша кількість вільних зон сконцентрована в країнах, що розвиваються. Частка ж продукції, яка вироблена на території всіх ВЕЗ, перевищує 5% від загального обсягу світової торгівлі.
Є два основних концептуальних підходи до створення ВЕЗ:
Отже, згідно ст. 1 Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.
Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.
Згідно ст. 1. Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області" ТПР – територія пріоритетного розвитку – територія, на якій склалися несприятливі соціально-економічні та екологічні умови, незадовільний стан зайнятості населення і на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення нових робочих місць.
Метою створення ТПР є формування нових та реанімація Існуючих робочих місць шляхом залучення іноземних і національних інвестицій під пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності.
Згідно згаданого закону спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області запроваджується з метою залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування працівників, які вивільняються у зв'язку із закриттям, реструктуризацією та перепрофілюванням гірничодобувних та інших підприємств, для впровадження новітніх технологій, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення обсягів високоякісних товарів та послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури, ефективного використання природних ресурсів.
Така ж зона пріоритетного розвитку, згідно Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим" створюється в Криму.
Згідно ст. 2 згаданого Закону метою запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та створення спеціальної економічної зони "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим є залучення інвестицій у сферу виробництва, охорони здоров'я, відпочинку та туризму, сільське господарство для збереження існуючих і створення нових робочих місць, впровадження новітніх технологій, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення обсягів високоякісних товарів та послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури, збереження й ефективного використання природних ресурсів.
Актуальність створення вільних економічних зон в Україні визначається системою факторів, які умовно можна розділити на такі групи: економічні, ідеологічні, управлінські.
До економічних факторів відносяться:
До ідеологічних факторів належать:
Не можна не брати до уваги і групи причин, пов'язаних з необхідністю зміни стилю управління. Високий рівень державної власності в країні породжує громіздкі, неефективні бюрократичні структури, які з часом перетворюються в "державу в державі", працюючи на власний достаток, посилення своєї влади.
Саме з цих причин такі територіальні утворення, як ВЕЗ, стають важливим, досить таки мобільним елементом ринкової трансформації. Метою застосування ВЕЗ є створення нових робочих місць, розширення експортної бази, поліпшення платіжного балансу країни, ефективне використання місцевих ресурсів, стимулювання ринкових перетворень. Світовий досвід підтверджує, що використання ВЕЗ – ефективний засіб для залучення в країну іноземних інвестицій, створення пільгових умов їх функціонування.
Треба зазначити, що Україна, займаючи вигідне географічне положення в Європі, далеко не повною мірою використовує транскордонне співробітництво для розв'язання своїх соціально-економічних проблем. Зокрема, це стосується і зовнішньоекономічних зв'язків. Розвиток прикордонної регіональної кооперації як одного з конкретних шляхів інтеграції в загальноєвропейський процес на макрорівні передбачає розподіл влади між центром і адміністративними територіями, що дає можливість оперативніше реагувати на потреби ринку, в тому числі в рамках відповідного транскордонного об'єднання.
Національна економіка і регіони за рахунок залучення Іноземного капіталу отримують такі вигоди:
Щоправда, на думку радника Великобританії з питань організації ВЕЗ Джона Хансена, існують дві небезпеки при створенні ВЕЗ:
В першому випадку за рахунок зниження податкового тиску дефіцит бюджету ще більше зростає. Небезпека другого варіанта криється в надзвичайно високих процентних ставках в Україні й дуже низькому співвідношенні банківських та виробничих активів країни (близько 1:200). Отже, успіх буде мати місце лише тоді, коли ВЕЗ полегшить доступ капіталів до світових ринків. Так, Леонід Мінін вважає, що створення в Україні спеціальних (вільних) економічних зон має дві переваги: тут є найвищим в Європі рівень транзитивності, кваліфікованої і дешевої робочої сили.
Бюджетних втрат при організації БЕЗ практично не буде через те, що господарський комплекс країни занепав настільки, що без корінної реконструкції ніяких серйозних доходів він зараз дати просто не в змозі. При високому рівні криміналізації суспільства уряд серйозно занепокоєний проблемою інтенсивного створення зон зі спеціальним інвестиційним режимом без одночасного створення механізмів контролю. Значно менше турбот викликають класичні зони з відокремленою територією. Дуже гостро постає питання охорони новоствореної зони в фінансовому плані.
Як показує світовий досвід, уже склався досить широкий спектр форм вільних економічних зон. Визначено цілі, напрямки і стратегії розвитку, підходи до поділу зон, сформульовано чіткі поняття термінів і закономірностей розвитку ВЕЗ.
Загальними є також критерії віднесення територіальних утворень до різних типів зон, класифікація яких враховує:
Виходячи з цієї класифікації, цілями заснування ВЕЗ найчастіше є:
Дата публікації: 13.05.2011