Фактори, що визначають міжнародні валютні курси. Реферат

У рефераті подано відомості про ряд факторів, які визначають міжнародні валютні курси

Валютний курс - це ціна одиниці валюти однієї країни, виражена в певній кількості одиниць валюти іншої країни.

Встановлення курсів іноземних валют відповідно до діючих законодавчих норм та практики називається котируванням.

Розрізнять котирування пряме та непряме. Пряме котирування - це вираження одиниці іноземної валюти у національній. Непряме котирування - це вираження одиниці національної валюти в іноземній.

Конвертованість валюти - це її здатність обмінюватися на інші валюти.

Вільноконвертовані валюти - це валюти, які вільно обмінюються на грошові знаки інших країн для всієї категорії власників у будь - якій формі у всіх видах операцій без обмежень. Для міжнародних розрахунків використовується повністю конвертована валюта.

Неконвертована валюта функціонує у державі, яка забороняє операції з її обміну на інші валюти.

Частково конвертована валюта з’являється в тому випадку, коли конвертованість розповсюджується на певні категорії власників даної валюти і окремі види операцій. Часткова конвертованість може мати також регіональний характер, тобто обмежуватись певним колом країн, зокрема, межами певної валютної зони.

Валютний курс прийнято здебільшого подавати у двох формах:

• ціна національної валюти відносно певної іноземної валюти;
• індекс, що базується на основі кошика (комбінації) валют, які використовуються в торгових операціях з головними партнерами.

Наприклад: Індекс валютного курсу фунта стерлінгів,, базується на основі валют головних країн, з якими Британія має валютні відносини. Кожна валюта входить в індекс як середньозважена величина відносно до ваги певної країни в загальному обсязі торговельного обігу Британії із зовнішнім світом.

Розрізняють 2 різновиди валютних курсів.

Номінальний двосторонній валютний курс - визначається як відносна ціна двох валют. Використовується у валютних контрактах і є найбільш простим і базовим визначенням валютного курсу.

В ньому ґрунтується поняття ефективного валютного курсу. Він є індексом, який у найбільш загальному вигляді обчислюють як середньозважену величину набору двосторонніх обмінних курсів щодо вибраної валюти. При розрахунку ефективного валютного курсу індивідуальні двосторонні валютні курси індексуються відносно даного базового року, що дає змогу уникнути проблеми агрегації даних.

Формула ефективного валютного курсу є такою:

EER = åRiWi,

де EER - ефективний валютний курс,

Ri- індекс двосторонніх валютних курсів з країною і

Wi - вага (0<Wi<1) кожного з двосторонніх обмінних курсів.

В економічному аналізі часто викоритовуються поняття реального валютного курсу

e= q/p*1p

q - реальний валютний курс;

p - рівень цін в Україні і показник інфляції;

p* - рівень цін в інших країнах;

e - номінальний валютний курс.

q=e· (p*/p)

Реальний валютний курс -- це номінальний валютний курс, помножений на відношення іноземних цін до внутрішніх цін. Це ціна товарів України, що відображається в іноземних валютах.

Реальний ефективний валютний курс поглиблює і синтезує ефективний та реальний валютний курси.

REER = å (RER) W

REER - реальний ефективний валютний курс,

RER - реальний валютний курс країни,

W - вага кожного реального валютного курсу

Важливим є різновид поняття валютного курсу, який називається паритетом купівельної ціни (ПКС).

Він передбачає, що однаковий за якістю та кількістю набір товарів у різних країнах оплачується однаковою кількістю грошей. Таким чином, ПКС встановлюється на рівні. за якого купівельна сила грошей у різних країнах буде однаковою:

IKC=p/pін

Р - індекс національних цін,

Рін - індекс зарубіжних цін.

Для емпіричного аналізу придатною є версія валютного курсу як відносного паритету купівельної сили.

е =р-рін

е - відсоткові зміни валютного курсу,

р, рін - відсоткові зміни відповідних цінових індексів за той же самий період.

Валютні курси зазнають постійних змін. Знецінення - це зниження вартості валюти. подорожчання - підвищення вартості валют.

Девальвація - знецінення валюти під цілеспрямованим впливом держави.

Ревальвація - цілеспрямовано здійснене урядом подорожчання валюти.

Як кожна ціна, валютний курс — ціна грошей — визначається взаємодією попиту й пропозиції на міжнародних валютних ринках.

Розглянемо ситуацію обміну німецької марки на долари США.

DD - крива попиту на марку. Оскільки ми передбачаємо обмін на неї долара США, то крива попиту одночасно буде й кривою пропозиції по відношенню до долара. SS - це крива пропозиції марки, яка співпадає з кривою попиту на $. У точці пересічення кривих попиту і пропозиції Е буде рівноважний обмінний курс.

Проаналізуємо. які суб’єкти господарювання беруть участь в операціях купівлі-продажу на валютному ринку.

Попит на певну валюту будуть формувати:

• зарубіжні покупці товарів, що експортуються із цієї країни;
• іноземні інвестори, які прагнуть здійснити інвестиції в фінансові та матеріальні активи країни;
• валютні спекулянти, які розраховують на підвищення курсу в майбутньому;
• уряд країни (якщо він прагне не допустити падіння курсу своєї валюти), який буде пред’являти попит на неї, використовуючи для цього свої запаси іноземної валюти.

Пропозицію валюти будуть формувати:

• імпортери, які прагнуть реалізувати валюти з метою здійснення конвертації в ту чи іншу валюту для оплати укладених угод;
• валютні спекулянти, які очікують, що курс валюти знизиться;
• інвестори, які прагнуть здійснити інвестиції за кордоном;
• уряд країни, зацікавлений в тому, щоб не допустити зростання курсу національної валюти.

Таким чином, експорт країни спричиняє виникнення попиту на її валюту за кордоном, а необхідність задоволення цього попиту зменшує запаси іноземної валюти у вітчизняних банках. Тобто в широкому розумінні експорт будь-якої країни фінансує та оплачує її імпорт.

Валютний курс буде формуватися під впливом ряду економічних і політичних чинників:

• а) різниці в рівнях інфляції між країнами (чим вищий рівень інфляції в країні порівняно з аналогічними показниками інших країн, тим нижчим буде валютний курс);
• б) різниці у рівнях процентної ставки на капітал (чим вищий її рівень, тим вищим буде курс національної валюти);
• в) стану платіжного балансу (активний платіжний баланс сприяє підвищенню валютного курсу національної валюти, оскільки підвищує попит на неї з боку іноземних боржників, а пасивний платіжний баланс веде до зниження курсу національної валюти, тобто боржники продають національну валюту за іноземну валюту для сплати боргів);
• г) міри використання певної валюти на світовому ринку і при міжнародних розрахунках;
• д) зовнішньоекономічної політики уряду (обмеження імпорту (підвищені тарифи, квоти, обмеження на валютні операції, схильність щодо споживання національних товарів порівняно з іноземними) сприяє підвищенню курсу національної валюти, оскільки пропозиція національної валюти на валютному ринку зменшиться);
• е) політичного положення того чи іншого уряду (впливає на рівень ризику, з яким пов’язане здійснення як іноземних інвестицій, так і інших операцій в країні);
• є) діяльності валютних ринків і спекулятивних операцій (якщо курс певної валюти має тенденцію до зниження, то банки і фірми прагнуть її обміняти на більш стабільну, оскільки це погіршує позицію);
• ж) швидкості здійснення міжнародних розрахунків (очікуючи падіння курсу національної валюти, імпортери намагаються прискорити платежі контрагентам в іноземній валюті – щоб не нести втрати від підвищеного курсу іноземної валюти. За умови підвищення курсу національної валюти переважає прагнення затримати платежі в іноземній валюті;
• з) ступеню довіри до валюти на національному та світовому ринку.

Дата публікації: 10.05.2011