Міжнародне виробниче співробітництво: сутність та види. Реферат

Сутність міжнародного виробничого співробітництва. Міжнародне енергетичне співробітництво. Міжнародне співробітництво у сфері сировинного виробництва. Міжнародне співробітництво у переробних галузях промисловості. Міжнародне агропромислове співробітництво

Сутність міжнародного виробничого співробітництва

Міжнародне виробниче співробітництво – це форма МЕВ, яка виникає у сфері матеріального виробництва на основі міжнародного поділу праці з приводу виготовлення речових виробів, які можна використати для виробничого чи індивідуального споживання.

Міжнародне виробниче співробітництво здійснюється у різних напрямках, логіку одного з яких розкриває його структура:

• енергетичне співробітництво.
• співробітництво у галузі сировинного виробництва.
• співробітництво у сфері переробного виробництва.
• агропромислове співробітництво.

Міжнародний поділ праці має дві взаємодоповнюючі форми.

Міжнародна спеціалізація – при якій відбувається зосередження виробництва одних видів продукції в одних країнах (або на підприємствах одних країн), а інших видів продукції – в інших країнах (чи на їх підприємствах).

Ступінь міжнародної спеціалізації країни визначається двома показниками:

• а) коефіцієнт відносної експортної спеціалізації – допомагає визначити коло товарів і галузей, які для даної країни є міжнародно-спеціалізованими.
• б) експортна квота – показує у якій мірі національна промисловість, окремі її галузі та фірми орієнтуються на зовнішні ринки, і, в той же час, показує ступінь відірваності національного ринку, галузей чи фірм від зовнішніх ринків.

Якщо в експорті країни переважає продукція переробної промисловості – це свідчить про високий рівень міжнародної спеціалізації виробництва країни, а перевага в експорті продукції добувних галузей і продукції сільського господарства – свідчить про пасивну роль в міжнародній спеціалізації виробництва.

Міжнародна виробнича кооперація – полягає в розвитку міжнародних виробничих зв'язків, що виникають та існують між міжнародно-спеціалізованими суб'єктами з метою поєднання взаємодоповнюючих виробничих процесів.

Основні способи налагодження коопераційних зв'язків:

• здійснення спільних програм – підрядне кооперування та спільне виробництво.
• договірна спеціалізація – розмежування видів діяльності між суб'єктами різних країн, щоб не дублювати один одного, а взаємодоповнювати.
• інтегрована кооперація – об" єднання капіталів декількох суб'єктів з різних країн для досягнення окремих, спільно узгоджених цілей. Це створення СП, ТНК та мультинаціональних корпорацій.

Міжнародне енергетичне співробітництво

Обмеженість паливних ресурсів помітно впливає на розвиток міжнародного співробітництва у сфері енергетики. Промислово розвинені країни допомагають добувати природні ресурси (паливно-енергетичні) економічно слабшим країнам. У багатьох випадках паливні ресурси належать великим ТНК індустріально-розвинених країн або повністю ними контролюються.

До основних паливно-енергетичних ресурсів відносять:

• нафту,
• природний газ,
• вугілля,
• уран.

Магістральні напрямки розвитку науково-технічного прогресу в енергетичній сфері:

• відкриття і використання нових видів і джерел енергії (енергія води, вітру, сонця.)
• автоматизація і підвищення енергоозброєності світової економіки.

Співробітництво у сфері енергетики привело, як і в інших сферах, до утворення міжнародних організацій та об'єднань:

• а) Організація країн експортерів нафти (ОПЕК), заснована в 1960році, метою створення є захист інтересів основних нафтодобувних країн Азії, Африки та Латинської Америки в конкурентних змаганнях з нафтовими монополіями, а також координація добування та експорту нафти і узгодження цін. Найбільші запаси нафти є в таких країнах: Саудівська Аравія, Кувейт, Іран.
• б) Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), створене в 1957році, входить в систему ООН на правах автономного органу, основними цілями якого є  розвиток міжнародного співробітництва в області мирного використання атому; запобігання розповсюдження ядерної зброї.
• в) Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС) створене в 1951році.
• г) Європейське співтовариство з атомної енергії (ЄВРАТОМ) створене в 1957році з метою об'єднання ресурсів атомної енергії, атомної промисловості і науково-технічного персоналу в області ядерної фізики та енергетики.

Міжнародне співробітництво у сфері сировинного виробництва

Міжнародне співробітництво у сфері сировинного виробництва – це напрямок міжнародного виробничого співробітництва в дослідженні, розвідуванні та добуванні природних ресурсів, які відіграють роль предметів праці в промисловому виробництві.

Сировину ділять на промислову та сільськогосподарську.

Міжнародне співробітництво в сировинній сфері поділяють на такі частини:

• Співробітництво на світовому ринку чорних металів.
• Співробітництво на світовому ринку кольорових металів.
• Світова кооперація у виробництві хімічної сировини.
• Міжнародне співробітництво у виробництві штучних сировинних матеріалів.
• Співробітництво на світовому ринку лісових ресурсів.

З розвитком науково-технічного прогресу відбувається структурна зміна у міжнародному співробітництві у сировинній сфері, помітно скорочується доля одних видів сировини, а виробництво й застосування інших видів сировини зростає, йде більший видобуток кольорових металів, спостерігається тенденція перенесення хімічної промисловості з розвинених країн у країни, що розвиваються в зв'язку з посиленням екологічного контролю у розвинених країнах.

• Міжнародні організації у сировинній сфері:
• Європейське об'єднання вугілля і сталі,
• Міжнародна бокситова організація,
• урановий картель.

Міжнародне співробітництво у переробних галузях промисловості

Сучасне виробництво характеризується величезним асортиментом продукції що випускається в світі.

Міжнародне співробітництво у переробній сфері виробництва – це міжнародне виробниче співробітництво, яке здійснюється у формі міжнародної спеціалізації та кооперації переробного виробництва на різних рівнях господарювання і координується міжнародними організаціями.

З розвитком нових досягнень науки і техніки структура переробної промисловості також постійно змінюється, а відповідно відбуваються зміни і в міжнародному співробітництві у цій сфері.

Помітно розширюється співробітництво у виготовленні ЕОМ, усе ширше застосування у переробній промисловості знаходять порошкова металургія, нові високоміцні пластичні матеріали, тканини та інші штучні вироби, які замінюють природні матеріали, розв'язуючи цим проблему обмеженості ресурсів і залежності ряду країн від імпорту ресурсів.

При ООН діє спеціалізований заклад з промислового розвитку ЮНІДО – який сприяє міжнародному співробітництву, створений в 1966році. При ЮНІДО створено Банк промислової та технологічної інформації.

Об'єктивний процес розвитку світового господарства веде до того, що промислово розвинені країни допомагають країнам, що розвиваються створювати свою власну переробну промисловість.

Міжнародне агропромислове співробітництво

Міжнародне агропромислове співробітництво – це міжнародне співробітництво на різних рівнях господарювання, пов'язане з виготовленням сільськогосподарських засобів праці, з аграрним виробництвом, з переробленням агросировини та реалізацією агропродуктів.

У галузі агропромислового виробництва виникають різні корпоративні зв'язки. Відомі такі картельні угоди між:

• Малайзія, Індонезія, Таїланд, Шрі-Ланка – виробництво каучуку.
• Індія, Шрі-Ланка – вирощування і виробництво чаю.
• Бразилія та Колумбія – вирощування та виробництво кави.
• Центральноамериканські країни і Еквадор – вирощування бананів.

При ООН діє спеціалізований заклад з питань аграрного співробітництва – Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО), заснована в 1945 році, яка займається координацією роботи міжурядових організацій з питань розвитку с\г, надання допомоги країнам, що розвиваються в області аграрного виробництва, пряме постачання продовольства з розвинених країн у країни, котрим це необхідно.

Всієї продовольчої продукції, що виробляється у світі, цілком достатньо, щоб добре нагодувати усе населення нашої планети, але найскладнішою при цьому залишається проблема перерозподілу продовольства від тих, у кого, є надлишки, до тих, кому його не вистачає. Це можна вирішити тільки шляхом міжнародного співробітництва.

Література

1. І. М. Школа В. М. Козменко "Міжнародні економічні відносини "Чернівці "Рута" 1996 ст. 81-100.
2. В. В. Козик Л. А. Панкова "Світове господарство та міжнародні економічні відносини" Львів 1995.

Дата публікації: 09.05.2011