Інвестиційний договір: способи забезпечення, форма та порядок укладання. Реферат

Форма інвестиційного договору. Порядок укладання інвестиційного договору. Способи забезпечення належного виконання інвестиційних договорів

Форма інвестиційного договору

Інвестиційний договір укладається, як правило, в письмовій формі, як і інші різновиди господарських договорів (п. 1 ст. 44 Цивільного кодексу України).

Усна форма застосовується щодо угод, які виконуються під час їх укладання (ст. 43 Цивільного Кодексу України), але з обов'язковим отриманням організацією чи індивідуальним підприємцем письмового документа, що стверджує одержання грошей та підстави цього, а також в деяких інших випадках.

Необхідність укладання між суб'єктами підприємницької діяльності договорів, в т. ч. інвестиційних, у письмовій формі випливає також і з Указу Президента України "Про гербовий збір" від 6 листопада 1998, оскільки передбачається обов'язкове маркування таких договорів марками гербового збору.

Розрізняють декілька модифікацій письмової форми, що застосовуються при укладанні інвестиційних договорів:

повна письмова форма – включає комплект необхідних для укладання договору документів (підписаний сторонами текст договору, протокол розбіжностей (якщо він мав місце), протокол узгодження розбіжностей (якщо розбіжності узгоджувалися і між сторонами було досягнуто компроміс щодо спірних умов договору), судове рішення (якщо спір передавався на розгляд судовим органам);
скорочена письмова форма – має вигляд комплекту листів, телеграм, факсограм та інших документів, якими сторони обмінювалися в процесі встановлення договірного зв'язку, якщо зміст цих документів свідчить про наміри сторін встановити договірний зв'язок та істотні умови договору;
договір приєднання – умови договору є заздалегідь визначеними та не підлягають корегуванню (наприклад, придбання акцій новостворюваного або діючого акціонерного товариства шляхом підписки);
нотаріальна форма – застосовується у разі придбання нерухомого майна (житлових будинків, квартир поза біржою), а також продажу в процесі приватизації цілісних майнових комплексів підприємств (їхніх структурних підрозділів), застави нерухомого майна тощо.

Порядок укладання інвестиційного договору

Єдиного порядку укладання інвестиційного договору не існує. Якщо за адміністративно-командної економіки інвестиційні договори укладалися, як правило, на планових засадах у традиційному порядку, то у зв'язку із запровадженням в економіку України елементів ринкової системи господарювання, широкого застосування набули нові форми:

шляхом торгів (тендерів) на реалізацію майна, робіт, послуг – договір укладається з покупцем, який запропонував найвищу ціну за майно, що продається, чи роботи, послуги, що пропонуються;
шляхом торгів (тендерів) на придбання майна, визначення виконавця робіт або послуг - договір укладається з тим продавцем або виконавцем, що запропонував найнижчу ціну за майно, що необхідно придбати, чи за виконання необхідних для інвестора (замовника) робіт;
шляхом конкурсу – договір укладається з виконавцем, який запропонував найкращий (найефективніший) спосіб виконання;
шляхом переговорів – укладанню основного договору передує підписання між сторонами протоколу про наміри чи передконтрактної угоди, в якій фіксуються наміри і обов'язок сторін в майбутньому укласти основний договір із заздалегідь визначеними параметрами.

Зберігся також і традиційний спосіб укладання інвестиційного договору як різновиду господарського, порядок якого регулюється Господарсько процесуальним кодексом України (ст. 5,11), тобто шляхом надсилання зацікавленою стороною проекту договору майбутньому контрагенту з усіма притаманними цьому способу етапами:

1 етап – розробка проекту договору та його надсилання майбутньому – потенційному контрагенту;
2 етап – розгляд одержаного проекту договору та його підписання, а якщо у майбутнього контрагента виникли розбіжності з проектом договору – то складання протоколу розбіжностей та відправлення разом з підписаним договором автору проекту протягом 20 днів з моменту отримання проекту договору;
3 – розгляд і узгодження розбіжностей, якщо останні мали місце, та передача переддоговірного спору на розгляд господарського суду протягом 20 днів з моменту отримання підписаного договору з протоколом розбіжностей (якщо узгодження розбіжностей не відбулося);
4 етап – судове рішення, якщо розбіжності не були врегульовані і одна зі сторін передала спір на розгляд господарського суду.

Способи забезпечення належного виконання інвестиційних договорів

Інвестиційний договір укладається з метою його виконання, тобто здійснення інвестицій на тих умовах, що визначено в договорі. Реальному та належному виконанню інвестиційних договорів сприяють різноманітні способи забезпечення виконання договірних зобов'язань.

Розрізняють господарсько-правові та цивільно-правові способи забезпечення виконання договірних зобов'язань.

До перших належать:

правова (в т. ч. договірна та претензійно-позовна) робота, від організації якої залежить якість укладеного інвестиційного договору (в тому числі щодо повноти закріплення за контрагентами договірних зобов'язань, відповідальності за порушення цих зобов'язань) і виконання договором притаманних йому функцій;
позитивне стимулювання, тобто надання стороні, що належним або покращеним способом виконала покладені на неї договірні зобов'язання, певних переваг або матеріальних цінностей (наприклад, залишення у виконавця устаткування, що було передано йому інвестором для виконання обумовлених договором робіт);
негативне стимулювання, тобто міри відповідності, що застосовуються до порушника договірних зобов'язань згідно з законом або договором (відшкодування збитків, сплата неустойки, оперативно-господарські санкції).

До других (цивільно-правових.) способів, що широко застосовуються в інвестиційних договірних відносинах належать:

застава (усі її види);
гарантія (ст. 196 Цивільного кодексу України);
порука (статті 191–194 Цивільного кодексу України;
завдаток (ст. 195 Цивільного кодексу України).

До способів, що зменшують ризики учасників інвестиційної діяльності як сторін договору, належить також страхування інвестиційних ризиків.

Дата публікації: 02.04.2011