Інвестиційна діяльність: стратегічне планування. Реферат

Планування інвестиційної діяльності підприємства. Сутність інвестиційного планування. Стратегічне планування інвестиційної діяльності

Планування інвестиційної діяльності підприємства

Сутність інвестиційного планування. Планування інвестиційної діяльності становить основу управління інвестиційною діяльністю підприємства. Планування — це, насамперед, процес вироблення й прийняття рішень, що дають можливість забезпечити ефективне функціонування й розвиток підприємства в майбутньому.

Планування інвестиційної діяльності — це процес розробки системи планів і планових показників із забезпечення підприємства необхідними інвестиційними ресурсами й підвищення ефективності його інвестиційної діяльності в майбутньому.

Основні принципи інвестиційного планування такі:

• Науковий характер планування. Цей принцип означає, що при розробці й прийнятті планових рішень повинні бути використані наукові методи планування.
• Безперервність планування. Цей принцип означає, що планування розглядається не як одинична дія, а як постійний процес вироблення планових рішень відповідно до змінних умов зовнішнього й внутрішнього середовища.
• Координація й інтеграція. Цей принцип означає необхідність координації планової діяльності між структурними підрозділами одного рівня (по "горизонталі") і інтеграції планової діяльності між вищестоящими й нижчестоящими підрозділами підприємства (по "вертикалі").
• Економічність планування. Цей принцип означає, що плани повинні передбачати такий шлях досягнення мети, що пов'язаний з одержанням максимального ефекту, а витрати на складання плану не повинні перевищувати цей ефект.
• Системність планування. Цей принцип означає, що інвестиційні плани повинні бути чітко взаємозалежні й складати єдину систему.

Об'єктами інвестиційного планування є:

• постановка цілей інвестиційної діяльності й вироблення інвестиційної стратегії підприємства;
• розподіл і перерозподіл інвестиційних ресурсів відповідно до змін зовнішнього й внутрішнього середовища;
• визначення необхідних стандартів інвестиційної діяльності;
• інші об'єкти.

Існує кілька форм інвестиційного планування залежно від періоду його здійснення. Виділяють:

• Стратегічне планування інвестиційної діяльності. Результатом стратегічного планування є розробка довгострокової інвестиційної стратегії й інвестиційної політики підприємства. Плановий період — понад 1 рік.
• Тактичне планування інвестиційної діяльності. Результатом тактичного планування є розробка системи середньострокових поточних планів інвестиційної діяльності. Плановий період — 1 рік.
• Оперативне планування інвестиційної діяльності. Результатом оперативного планування є розробка короткострокових оперативних планових завдань із питань інвестиційної діяльності на період менше 1 року — квартал, місяць.

Усі форми інвестиційного планування перебувають у тісному взаємозв'язку й здійснюються в певній послідовності, що являє собою процес інвестиційного планування.

Основою інвестиційного планування на підприємстві є інвестиційне прогнозування.

Інвестиційне прогнозування — це більш-менш достовірне передбачення розвитку інвестиційних процесів на далеку або близьку перспективу. У процесі інвестиційного прогнозування на основі наявних даних будуються припущення про можливий подальший розвиток інвестиційного ринку, змінах інвестиційного клімату й інвестиційної позиції підприємства.

Прогноз — це результат процесу прогнозування, виражений у текстовій, математичній, графічній або іншій формі судження про можливий стан об'єкта в майбутньому.

Прогнози можна класифікувати за декількома ознаками:

1. Залежно від тимчасового охоплення:

• короткостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 місяця (наприклад, тижневі прогнози руху готівки);
• середньостроковий прогноз — це прогноз строком до 1 року (наприклад, місячні й квартальні прогнози темпів інфляції);
• довгостроковий або перспективний прогноз — це прогноз строком понад 1 рік (наприклад, прогноз змін інвестиційного клімату в країні).

2. Залежно від типу прогнозування:

• пошуковий прогноз — це прогноз, отриманий методом наукового прогнозування від сьогодення до майбутнього;
• нормативний прогноз — це прогноз, отриманий методом нормативно-цільового прогнозування, у рамках якого спочатку визначаються цілі й орієнтири на майбутній період часу, а потім оцінюється розвиток об'єкта виходячи із цих орієнтирів;
• прогноз, заснований на творчому баченні — це прогноз, отриманий на основі суб'єктивних знань прогнозиста, його інтуїції.

3. Залежно від можливості впливу на майбутнє:

• пасивний прогноз — це прогноз, що виходить із того, що в силу певних причин підприємство не має наміру впливати на об'єкт, і передбачається можливість самостійного, що не залежить від дій підприємства, розвитку зовнішніх процесів;
• активний прогноз — це прогноз, що передбачає можливість активного впливу підприємства на зовнішнє середовище.

4. За ступенем імовірності:

• інваріантний прогноз — це прогноз, що включає тільки один варіант розвитку подій;
• варіантний прогноз — це прогноз, що ґрунтується на положенні про значний ступінь невизначеності зовнішнього середовища і який включає кілька ймовірних варіантів розвитку подій.

5. За способом подання результатів:

• точковий прогноз — це прогноз, який допускає, що даний варіант має тільки одне єдине значення прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 3%);
• інтервальний прогноз — прогноз, у якому передбачається деякий діапазон значень прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 2,5-3,5%).

На підставі інвестиційних прогнозів розробляється інвестиційна стратегія підприємства, що є основою для розробки поточних планів інвестиційної діяльності. Поточні плани інвестиційної діяльності визначають основу для розробки й доведення до виконавців оперативних короткострокових інвестиційних планів підприємства

Процес планування інвестиційної діяльності на підприємстві представлений на рис. 1.

Необхідність техніко-економічного обґрунтування планів визначає систему показників інвестиційних планів.

В інвестиційних планах використовуються такі види показників:

1. Кількісні і якісні показники. Кількісні показники виражаються абсолютними величинами. До них належать: обсяг інвестицій; запровадження в дію основних виробничих фондів і виробничих потужностей; розмір грошових потоків; сума прибутку; ціна цінного папера; розмір дивідендів та ін. Якісні показники є відносними величинами, до них належать: рентабельність інвестицій, ефективність інвестицій, фондовіддача, зниження собівартості продукції та інші показники.

2. Об'ємні й питомі показники. Об'ємні показники встановлюють абсолютні величини інвестиційної діяльності в цілому. До них належать: обсяг реальних інвестицій; обсяг фінансових інвестицій; сума кредиту тощо. Питомі показники встановлюють відношення двох або декількох взаємозалежних показників, до них належать: капітальні вкладення на одиницю виробничої потужності; позикові

Рис. 1. Процес планування інвестиційної діяльності підприємства.

Стратегічне планування інвестиційної діяльності. Інвестиційна діяльність підприємства не зводиться тільки до фінансування поточних інвестиційних потреб підприємства. У сучасних умовах все більше керівників пріоритетного значення надає формуванню перспективних напрямів інвестиційної діяльності підприємства, ефективним інструментом чого є стратегічне планування.

Стратегічне планування інвестиційної діяльності являє собою найбільш складну форму планування. Ця складність зумовлена, насамперед, довгостроковим періодом здійснення стратегічного планування й виникаючою звідси високою мірою непередбачуваності реалістичності планових рішень.

Стратегічне планування інвестиційної діяльності — це процес планування довгострокових інвестиційних цілей підприємства й шляхів досягнення цих цілей.

Період стратегічного планування становить 3-5 років і залежить від ряду факторів, до яких належать:

• тривалість періоду загальної стратегії розвитку підприємства;
• передбачуваність інвестиційного клімату держави, регіону, а також розвитку кон'юнктури інвестиційного ринку;
• специфіка інвестиційної діяльності підприємства. Результатом стратегічного планування на підприємстві є розробка інвестиційної стратегії.

Інвестиційна стратегія підприємства — це система довгострокових цілей інвестиційної діяльності підприємства.

Цілі розробки інвестиційної стратегії підприємства полягають у наступному:

• визначити стратегічні цілі й напрями інвестиційної діяльності підприємства в довгостроковому періоді;
• забезпечити реалізацію загальної економічної стратегії підприємства;
• забезпечити чіткий взаємозв'язок стратегічного, тактичного й оперативного управління інвестиційною діяльністю;
• забезпечити можливість максимального використання інвестиційного потенціалу підприємства;
• забезпечити можливість швидкого реагування підприємства на зміни умов зовнішнього інвестиційного середовища й адаптації підприємства до цих умов.

Розробка інвестиційної стратегії підприємства являє собою процес, що складається з декількох послідовних етапів (рис. 2).

 

Рис. 2. Етапи розробки інвестиційної стратегії підприємства.

Аналіз і оцінка зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства. Це перший етап формування інвестиційної стратегії. На даному етапі, по-перше, відбувається визначення основних елементів зовнішнього середовища, виділення з них тих, які дійсно мають значення для інвестиційної діяльності підприємства, проводиться збір інформації про стан і розвиток даних елементів. По-друге, підприємство аналізує й оцінює внутрішнє середовище, тобто здійснюються збір і аналіз інформації про стан і розвиток внутрішніх систем. Результатом даного етапу є інформація про інвестиційний клімат держави, інвестиційної привабливості в регіонах і галузях економіки, у яких підприємство здійснює свою діяльність, а також інформація про рівень розвитку підприємства.

Визначення стратегічних цілей інвестиційної діяльності. Система стратегічних цілей інвестиційної діяльності покликана забезпечити вибір найбільш ефективних напрямків реального й фінансового інвестування, формування достатнього обсягу інвестиційних ресурсів, мінімізацію інвестиційного ризику підприємства. Стратегічні цілі інвестиційної діяльності являють собою бажані параметри, що дозволяють направляти й оцінювати інвестиційну діяльність підприємства в перспективі.

Виділяють такі види стратегічних цілей підприємства:

1. За формою інвестування:

• стратегічні цілі реального інвестування;
• стратегічні цілі фінансового інвестування.

2. За видами ефекту інвестування:

• економічні стратегічні цілі;
• позаекономічні стратегічні цілі.

3. За спрямованістю:

• підвищення ефективності інвестиційної діяльності;
• мінімізація інвестиційних ризиків;
• підвищення ліквідності інвестицій;
• оптимізація інвестиційних ресурсів підприємства;
• інші стратегічні цілі.

Стратегічні цілі підприємства повинні бути чітко взаємозалежні між собою, і відповідати місії й загальним цілям функціонування підприємства.

Визначення інвестиційних потреб та інвестиційних можливостей підприємства. На даному етапі визначаються, по-перше, інвестиційні потреби підприємства. Інвестиційні потреби підприємства — це обсяг інвестиційних ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей підприємства. По-друге, оцінюються інвестиційні можливості підприємства. У процесі оцінки визначається, чи володіє підприємство достатнім внутрішнім потенціалом для того, щоб у сформованих умовах зовнішнього середовища досягти бажаних стратегічних інвестиційних цілей. Внутрішній потенціал оцінюється з позиції фінансових, виробничих, трудових, інформаційних та інших ресурсів підприємства.

Стратегічний аналіз і визначення стратегічних альтернатив. Стратегічний аналіз припускає зіставлення інвестиційних потреб підприємства і його інвестиційних можливостей. Виявляються фактори, що обмежують можливості досягнення стратегічних цілей, і визначається розрив між бажаними показниками й можливостями підприємства. На підставі виявлених факторів формуються різні варіанти стратегічних альтернатив.

Вибір інвестиційної стратегії. Проводиться вибір однієї з альтернативних стратегій і здійснюється її пророблення. На даному етапі представляється важливим визначення напрямків інвестування — диверсифікованість або концентрація інвестиційної діяльності підприємства. Диверсифікованість інвестиційної діяльності — це напрям інвестиційної діяльності підприємства націлений на розміщення інвестицій у різних регіонах або в різних галузях економіки з метою захисту інвестицій від неспецифічних регіональних і галузевих інвестиційних ризиків. Концентрація має на увазі зосередження інвестицій в одному регіоні або в одній галузі економіки.

Підготовка остаточного стратегічного плану інвестиційної діяльності. Підготовляється остаточний варіант стратегічного плану інвестиційної діяльності. Стратегічний план повинен містити в собі основні стратегічні напрями інвестиційної діяльності (насамперед, галузеву й регіональну спрямованість інвестиційної діяльності), форми інвестиційної діяльності і їхнє співвідношення, а також джерела фінансування інвестиційної діяльності підприємства в перспективному періоді.

Організація реалізації інвестиційної стратегії підприємства. Містить у собі вибір механізмів реалізації розробленої інвестиційної стратегії підприємства.

Розроблена інвестиційна стратегія підприємства повинна відповідати ряду вимог. Насамперед, інвестиційна стратегія повинна бути погоджена із загальною стратегією розвитку підприємства. Крім того, інвестиційна стратегія підприємства повинна бути оптимізована з погляду потреб і можливостей підприємства, реалізована, ефективна.

Література

1. Основні напрямки інвестиційної політики на 1999-2001 pp.: Указ Президента України від 18.08. 1999 р. № 1004/99 // Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. — 1999. — № 3. — С. 46-48.
2. Пересада A. A. Основы инвестиционной деятельности. — К.: "Либра" ООО, 1996. - 344 с.
3. Савчук В. П., Прилито С. И., Величко Е. Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов. — Учебное пособие. — К.: Абсолют-В, Эльга, 1999. - 304 с.
4. Савчук О. В. Теорія і практика оцінки ефективності інвестицій в Україні // Економіка України. — 2003. — № 12. — С 19-25.

Дата публікації: 28.03.2011