Продукція підприємства, її якість. Показники ефективності роботи підприємства
Продукція підприємства, її якість
Результат праці частіше виступає в матеріальній формі - у виді продукції. Продукція, що виготовляється на підприємстві, на різних стадіях технологічного процесу знаходиться у виді незавершеного виробництва, напівфабрикату чи готового виробу (продукції).
Готова продукція - це вироби промислового підприємства, що довершені виробництвом, відповідають державним стандартам чи технічним умовам, прийняті відділом технічного контролю, укомплектовані документами, що засвідчують якість і призначені для реалізації на сторону.
Напівфабрикати - це напівпродукти, технічна обробка яких закінчена в одному з виробництв (цехів) підприємства, але вимагає доробки чи переробки в суміжному виробництві (іншому цеху) цього ж підприємства, чи що можуть бути передані для подальшої обробки на інші підприємства.
Незавершене виробництво - це продукція, що не одержала закінченого виду в межах виробництва, а також продукція, не перевірена ОТК і не здана на склад готової продукції.
Життєздатність підприємства, що займається як виробництвом, так і обслуговуванням залежить від його здатності домагатися задоволеності споживача. Дуже часто багато менеджерів вважають головним для продажу ціну і терміни постачання, при цьому недостатньо приділяючи увагу цінності продукції. Необхідно розглядати підвищення цінності як один з найважливіших факторів у визначенні конкурентоздатності. Багато споживачів розглядають збільшення цінності як щось більш важливе, чим зменшення ціни. Митецький продавець може одержати замовлення на виконання робіт в умовах конкуренції інших фірм, однак тільки якість товару чи послуги визначає в більшому ступені чи повторить споживач своє замовлення в цього продавця ще раз.
Якість продукції - це сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольнити визначені потреби відповідно до її призначення.
Показник якості продукції являють собою кількісну характеристику одного чи декількох властивостей продукції, що складають її якість і розглянуті стосовно до визначених умов її створення, експлуатації чи споживання.
У різних галузях промисловості для характеристики якості використовуються різні показники.
Наприклад, у харчовій промисловості:
Для визначення якості продукції, що випускається на підприємстві, застосовують систему загальних показників, у яку входять:
Основними елементами механізму керування якістю продукції на підприємстві є:
Стандартизація - це встановлення і застосування правил з метою упорядкування діяльності у визначеній галузі.
Стандартизація охоплює встановлення:
Основою стандартизацією є стандарти і технічні умови.
Стандартом називається нормативно-технічний документ, що установлює вимоги до груп однорідної продукції, а в необхідних випадках до конкретної продукції, правила, що забезпечують її розробку, виробництво і застосування.
У залежності від сфери дії, змісту і рівня твердження нормативно-технічні документи підрозділяються на:
Державний нагляд за якістю здійснює Державний комітет України по стандартизації, метрології і сертифікації і його територіальні органи - центри стандартизації, метрології і сертифікації.
Внутрівиробничий технічний контроль на підприємстві здійснює відділ технічного контролю (ВТК), головною задачею якого є забезпечення необхідного рівня якості, зафіксованого в нормативно-технічних документах, шляхом безпосередньої перевірки кожного браку і цілеспрямованого впливу на умови і фактори, що формують його.
Показники ефективності роботи підприємства
Прибуток і доход є основними показниками фінансових результатів виробничо-господарської діяльності підприємства, ефективності використання його ресурсів.
Доход - це виторг від реалізації продукції (робіт, послуг) за винятком матеріальних витрат.
Він являє собою грошову форму чистої продукції підприємства, тобто містить у собі оплату праці і прибуток.
Доход характеризує загальну суму засобів, що надходить підприємству за визначений період і за винятком податків може бути використана на споживання й інвестування. Доход іноді є об'єктом оподатковування. У цьому випадку після відрахування податку він підрозділяється на фонди споживання, інвестиційний і страховий. Фонд споживання використовується на оплату праці персоналу і виплати за підсумками роботи за визначений період, за частку в статутному майні (дивіденди), матеріальну допомогу і т. п.
Прибуток - це частина виторгу, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробництво і збут продукції.
В умовах ринкової економіки прибуток є одним з основних джерел нагромадження і поповнення дохідної частини державного і місцевого бюджетів; основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, його інвестиційної й інноваційної діяльності, а також джерелом задоволення матеріальних інтересів членів трудового колективу і власника підприємства.
На величину прибутку (доходу) істотно впливають як обсяг продукції, що випускається, так і її асортимент, якість, величина собівартості, удосконалювання ціноутворення й інші фактори. У свою чергу прибуток впливає на такі показники, як рентабельність, платоспроможність підприємства й інші.
Загальна величина прибутку підприємства (валовий прибуток) складається з трьох частин:
Прибуток підприємства залежить від його операційної активності, яка на виробничих підприємствах виражається передусім обсягом виготовлення і продажу продукції. Якщо йдеться про динаміку активності, тобто темп її зміни, то на величину прибутку істотно впливає ще структура витрат, а саме: їх поділ на змінні та постійні витрати.
Під час аналізу залежності прибутку від операційної активності з’ясовуються два питання:
Цільовим у даному випадку називається прибуток, який підприємство хотіло б одержати в певному періоді виходячи зі своїх стратегічних завдань. Тому виникає питання, скільки треба виготовляти і продавати продукції за певних цін і рівня витрат, щоб зазначений прибуток забезпечити.
Тепер щодо відносної реакції прибутку на зміну обсягу виробництва. Цей аспект аналізу називають операційною залежністю. Вона визначається за допомогою такого показника, як операційний леверидж (важіль).
Операційний леверидж характеризує приріст прибутку на одиницю приросту обсягу виробництва.
Операційний леверидж значною мірою залежить від частки постійних витрат у сукупних витратах підприємства. З її зростанням величина L збільшується і навпаки. Чим більша величина операційного леверидж, тим чутливіша реакція прибутку на зміну обсягу виробництва і продажу продукції. Це можна показати на простому прикладі з двома варіантами структури витрат.
І ІІ
1. Виручка від продажу продукції, грн.. | 700 000 | 700 000 |
2 Змінні витрати на весь обсяг продукції, грн. | 350 000 | 250 000 |
3. Постійні витрати, грн. | 250 000 | 350 000 |
Маржинальний прибуток:
І варіант – 700 000 – 350 000 = 350 000 грн.
ІІ варіант – 700 000 – 250 000 = 450 000 грн.
Прибуток у двох варіантах однаковий – П = 700 000 – 600 000 = 100 000
Операційний леверидж:
І варіант – 350 000 / 100 000 = 3.5
ІІ варіант – 450 000 / 100 000 = 4.5
При збільшенні обсягу виробництва на 10% у І варіанті прибуток зростає на 35% (10*3.5), у другому – на 45% (10*4.5).
На відміну від прибутку, що показує абсолютний ефект діяльності, існує відносний показник ефективності роботи підприємства - рентабельність. У загальному виді він обчислюється як відношення прибутку до витрат і виражається у відсотках.
Рентабельність виробництва (рентабельність виробничих фондів) - РВ, розраховується по формулі:
Рв = П*100%/(ОВФ+НОЗ),
де,
П - загальний (валовий) прибуток за рік (чи інший період)
ОВФ - середньорічна вартість основних виробничих фондів;
НОЗ - середньорічний залишок нормованих оборотних коштів.
Рентабельність використання активів визначають як частку від ділення балансового прибутку на суму середньорічної вартості власного капіталу.
Рентабельність власного капіталу визначають як частку від ділення прибутку на суму середньорічної вартості власного капіталу.
Рентабельність операційної діяльності визначають як частку від ділення прибутку від операційної діяльності на повну собівартість проданих оборотних активів підприємства.
Прибуток і рентабельність не характеризують повною мірою фінансовий стан підприємства та ефективність використання його ресурсного потенціалу. Ефективність роботи підприємства також залежить від визначених фінансових пропорцій, що аналізуються за даними бухгалтерського балансу.
Співвідношення між окремими елементами активів і пасивів балансу використовуються для оцінки і діагностики фінансового стану підприємства.
Література
Дата публікації: 02.08.2011