Активи підприємства та нематеріальні ресурси. Реферат

У рефераті розглянуто ресурсний потенціал підприємства. Зокрема, дано охарактеризовано нематеріальні ресурси та активи підприємства

Нематеріальні ресурси - це частина потенціалу підприємства, що приносить економічну вигоду протягом тривалого періоду і має нематеріальну основу одержання доходів. До них відносяться об'єкти промислової й інтелектуальної власності, а також інші ресурси нематеріального походження.

Промислова власність - поняття, використовуване для позначення виключного права на нематеріальні цінності: винаходи, промислові зразки, корисні моделі, товарні знаки і знаки обслуговування, фірмові найменування і вказівки походження чи найменування місця походження товару, а також право по припиненню недоброякісної конкуренції.

Інтелектуальна власність - юридичне поняття, що охоплює авторське право й ін. права, що відносяться до інтелектуальної діяльності в області виробництва, науки, програмного забезпечення, літератури і мистецтва.

Характеристика об'єктів промислової власності:

• винахід - це нове технічне рішення, що володіє істотними відмінностями у вирішенні задач в будь-якій області народного господарства, що дає позитивний ефект. Право на винахід засвідчується авторським посвідченням чи патентом;
• промисловий зразок - нове художньо-конструкторське рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, яке відповідає вимогам технічної естетики, придатне до здійснення промисловим способом.

Існує дві форми охорони промислового зразка:

• посвідчення,
• патент.

Не підлягають охороні як промислові зразки:

• вироби, зовнішній вигляд яких обумовлений винятково їх функцією (гайки, болти, гвинти і т. п.), а також галантерейні, швейні, трикотажні вироби, тканини (крім декоративних), взуття, головні убори;
• корисні моделі - це нові по зовнішньому вигляді, формі, розміщенню частин чи по будівлі моделі. Для реєстрації корисної моделі досить будь-яких змін, навіть у просторовому компонуванні моделі;
• товарні знаки - позначення (ім'я, знак, символ чи сполучення їх), що поміщається на товарі чи його упакуванні для ідентифікації його і виробника. Якщо під товарним знаком надаються послуги, то він називається знаком обслуговування.

Основними вимогами до товарних знаків є їхня індивідуальність, впізнаваємість, привабливість для споживачів і охороноздатність, тобто можливість їхньої офіційної реєстрації.

Об'єкти інтелектуальної власності зв'язані з інформаційною системою й інформаційною діяльністю підприємства. До них відносяться:

• програмне забезпечення (сукупність програм, використовуваних у роботі ЕОМ);
• банк даних (сукупність програмних, організаційних і технічних засобів, призначених для централізованого нагромадження і використання інформації);
• база знань (сукупність систематизованих основних зведень, що відносяться до визначеної галузі знань і зберігаються в пам'яті ЕОМ).

Інші нематеріальні ресурси:

• "ноу-хау" - технологія виробництва, науково-технічні, комерційні, організаційні й управлінські знання, необхідні для функціонування виробництва. На відміну від секретів виробництва "ноу-хау" не патентується, оскільки в значній своїй частині складається з визначених прийомів, навичок і т. п. Поширення "ноу-хау" здійснюється насамперед за допомогою висновку ліцензійних договорів;
• раціоналізаторська пропозиція - це технічне рішення, що є новим і корисним для підприємства, якому воно подано що передбачає зміну конструкції. Його автору видається спеціальне посвідчення - підстава права на авторство і винагороду;
• найменування місця походження товару. Відбиває назву країни (чи місцевості) для позначення виняткових властивостей товару, викликаних природними умовами, людськими факторами, національними особливостями, характерними для даного регіону.
• "гудвіл" - визначає імідж (репутацію) підприємства (фірми).

Нематеріальні активи - це права на користування нематеріальними ресурсами. Власники об'єктів промислової власності одержують виключне право на їхнє використання за допомогою патентів.

Патент - документ, що засвідчує державне визнання технічного рішення винаходом і закріпляючий за особою, якому він виданий, виключне право на винахід.

Патент включає патентну грамоту єдиного зразка з розкриттям назви винаходу і дати його пріоритету, прізвища автора, а також патентний опис - характеристику технічного рішення. Термін дії патенту складає в середньому 15-20 років. У цей час виключається доступ фірм-конкурентів до запатентованої новинки і забезпечуються умови для одержання додаткового прибутку, поки нова техніка не стане надбанням багатьох підприємств галузі.

На корисні моделі не видається патентна грамота. Модель заносять до спеціального реєстру, про що робиться публікація в офіційному виданні, а заявник одержує посвідчення про виключне право на корисну модель терміном на 5 років.

Правовий захист товарного знаку також здійснюється на основі його державної реєстрації.

На продукт інтелектуальної власності встановлюється авторське право - система правових норм, що визначають положення авторів наукових публікацій, літературних і художніх творів, програмного забезпечення для ЕОМ і їхніх взаємин з іншими контрагентами.

Правовий захист місця походження товару виникає на основі його реєстрації.

Ноу-хау, раціоналізаторські пропозиції, гудвіл є власністю підприємства і не мають спеціального правового захисту, тому є складовою частиною так називаної комерційної таємниці підприємства.

Реалізація права власності на нематеріальні ресурси можлива шляхом їхнього використання самим власником чи наданням (з його згоди) такого права іншій зацікавленій стороні у формі ліцензійної угоди.

Ліцензія - дозвіл ліцензіара на використання приналежних йому прав промислової власності (на винахід, промисловий зразок, товарний знак), видаване іншому обличчю (ліцензіатові) на визначених умовах. Ці умови (термін, обсяги, винагороду) складають зміст ліцензійної угоди, що укладається ними.

На практиці використовують кілька видів розрахунків за ліцензії:

• періодичні відсоткові відрахування ("ройялті") від вартості виробленої і продаваної ліцензійної продукції;
• одноразові винагороди - виплати твердо встановлених паушальних сум;
• у виді взаємного обміну ліцензіями.

Література

1. Задоя А. О., Ткаченко І. П. "Структура та функції сучасного фінансового ринку" // Фінанси України №5,1999.
2. Павлюк К. В. "Фінансові ресурси держави. Монографія.", - Київ: Ніос, 1998.
3. Паламарчук В. О. "Фінансові підвалини держави" // Фінанси України №2,1999.
4. Економіка підприємства: Підручник / За редакцією проф. С. Ф. Покропивного. -К.: У "Хвиля-Прес", 1995.
5. Внутрішній економічний механізм підприємства: навч. посібник. / За редакцією М. Г. Грещака – К.:КНЕУ, 2001.
6. Руденко А. І. Стратегічне планування на підприємстві. КФ КІЕУ. Сімферополь, 1997.
7. Самоукин А. И. Потенциал нематериального производства - М.: Знание, 1991г.
8. Этимологический словарь русского языка. / Ред. Шаинского Н. М.. - М., 1994 г.
9. Словарь иностранных слов. / Ред. Васюкова. - М., 1972 г.
10. Словарь русского языка. / Ред. Ожегова С. И. - М., 1984г.
11. Большая Советская Энциклопедия. / Ред. Введенский Б. А. т. 34.

Дата публікації: 02.08.2011