Підприємство: сутність, принципи та функції. Реферат

У рефераті подано відомості про функції підприємства, принципи його діяльності та охарактеризовано, власно, сутність підприємства як виробничої організації

Суб'єктами відносин власності є само підприємство, як юридична особа, його працівники. Кожне підприємство вступає у відносини власності з ін. під-вами (при купівлі сировини, наданні й отримуванні послуг), державною (при сплаті податків до бюджету), банками (при отриманні кредитів).

На підприємстві відбувається одиничний поділ праці (цехи, дільниці, відділи). Одиничний поділ праці між працівниками здійснюється за професіями, спеціальностями.

Підприємство виступає у відносини кооперації, спеціалізації, комбінування з ін. підприємствами, тобто є важливою ланкою техніко-економічних відносин.

У більшості країн з розвинутою ринковою економікою такі виробничі одиниці називають фірмами.

Кожна фірма має:

• найменування, зазначене у державному реєстрі; і форму господарювання;
• правовий статут;
• систему обліку та звітності;
• самостійний баланс;
• розрахунковий рахунок в банку;
• печатку з назвою фірми;
• товарний знак.

Підприємства виконують ряд функцій. Основні з них такі:

1. Економічні:

• Задоволення потреб споживача в продукції;
• Упровадження досягнень НТП;
• Забезпечення конкурентності підприємства;
• Створення необхідного й додаткового продукту.

2. Соціальні:

• Формування колективу;
• Поліпшення умов і змісту праці;
• Удосконалення кваліфікаційного складу працівників;
• Поліпшення житлових умов працівників;
• Культуроосвітння та спортивно-оздоровча робота.

3. Екологічні:

• Вдосконалення технологічних процесів;
• Створення і розвиток екологічної інфраструктури;
• Наукові і технічні вирішення проблем навколишнього середовища і раціонального природокористування.

Головна мета підприємства - це виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт для задоволення потреб ринку чи споживача і одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку.

Для забезпечення даної мети підприємства має діяти на принципах господарського (або комерційного) розрахунку.

Дві найважливіші сторони господарського розрахунку такі:

• отримання прибутку на основі створення необхідних суспільству товарів і послуг та підвищення ефективності виробництва;
• економічна відповідальність за невміння господарювання, неефективне використання ресурсів.

Результатом такого господарювання може стати банкруцтво. Тому західні вчені називають свою економіку системою прибутків збитків. Наприклад, в США із 600 тис. нових, як правило, малих фірм, які виникають щорічно, розробляється близько 400 тис.

Організація економічної діяльності підприємства повинна бути спрямована на приведення в дію всіх його резервів, всебічне підвищення якості продукції, забезпечення рентабельності виробництва.

Принципами економічної діяльності є такі:

• ї. Самоокупність і рентабельність. Цей принцип вимагає точного обліку витрат І результатів, повного відшкодування собівартості продукції.
• Самофінансування Закріплення частини одержаного прибутку за підприємством у його повне розпорядження. Підприємство розвивається за рахунок власних коштів, кредитів банку і валютної виручки.
• Матеріальна заінтересованість у кінцевих результатах праці. Подолання зрівнялівки в оплаті праці, створення умов для заохочення ініціативи.
• Грошовий контроль за діяльністю підприємства. Банк здійснює всі види розрахунків підприємства, кредитні й касові операції. Якщо підприємство систематично не виконує свої зобов'язання за розрахунками, то може бути оголошене банком неплатоспроможним, тобто банкрутом.
• Повна економічна відповідальність за кінцеві результати господарювання, виконання договорів. Основною формою реалізації цього принципу є економічні санкції-вилучення незаконно одержаних доходів, відшкодування збитків, штрафи, неустойки, пені, зменшення або позбавлення премій.
• Господарська самостійність у межах чинного законодавства. Органічною складовою організації економічної діяльності підприємства є внутрішньогосподарський розрахунок. Він охоплює систему економічних відносин внутрішніх підрозділів - цехів, відділів, дільниць - між собою і під-вами у цілому. Його основою є відповідальність структурних підрозділів підприємства за підвищення якості виробів і послуг та їх економічну ефективність. Сьогодні необхідно податки колективу широкі повноваження у прийнятті рішень.

Внутрішньогосподарський розрахунок удосконалюється на основі застосування системи фондоутворюючих показників. Вони для цеху обов'язкові для виконання. Вони є основою оцінки його роботи, визначають розмір премій і заохочень.

Це такі показники:

• Зростання продуктивності праці,%;
• Зниження собівартості продукції,%;
• Фондовіддача, грн.;
• Норматив незавершеного виробнмцтва,%;
• Ритмічність здачі продукції.%;
• Виробництво продукції з урахуванням комплексної здачі її на склад, нормо-год.

Для виявлення резервів і розробки заходів щодо підвищення ефективності виробництва застосовуються розрахункові показники:

• Чисельність працюючих;
• Фонд зарплати;
• Обсяг реалізованої продукції, послуг;
• Середньорічна вартість ОФВ.

Дата публікації: 16.07.2011