Функції ринку: поняття, види та характеристика. Реферат

Для того, щоб як найкраще зрозуміти функції ринку необхідно розглянути погляди декількох авторів, зробити висновок, вирішити найголовніші із них

Функціями ринку являються:

• 1). Здійснення остаточного визначень вартості товарів і послуг та їх реалізації, перетворення продукту праці на товар;
• 2). Забезпечення безперервності процесу суспільного відтворень (зокрема зв'язку між виробництвом і споживанням), формування цілісної національної економічної системи та її зв'язку з іншими національними економіками в масштабі світового ринку;
• 3). Спонукання виробників товарів і послуг знижувати індивідуальні витрати порівняно із суспільно необхідними, підвищення суспільної корисності товарів і послуг, їх якості та споживних властивостей;
• 4). Регулюючий вплив на економіку в цілому, на пропорції між різними сферами та галузями економіки, проведення у відповідність платоспроможного попиту і пропозиції, нагромаджень і споживань та інших пропозицій;
• 5). Сприяння контролю споживачів за виробництвом, вирівнювання цін;
• 6). Посилення конкуренції між виробниками товарів і послуг у межах як окремих країн, так і світового господарства.

Автор Журавлоьва виділяє такі функції ринка:

• а) оптимальне (з точки зору прибутковості) розподілення обмежених ресурсів;
• б) об'єднання попиту та пропозиції;
• в) забезпечення кожному члену суспільства гарантований рівень життя;
• г) забезпечення ефективності виробництва;
• д) забезпечення соціальної справедливості;
• е) задоволення попиту;
• є) стимулювання науково-технічного процесу;
• ж) збереження навколишнього середовища;
• з) диференціація виробників.

В економічно розвинутих системах функціями ринку є:

• відтворення матеріальних передумов для дії об'єктивних економічних законів загального характеру;
• забезпечення еквівалентності економічних відносин, пріоритету економічних інтересів господарюючих суб'єктів;
• блокування господарської і регіональної автаркії, інтернаціоналізація суспільного виробництва, розвиток інтеграційних процесів у міждержавних відносинах;
• утворення економічних передумов для демократизації господарського життя;
• утворення ефективного господарювання;
• вимір людської праці, визнання першочергового значення професійності та компетентності;
• стимулювання структурних змін в економіці, диверсифікація виробництва;
• встановлення об'єктивно необхідної рівноваги, пропорційності в економіці;
• розвиток конкурентних засад.

Отже, як ми бачимо кожен автор трактує функції ринку по-своєму. Тому, на мою думку, слід виділити чотири основні функції ринку: регулююча, стимулююча, розподільча та інтегруюча.

Регулююча функція ринку забезпечує постійність зв'язків між різними галузями виробництва, попитом і споживанням, встановлення пропорцій в економіці та безперервність процесу відтворення. Через конкуренцію ринкові відносини активно впливають на рівень витрат та на виробництво будь-якого товару, науково-технічних прогрес, на задоволення платоспроможного попиту населення. Внаслідок дії закону вартості, закону попиту та пропозиції, інших законів ринкової економіки індивідуальна праця зводиться до суспільно необхідної та визначення цінності товару.

Без конкуренції, еквівалентного обміну вартість не може бути визначена. Цей механізм сприяє вирівнюванню прибутків підприємців різних галузей виробництва, утворення середньої норми прибутку, що досягається через перелив капіталів між галузями. Останнє, в свою чергу, є регулятором пропорцій в економіці.

У зв'язку з тим, що створена споживна вартість перетворюється на товар лише після визнання її суспільством, можна зробити висновок, що споживач здійснює контроль над виробником. Якщо цього немає, то в суспільстві принижується роль ринку, як регулятора, що призводить до наростання диспропорцій між попитом і пропозицією товарів, виникнення дефіциту як загально економічного явища.

Визнаючи важливість регулюючої функції ринку, не можна абсолютизувати її, як це інколи робиться. У сучасних розвинених ринкових системах ринок регулюється також державою і товаровиробниками. А це означає, що методи регулювання можуть бути також державними і недержавними.

До перших належать:

• а) економічні важелі:кредити, податки, ціни, які встановлює держава;
• б) адміністративні важелі -- державне замовлення, державні програми, правила укладання господарських договорів.

Стимулююча функція ринку полягає в тому, що вона сприяє заохоченню тих, хто найбільш раціонально використовує фактори виробництва для одержання найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації, стимулювання праці та управління. Якщо суб'єкти господарювання не прагнутимуть до постійного підвищення ефективності виробництва, їхні індивідуальні витрати виробництва будуть вищими, ніж суспільно необхідні, то вони будуть не конкурентними і стануть банкрутами. А це означає, що ринок виконує і таку функцію, як розподільча.

У конкурентному середовищі ринкова ціна диференціює доходи товаровиробників, виявляє переможців і переможених. Для перших створюються умови для подальшого розвитку і процвітання, а для інших постає питання про їх існування. Відповідно відбувається і соціальне розшарування суспільства за доходами - на багатих і бідних.

Ринок "зшиває" економіку в єдине ціле, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв'язків (підприємств, галузей, регіонів), у тому числі зовнішньоекономічних. У цьому виявляється інтегруюча функція ринку.

Також слід пам'ятати ще одну функцію ринку, яка проявляється в тому, що ринковий обмін слугує засобом здійснення економічних інтересів продавців (виробників товарів) та покупців (споживачів).

Взаємозв'язок цих інтересів будується на принципі, який чітко сформував А. Сміт: "Дай мені те, що мені необхідно, і ти отримаєш те, що тобі необхідно...". Звичайно, що цей принцип особистої матеріальної зацікавленості має на увазі:

• а) обмін необхідною один одному корисністю;
• б) еквівалентність ринкової угоди.

Література

1. Арутюнова Г. И "Рыночная экономика": Начальный курс ТОО" Фирма Плюс", М., 1994.

2. Барр Р." Политическая экономия": М., 1994.

3. Борисов Е. Ф" Экономическая теория": Учебник. М.:Юристь, 1999.

4. Башнянин Г. И, Лазур П. Ю та ін. /Політична економія/ Київ: ІЗМН, 1999.

5. Валовой Д. В "Экономика" М., 1999.

6. Гальчинський А. С "Основи економічної теорії" Підручник К.: Вища шк. 1995.

7. Зубко Н. М Экономическая теория Мн.: "НТУАПИ", 1998.

8. Климко Г. Н, Нестеренко В. П та ін. Основи економічної теорії:політекономічний аспект: За ред. Климко Г. Н, Нестеренко В. П 2-е вид., перероб., допов., __К.:Вищ. шк__ Знання, 1997.

9. Мочерний С. В Основи економічної теорії К.:Видавничий центр "Академія", 1998.

10. Москвин Д. Д Основы экономической теории (политэкономия):Учебное пособие для вузов. __М., МИСИС;1998.

Дата публікації: 13.07.2011