Продуктивність праці: методи вимірювання та показники, розрахунки, фактори впливу. Реферат

Продуктивність праці, як економічна категорія. Методи вимірювання та показники рівня продуктивності праці. Розрахунки можливого зростання продуктивності праці, фактори впливу

Продуктивність праці, як економічна категорія. Методи вимірювання та показники рівня продуктивності праці

Під продуктивністю праці як економічною категорією слід розуміти ефективність трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ.

Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції, що виробляє один працівник за одиницю робочого часу, або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції.

Якщо показники виробітку мають більш узагальнюючий, універсальний характер, то показники трудомісткості можна розраховувати за окремими видами продукції та розраховувати для розрахунків потрібної кількості робітників, виявлення конкретних резервів підвищення продуктивності праці.

Натуральні показники найбільш точно відображають динаміку продуктивності праці, але можуть використовуватися лише на підприємствах, що випускають однорідну продукцію.

Трудові показники потребують налагодженої роботи нормування та обліку. Їх використовують на робочих місцях, дільницях, де дуже великі залишки незавершеного виробництва, яке неможливо виміряти в натуральних або вартісних вимірах.

Вартісні - найуніверсальніші показники, вони застосовуються для визначення рівня та динаміки продуктивності праці.

Розрахунки можливого зростання продуктивності праці, фактори впливу

Цілеспрямоване управління продуктивністю праці потребує класифікації чинників її росту. Всі чинники зростання продуктивності праці діляться на:

• зовнішні;
• внутрішні.

Зовнішні чинники - це ті, які об'єктивно перебувають поза контролем окремого підприємства - стратегія і політика, законодавство, ринок, зрушення в суспільстві, природні ресурси.

Внутрішні чинники - ті, на які підприємство може безпосередньо впливати - продукція, технологія, матеріали, енергія, персонал.

Крім того на продуктивність праці впливають фактори, які групуються в такі групи:

• матеріально-технічні (удосконалення техніки і технології, застосування нових видів сировини, матеріалів);
• організаційні (поглиблення спеціалізації, комбінування, удосконалення системи управління організації);
• економічні (удосконалення методів планування, систем оплати праці, участі у прибутках);
• соціальні (створення належного морально-психологічного клімату, нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготовки і перепідготовки кадрів);
• природні умови та географічне розміщення підприємств.

Підвищити продуктивність праці можна двома способами:

• нарощування обсягу виробництва;
• скорочення чисельності працюючих.

Обидва способи дозволяють зменшити витрати на виробництва - зростання обсягу виробництва при незмінній чисельності дає економію умовно-постійних витрат у с/в продукції, а зменшення чисельності при сталих обсягах виробництва дає економію зарплати і відрахувань на неї.

Деталізована класифікація чинників для зростання продуктивності праці на підприємстві.

Структурні зрушення у виробництві	- зміна питомої ваги окремих видів продукції (послуг) та виробництв
Підвищення технічного рівня виробництва	- заміна діючих технічних засобів прогресивнішими. Модернізація обладнання; - запровадження систем машин; - механізація та автоматизація виробництва; - застосування прогресивних технологій; - використання економічних видів сировини та енергії
Удосконалення управління, організації виробництва та праці	- удосконалення структур та раціональний розподіл функцій управління; - запровадження раціонального розподілу та організації праці робітників; - збільшення реального фонду робочого часу; - поліпшення ергономічних характеристик праці
Збільшення обсягів виробництва	- відносне зменшення чисельності промислово-виробничого персоналу завдяки зростанню обсягів виробництва
Галузеві фактори	- збільшення робочого періоду в сезонних виробництвах; - змінювання геологічних умов видобутку та корисних компонентів руди
Наведення та освоєння нових виробничих об'єктів	- диверсифікація виробництва та введення в дію нових цехів.

 

Загальний вплив чинників на зміни в продуктивності праці на підприємстві визначаються в такому порядку:

• розраховується вихідна чисельність промислово-виробничого персоналу в розрахунковому періоді, тобто умовна чисельність, яка б була необхідною для забезпечення планового обсягу виробництва;
• визначається зміна вихідної чисельності під впливом окремих чинників продуктивності праці, а також сумарна зміна чисельності;
• розраховується загальний приріст продуктивності праці у розрахунковому періоді.

Економія чисельності за рахунок скорочення внутрізмінних простоїв:

• внутрізмінні простої в розрахунковому та базовому періоді,%.

Якщо неможливо зробити розрахунки (особливо це стосується економічних та соціальних факторів), то зростання продуктивності праці роблять на основі ситуаційного аналізу, зіставлення з аналогами.

Соціально-економічною основою поведінки та активізації зусиль персоналу підприємства, що спрямовані на підвищення результатів їхньої діяльності підприємства.

Для формування належного ставлення до праці необхідно створювати такі умови, щоб персонал сприймав свою працю як свідому діяльність. Система мотивації повинна розвивати почуття належності до конкретної організації. І основу будь-якої моделі мотивації накладають передусім психологічні аспекти.

Моделі мотивації ґрунтуються на теорії:

• потреб;
• очікування;
• справедливості.

Потреби характеризуються певними видами:

• а) фізіологічні;
• б) безпеки та захищеності;
• в) соціальні;
• г) поваги;
• д) самовдоволення

Очікування характеризується наступними чинниками:

• а) очікування щодо співвідношення витрат праці та результатів;
• б) очікування щодо співвідношення результатів та винагороди;
• в) передбачуваний ступінь відносного задоволення отриманою винагородою.

Справедливість характеризується такими складовими елементами:

• а) суб'єктивне визначення співвідношення винагороди та затрат праці;
• б) порівняння особистої винагороди із заохоченням інших людей, що виконують аналогічну роботу;
• в) зняття соціального напруження через дотримання принципу справедливості.

Мотивація здійснюється через такі методи:

І. Економічні прямі через:

• а) відрядна зарплата;
• б) почасова оплата;
• в) премії за раціоналізацію;
• г) участь у прибутках;
• д) оплата навчання;
• ж) виплати за максимальне використання робочого часу.

ІІ. Економічні (непрямі):

• а) пільгове харчування;
• б) доплата за стаж;
• в) пільгове користування житлом, транспортом;

ІІІ. Негрошові:

• а) збагачення праці;
• б) гнучкі робочі графіки;
• в) охорона праці;
• г) програма підвищення якості праці;
• д) просування по службі;
• ж) участь у прийнятті рішень на більш високому рівні.

Дата публікації: 28.06.2011