Поняття і види ефективності. Вимірювання і методологічні визначення. Чинники зростання
Поняття і види ефективності
Ефективність виробництва - це комплексне відбиття результатів використання засобів виробництва і робочої сили зав певний проміжок часу. Родовою ознакою ефективності може бути необхідність досягнення мети виробничо-госоподарської діяльності підприємства з найменшими витратами одинці праці або часу.
У кінцевому результаті тлумачення ефективності, яке економічної категорії визначається об'єктивно діючим законом економії робочого часу.
Результативність виробництва, як найважливіший компонент для визначення його ефективності, не варто тлумачити однозначно.
Необхідно розрізняти:
Перший відбиває матеріальний результат процесу виробництва, що вимірюється обсягом продукції в натуральній і вартісній формах.
Другий включає не тільки кількість виготовленої продукції, а також її споживчу вартість.
Кінцевий результат процесу виробництва за живий період часу, а чиста продукція, тобто новостворена вартість, а кінцевим результатом комерційної діяльності - прибуток.
Види ефективності виробництва виокремлюють переважно на підставі одержуваних результатів господарської діяльності підприємства.
Економічну ефективність - відображають через різні вартісні показники, що характеризують проміжні та кінцеві результати виробництва на підприємстві чи інші інтеграційні виробничій структурі. До таких показників належать:
Соціальна ефективність - полягає у скороченні тривалості робочого тижня, збільшенні кількості нових робочих місць (рівня зайнятості людей, поліпшення умов праці, стану довкілля).
Локальна - визначає конкретний результат виробничо-господарської чи іншої діяльності підприємства.
Абсолютна ефективність - характеризує загальну або питому ефективність діяльності підприємства за певний проміжок часу.
Первинна ефективність - це тимчасовий одноразовий ефект, що його здійснено в наслідок виробничо-господарської діяльності підприємства, запровадження прибуткових, технічних, організаційних або економічних заходів.
Деревинна ефективність - майже завжди примножується завдяки багатоспоживаному та багаторазовому використанню заходів не звільнена даному, а й на інших підприємствах, в інших сферах діяльності.
Дифузійна ефективність - реалізується тоді, коли певне господарсько-управлінське рішення, нововведення економічного або соціального характеру поширюється на інші галузі.
Сенергічна ефективність - виражає вплив сукупності тих чи інших інновацій на фінансово-економічний стан суб'єктів господарювання, коли загальний ефект перевищує суму впливу на виробництво.
Вимірювання і методологічні визначення
Процес вимірювання очікування чи досягнутого рівня ефективності діяльності підприємства методологічно пов'язаний передусім із визначенням належного критерію і формування відповідної системи показників.
Критерій - це головна відносна ознака і визначальна міра вірогідності пізнання суті ефективності продукції відповідно до якого здійснюється кількісна ознака рівня цієї особливості.
Суть проблеми підвищення ефективності виробництва полягає в тому, що на кожну одиницю ресурсів матеріальних, технічних і трудових - досягати максимального можливого збільшення обсягу виробництва.
Кількісна визначеність і зміст критерій відображається в конкретних показниках ефективності виробничо-господарської діяльності суб'єктів господарювання.
Формуючи систему показників ефективності діяльності суб'єктів господарювання, необхідно дотримуватися певних вимог:
Система показників ефективності виробництва включає кілька груп:
Конкретні види ефективності можуть відокремлюватися не лише за різними результатами діяльності підприємства, а й залежно від того, які ресурси беруть для розрахунків.
Застосовані ресурси - це сукупність живої та уречевленої праці, а споживані - це поточні витрати на виробництво продукції.
Рівень економічної та соціальної ефективності залежить від багатьох чинників. У зв'язку з цим виникає необхідність конкретизації напрямків дії та використання головних внутрішніх і зовнішніх показників підвищення ефективної діяльності суб'єктів господарювання.
Чинники зростання
Головним чинником зростання ефективності є:
Державна економічна політика з такими її елементами: практична діяльність владних структур; різноманітні види законодавства; фінансові інструменти; економічні правила і корективи.
Використана література
1. Покропивний С. Ф. "Економіка підприємства".
Дата публікації: 16.06.2011