Економіка підприємства: види підприємств. Реферат

У рефераті наведено повну класифікація підприємств, та розглянуто використання ознак, за використанням яких вона має бути забезпечена

Повна класифікація підприємств має бути забезпечена за умови використання таких ознак:

1. Мета і характер діяльності:

• комерційний характер діяльності з одержанням прибутку;
• некомерційні (благодійницькі, й освітянські, медичні, наукові та інші підприємства невиробничої сфери народного господарства).

2. Форма власності майна:

• Приватні (засновані на власності майна окремих громадян, з правом найму робочої сили);
• індивідуальні та сімейні підприємства (базуються відповідно на власності майна однієї особи, або членів однієї сім'ї, виключно їх особистій праці);
• Колективне (ґрунтується на власності його трудового колективу, а також кооперативу);
• власне державні та державні комунальні підприємства (їх майно вважається відповідно власністю загальнодержавних чи адміністративно-територіальних одиниць);
• спільним підприємством (підприємство засноване на базі об'єднання майна різних власників (юридичних осіб та громадян)).

3. Належність капіталу:

• національні (капітал належить підприємцям своєї країни);
• закордонні (капітал є власністю іноземних підприємців повністю або у певній частині, що забезпечує їм необхідний контроль);
• Змішані (капітал належить підприємцям двох або декількох країн).

4. Правовий статус і форма господарювання:

• Одноосібне підприємство (власністю однієї особи або родини; воно несе відповідальність за свої зобов'язання усім майном (капіталом));
• Кооперативні підприємства (кооперативи) (добровільні об'єднання громадян з метою спільного ведення господарської або іншої діяльності. Характерною їх ознакою є особиста участь кожного в діяльності, використання власного або орендованого майна);
• орендні підприємства (оренда означає засноване на договірних взаєминах тимчасове володіння і користування майном, що необхідне орендатору для здійснення підприємницької діяльності);
• Повне товариство (товариство з повною відповідальністю) (всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язання підприємства усім своїм майном);
• акціонерне товариство (Головним атрибутом такого товариства слугує акція - цінний папір без встановленого терміну обігу, який свідчить про пайову участь в статутному фонді товариства; підтверджує членство в ньому і право на участь в управлінні ним; дає учаснику товариства право на одержання частки прибутку у вигляді дивіденду та участь в розподілі майна при його ліквідації. Акціонерні товариства бувають двох видів: відкритого типу, закритого типу).

5. Технологічна і територіальна цілісність:

• материнські (головні) підприємства або фірми (контролюють інші фірми)
• Дочірнє підприємство (компанія) - юридичне самостійне організаційне утворення, що здійснює комерційні операції і складає звітний баланс; проте материнська фірма суворо контролює діяльність усіх своїх дочірніх компаній, оскільки володіє контрольним пакетом їх акцій.
• асоційоване підприємство є самостійним (воно не знаходиться під контролем фірми, яка володіє його акціями);
• філія (не користується юридичною і господарською самостійністю, не має власного статуту та балансу, діє від імені і за дорученням головного підприємства, має однакову з ним назву. Майже весь акціонерний капітал філії належить материнській фірмі);

6. Розмір за чисельністю працівників:

• малі (дрібні) (до них відносяться господарюючі суб'єкти з чисельністю працюючих: у промисловості та будівництві - до 200 чол.; в інших галузях виробничої сфери - до 50 чол.; науці і науковому обслуговуванні - до 100 чол.; галузях невиробничої сфери - до 25 чол.; роздрібній торгівлі - до 15 чол.).

Лізингові підприємства. Під такими господарюючими суб'єктами розуміють міжнародні орендні фірми-продуценти, які за відповідну плату здають в оренду товари споживчого значення, обчислювальну техніку, різноманітне технологічне устаткування, транспортні засоби тощо.

Підприємства (фірми) мають право на добровільних засадах об'єднувати свою науково-технічну, виробничу, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить чинному антимонопольному законодавству. Як свідчить світовий і вітчизняний досвід господарювання в умовах ринкової економіки, підприємства (фірми) можуть створювати різні за принципами і цілями добровільні об'єднання:

• асоціації - найпростіша форма договірного об'єднання підприємств (фірм, компаній, організацій) з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-якого з її учасників (членів);
• корпорації - договірні об'єднання господарюючих суб'єктів на основі інтеграції їх науково-технічних, виробничих та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання Діяльності кожного з учасників;
• консорціуми - тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення загальної мети (наприклад, здійснення спільного великого господарського проекту). Учасниками консорціуму можуть бути державні і приватні фірми, а також цілі держави (наприклад, Міжнародний консорціум супутникового зв'язку);
• концерни - форма статутних об'єднань підприємств (фірм), що характеризується єдністю власності і контролю; об'єднання відбувається найчастіше за принципом диверсифікації, коли один концерн інтегрує підприємства (фірми) різних галузей економіки (промисловість, транспорт, торгівля, наукові організації, банки, страхова справа). Після створення концерну господарюючі суб'єкти втрачають свою самостійність, підпорядковуються звичайно фінансовим структурам. В сучасних умовах значно розширюється мережа міжнародних й концернів;
• картелі - договірне об'єднання підприємстві (фірм) переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності - регулювання збуту виготовлюваної продукції;
• синдикати - організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створюваний спільний збутовий орган або збутову мережу одного з учасників об'єднання. Подібним чином може здійснюватись закупівля сировини для всіх учасників синдикату. Така форма об'єднання підприємств є характерною для галузей з масовим виробництвом однорідної продукції;
• трести - монополістичне об'єднання підприємств що раніше належали різним підприємцям, в єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому підприємства повністю втрачають свою юридичну господарську самостійність, оскільки інтегруються усі холдинги - специфічна організаційна форма об'єднання капіталів; державницьке інтегроване товариство, що само безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої фінансові кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або другого добровільного об єднання. Завдяки цьому воно здійснює контроль за діяльністю таких підприємств. Об'єднувані у холдингу суб'єкти мають юридичну і господарську самостійність. Проте вирішення основних питань їх діяльності належить холдинговій фірмі;
• фінансові групи - об'єднання юридичне та економічно самостійних підприємств (фірм) різних галузей народного господарства. На відміну від концерну фінансові групи очолюють один або декілька банків, які розпоряджаються капіталом підприємств (фірм, компаній), що входять до них, координують усі сфери їх діяльності.

В сучасних умовах ринкового господарювання основними широко впроваджуваними формами добровільних об'єднань підприємств (фірм, організацій) дедалі більше, стають концерни, корпорації та фінансові групи.

Дата публікації: 01.06.2011