Трудова діяльність працівників підприємства. Реферат

Продуктивність праці, методи її визначення та чинники зростання. Мотивація трудової діяльності: суттєва характеристика і види. Можливі моделі мотивації трудової діяльності

Продуктивність праці, методи її визначення та чинники зростання

Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляються одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції.

Методи вимірювання продуктивності праці:

• прямий (виробіток = обсяг продукції / чисельність працюючих).
• обернений (трудомісткість = тродовитрати в годинах (чисельність працюючих) / обсяг продукції).
• Чинники зростання продуктивності праці:
• структурні зрушення у виробництві (змінювання питомої ваги окремих видів продукції та виробництв).
• підвищення технічного рівня виробництва (модернізація, впровадження систем машин, механізація та автоматизація, застосування прогресивних технологій).
• вдосконалення управління, організації виробництва та праці (раціональний розподіл, поліпшення економічних характеристик, збільшення реального фонду робочого часу тощо).
• збільшення обсягів виробництва (відносне зменшення чисельності персоналу завдяки зростанню обсягів виробництва).
• галузеві фактори (збільшення робочого періоду у сезонних виробництвах, змінювання геологічних умов видобутку),
• введення та освоєння нових виробничих об’єктів (диверсифікація виробництва).

Мотивація трудової діяльності: суттєва характеристика і види

Мотивація – це процес стимулювання окремої людини або групи людей до діяльності, що направлена на досягнення індивідуальних та загальних цілей організації (підприємства).

Мотивація на рівні підприємства має базуватися на таких вимогах:

• надання рівних можливостей щодо зайнятості і службового просування;
• узгодження рівня оплати праці за її результатами та визнання особистого внеску у загальний успіх;
• захист здоров’я працюючих;
• можливість творчої реалізації працівника;
• підтримка в колективі атмосфери довіри.

На практиці розрізняють такі види мотивації:

1. Економічна (пряма)

• відрядна оплата;
• почасова оплата;
• премії за реалізацію;
• участь у прибутках;
• оплата навчання;
• виплати за відсутність невиходів.

2. Економічні (непрямі)

• пільгове харчування;
• доплати за стаж;
• пільгове користування житлом, транспортом тощо.

3. Не економічні

• збагачення праці;
• гнучкі робочі графіки;
• охорона праці;
• програми підвищення якості трудового життя;
• просування за службою;
• участь у прийнятті рішень на більш високому рівні.

Крім згаданих вище видів мотивації існує її поділ на індивідуальну та групову, зовнішню та внутрішню тощо.

Можливі моделі мотивації трудової діяльності

Мотивація – це процес стимулювання окремої людини або групи людей до діяльності, що направлена на досягнення індивідуальних та загальних цілей організації (підприємства).

Моделі мотивації ґрунтуються на певних теоріях. Це теорії:

• справедливості;
• зняття соціальної напруги шляхом дотримання принципів справедливості;
• порівняння особистих винагород з заохоченням інших людей які виконують аналогічну роботу;
• суб’єктивне визначення співвідношення винагороди та витрат праці;
• очікування;
• передбачуваний ступінь відносної вдоволеності отримуваною винагородою;
• очікування щодо співвідношення результатів та винагороди;
• очікування щодо співвідношення витрат праці та винагороди;
• потреб;
• самовиявлення;
• поваги;
• соціальні;
• безпеки та захищеності;
• фізіологічні.

Дата публікації: 19.05.2011