Податкові зобов'язання платників податків: джерела та порядок погашення. Реферат

Відповідно до чинного законодавства про оподаткування платники відповідних податків мають самостійно обчислювати і в зазначені терміни сплачувати встановлені для них податки, а також платежі в бюджет і державні цільові фонди

Податкове зобов'язання — це зобов'язання платника податків (платежів) сплатити у встановлені терміни у відповідні бюджети і державні цільові фонди обчислену суму податку (платежу) у встановленому порядку.

Не сплачене у встановлений термін податкове зобов'язання, а також нарахована на суму цього зобов'язання пеня є заборгованістю з податків (недоплатою).

Податкові зобов'язання, а також заборгованість за ними можуть погашатися платником податків за рахунок власних коштів, а в разі їх відсутності — за рішенням органу стягнення за рахунок відповідного майна платника.

При цьому джерелами власних коштів, що спрямовуються на сплату податкових зобов'язань (боргів), є кошти, отримані від продажу продукції, товарів (виконання робіт, надання послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів та ін.

За рішенням платника податків оплата його податкових зобов'язань або погашення податкової заборгованості може здійснюватись шляхом заліку непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків, термін погашення яких настав до моменту виникнення податкових зобов'язань платника податків.

Джерелом самостійної сплати обов'язкових платежів (податків, зборів) з об'єктів нерухомості можуть бути активи як власника таких об'єктів нерухомості, так і будь-якої особи, на яку покладено обов'язок сплачувати податки.

Джерелами погашення заборгованості з податків у їх платника за рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків, що з моменту виникнення боргу автоматично передаються в податкову заставу.

Перехід активів у податкову заставу відбувається за таких умов:

• при неподанні або невчасному поданні платником податкової декларації— з першого робочого дня, що настає за останнім днем терміну, встановленого для подання податкової декларації;
• при несплаті суми податкового зобов'язання, розрахованого платником податку, — з дня, що настає за останнім днем встановленого терміну сплати;
• при несплаті суми податкового зобов'язання, розрахованого контролюючим органом, — з дня, що настає за останнім днем терміну погашення, встановленого контролюючим органом у податковому повідомленні.

Водночас не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу такі активи:

• майно платника податків, надане в заставу іншим особам;
• активи, що належать на правах власності іншим особам і перебувають у тимчасовому розпорядженні або користуванні платника податків (оренда, накопичення, давальницька сировина);
• кошти інших осіб, надані платнику податків як внесок (депозит), а також власні кошти юридичної особи, які використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати працівникам, які є учасниками трудових відносин з цією юридичною особою;
• кредити або позики, надані платнику податків кредитно-фінансовими установами;
• майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, що не підлягають приватизації, та ін.

Активи звільняються з-під податкової застави з дня:

• одержання податковим органом копії платіжного доручення, засвідченого банком, про перерахування в бюджет усієї суми податкового зобов'язання;
• подання в податковий орган податкової декларації в разі несвоєчасного її подання;
• визнання податкового боргу безнадійним через ліквідацію платника або зняття його з реєстрації;
• прийняття податковим органом рішення про розстрочення, відстрочення суми податкового боргу;
• одержання податковим органом договору поручництва на повну суму податкового боргу платника податків;
• прийняття відповідного рішення судом (арбітражним судом) у межах процедур, обумовлених законодавством з питань банкрутства, та ін.

У разі непогашення у встановлений термін платником податкових зобов'язань або податкового боргу через відсутність у нього власних коштів і рішення про відстрочення платежів податковий орган може погасити такі зобов'язання і борг за рахунок продажу активів, що перебувають у заставі у такого платника. Проте такий продаж здійснюється не раніше як через місяць (30 днів) з дня відправлення платнику податків податковим органом другої податкової вимоги про самостійне погашення наявного в нього податкового боргу.

Продаж активів здійснюється в порядку, який встановлює платник податків або податковий керуючий. Проте в усіх випадках враховується необхідність зберігання цілісності майнового комплексу платника податків, що забезпечить здійснення його виробничої діяльності до повного погашення боргу.

Якщо платник податків до укладення договору закупівлі-продажу його активів повністю погашає суму податкової заборгованості, податковий орган приймає рішення про звільнення цих активів з-під податкової застави і скасовує рішення про їх продаж.

Якщо при ліквідації платника податків частина його податкових зобов'язань або податкового боргу залишається непогашеною через недостатність активів, вона погашається за рахунок активів засновників або учасників цього підприємства, якщо вони несуть повну або часткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків відповідно до чинного законодавства.

Якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, його податкова заборгованість, або податковий борг, підлягає врегулюванню в такому порядку:

• якщо реорганізація здійснюється шляхом розподілу платника податків на дві або більше юридичні особи з ліквідацією такого платника податків, усі новостворені платники податків дістають права й обов'язки щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу в розмірі, що припадає на частину балансової вартості активів, отриманих ними при їх створенні у процесі реорганізації колишнього підприємства;
• якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни назви, організаційно-правового статусу, то такий платник податків після реорганізації дістає усі права й обов'язки щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу, що виникли до його реорганізації;
• якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більше платників податків з ліквідацією юридичних осіб, що об'єднались, то об'єднаний платник податків дістає всі права і обов'язки з погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платників, що об'єдналися.

Реорганізація платника податків не змінює термінів погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платниками, створеними внаслідок реорганізації.

У разі неможливості платником податків своєчасно сплатити узгоджену з податковим органом суму податкових зобов'язань або податкового боргу, він може звернутися із заявою до податкового органу про розстрочку або відстрочку сплати суми платежу.

Підставою для розстрочення сплати податкових зобов’язань або відстрочення сплати податкового боргу є надання платником податків достатніх доказів про загрозу виникнення податкового боргу або про неможливість його погашення через негативні природні явища, що сталися.

Рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов’язань у межах одного бюджетного року приймається:

• керівником податкового органу нижчого рівня із затвердженням його рішення керівником податкового органу вищого рівня щодо загальнодержавних податків (платежів);
• керівником податкового органу із затвердженням його рішення фінансовим органом місцевого самоврядування щодо місцевих податків (платежів).

Рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов’язань на термін, що перевищує бюджетний рік, приймається:

• щодо загальнодержавних податків і обов’язкових платежів — керівником центрального податкового органу за погодженням з Міністерством фінансів України;
• щодо місцевих податків і зборів - керівником податкового органу за погодженням з фінансовим підрозділом місцевого органу виконавчої влади.

Розстрочення податкових зобов’язань надається на умовах податкового кредиту з погашенням його рівними частками за період, на який воно надане, починаючи з податкового, що настає за періодом надання кредиту.

Відстрочення податкових зобов’язань надається за умов, що основна сума податкових зобов’язань та нараховані на них відсотки сплачуються рівними частками з періоду, визначеного відповідним податковим органом або органом місцевого самоврядування, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з моменту виникнення такого податкового зобов’язання.

Розстрочення і відстрочення податкових платежів не можуть надаватися щодо податкових зобов’язань із ввізного мита, акцизних зборів, ПДВ при ввезенні на територію України товарів, внесків у Пенсійний фонд і фонд обов’язкового соціального страхування.

Література

1. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р. // Голос України. — 1991. — 11 листоп.
2. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991 р. // Голос України. — 2001. — 23 січ.
3. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р. // Голос України. — 1991. — 21 листоп.
4. Закон України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 р. // Голос України. — 1997. — 25 берез.
5. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р. // Голос України. — 1997. — 19 черв.
6. Закон України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 р. // Голос України. — 1997. — 15 трав.
7. Закон України "Про банкрутство" від 14 травня 1992 р. // ВВР України. — 1992. —№ 31.
8. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про банкрутство" від 30 червня 1999 р. // Голос України. — 1999. — Зісерп.
9. Закон України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір"" від 18 листопада 1999 р. // Голос України. —1999. — 14 груд.
10. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-XIV // Голос України. — 1999. — 7 верес.
11. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" від 2 березня 2000 р. // Голос України. — 2000. — 1 квіт.
12. Закон України "Про Державний бюджет України на 2003 р."

Дата публікації: 22.04.2011