Економіка підприємства: сплата єдиного податку. Реферат

З метою реалізації державної політики з питань розвитку та підтримки малого підприємництва, ефективного використання його можливостей у розвитку національної економіки з 1 січня 1999 р. застосовується спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва передбачає введення єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності, які мають відповідні розміри їх параметрів

Єдиним вважається податок, який вводиться замість кількох видів діючих прямих і непрямих податків та розраховуваний у встановленому розмірі залежно від відповідних доходів його платників.

Відповідно до наказу Президента України від 28 червня 1999 р. спрощену систему оподаткування та сплату єдиного податку можуть застосовувати юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких річна середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг не перевищує 1 млн. рн..

Спрощену систему оподаткування можуть застосовувати також фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, і особи, які перебувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи членів її сім'ї, кількість яких за рік не перевищує 10 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг не перевищує 500 тис. рн..

При цьому виручкою від реалізації товарів, робіт, послуг вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або (та) внесена в касу за здійснення операцій з продажу продукції, товарів, робіт, послуг.

Юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.

Спрощена система оподаткування не поширюється:

на суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" щодо придбання спеціального торговельного патенту;
на фізичних осіб, які згідно із законодавством України сплачують відповідний фіксований податок;
на довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;
на суб'єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам — учасникам та засновникам цих суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25%;
на фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю підакцизними товарами (крім сфери громадського харчування).

Спрощена система оподаткування суб'єктами підприємницької діяльності вибирається самостійно.

Для переходу до спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єкт підприємництва подає письмову заяву встановленого зразка до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше як за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду за умови сплати всіх встановлених податків та обов'язкових платежів у поточному періоді.

Податковий орган після перевірки правильності заповнення поданої заяви, виконання умов переходу на спрощену систему оподаткування заявника і сплату ним відповідних податків та платежів у поточному році вирішує питання про переведення цього суб'єкта підприємницької діяльності на спрощену систему оподаткування. За умови виконання суб'єктом підприємницької діяльності всіх умов йому протягом 10 днів з дня подання заяви податковий орган зобов'язаний видати безкоштовно свідоцтво на право сплати єдиного податку встановленої форми.

Свідоцтво видається суб'єкту малого підприємництва терміном на один рік і є документом суворої звітності. Після завершення терміну дії свідоцтво на право сплати єдиного податку підлягає поверненню до органу державної податкової служби, який його видав.

Отримане суб'єктом підприємницької діяльності свідоцтво є основою для сплати ним єдиного податку.

Об'єктом оподаткування є виручка від реалізації продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг без урахування акцизного збору.

Розраховується єдиний податок за однією зі ставок, яку самостійно вибирає платник податку:

6% суми виторгу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг без урахування акцизного збору в разі сплати ПДВ відповідно до чинного законодавства;
10% суми виторгу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг без урахування акцизного збору в разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

ПДВ, крім випадку, коли платник вибирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6%;
податку на прибуток підприємств;
плати (податку) за землю;
збору на спеціальне використання природних ресурсів;
комунального податку;
податку на промисел;
збору на видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;
внесків у Фонд соціального захисту інвалідів України;
внесків у Державний фонд сприяння зайнятості населення;
плати за патент та ін.

За результатами господарської діяльності за звітний період (квартал) суб'єкти малого підприємництва — юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, наступного за звітним, розрахунок сплати єдиного податку, акцизного збору і ПДВ у разі застосування ставки 6%, а також платіжні доручення про сплату цього податку з позначкою банку про зарахування коштів. Форма розрахунку наведена в табл. 2.

Розраховують податок платники щомісяця шляхом множення встановленої ставки на суму виручки, отриманої від продажу продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг (без сум акцизів) за звітний період (місяць).

Нараховану суму податку юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності перераховують щомісяця до 20 числа місяця, наступного за тим, у якому отримана виручка, у місцевий бюджет.

Відрахування до Пенсійного фонду, на обов'язкове соціальне страхування суб'єкти малого підприємництва здійснюють у загальновстановленому порядку, тобто від нарахованої заробітної плати у розмірі 32% до Пенсійного фонду та у встановлених розмірах відрахувань у фонди обов'язкового соціального страхування (фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та фонд соціального страхування на випадок безробіття).

Відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та повернутися до загальної системи оподаткування суб’єкт малого підприємництва може з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови подання заяви до відповідного органу державної податкової служби не пізніше як за 15 днів до завершення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Відповідальність суб'єктів малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюється згідно із законодавством України.

Суб'єкти малого підприємництва — юридичні особи зобов'язані вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу. У разі порушення вимог зі сплати єдиного податку його платник має перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

За правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати єдиного податку суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Література

Господарський кодекс України. — К: Кондор, 2003.
Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. // Голос України. — 1991. —24 квіт.
Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про банкрутство" від 30 червня 1999 р. // Голос України. — 1999. — З серп.
Закон України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір"" від 18 листопада 1999 р. // Голос України. —1999. — 14 груд.
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-XIV // Голос України. — 1999. — 7 верес.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" від 2 березня 2000 р. // Голос України. — 2000. — 1 квіт.
Закон України "Про Державний бюджет України на 2003 р."
Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про плату за землю" від 19 вересня 1996 р. // Голос України. — 1996. — 17 жовт.
Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 18 лютого 1997 р. // Голос України. — 1997. — 25 берез.
Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства" від 16 липня 1999 р. // Голос України. — 1999. — 7 верес.
Закон України "Про платіжні системи і переведення грошей в Україні" від 5 квітня 2001 р. // Уряд, кур'єр. — 2002. — 20 лют.

Дата публікації: 21.04.2011