Due Diligence. Необхідність та види оцінювання майна. Майно як об’єкт оцінки
Due Diligence
В економічному розумінні ДД означає глибокий і комплексний аналіз всіх аспектів діяльності підприємства: організаційних, правових, фінансових, маркетингових, податкових, політичних, ринкових технологічних.
Необхідність проведення ДД виникає в таких випадках:
ДД є необхідною передумовою прийняття рішення крупними компаніями щодо придбання/поглинання інших підприємств.
Якщо реорганізація здійснюється в рамках фінансової санації підприємства, то ДД здійснюється як складова санаційного аудиту.
Види ДД:
Фінансовий ДД – концентрується на перевірці фінансової діяльності та бухгалтерського обліку підприємства, аналізу підлягають ключові позиції звітності планових та бюджетних розрахунків. Основні акценти на факторах вартості підприємства – ставка дисконтування, звітні та прогнозні показники Кеш Флоу та ЧП. Отримана аналітична інформація служить основою для оцінки вартості підприємства.
Правовий ДД – аналізує найбільш істотні правові аспекти фінансово-господарської діяльності, питання пов’язані з відповідністю діяльності антимонопольного законодавства, вимогам щодо ліцензування окремих видів діяльності, виконання договірних зобов’язань.
Податковий ДД – перевіряються усі податкові аспекти здійснення запланованих трансакцій, аналіз податкових декларацій та інших документів, що характеризують планові податкові платежі.
Комерційний ДД – аналізу підлягають ринкові та технічні фактори діяльності підприємства.
ДД менеджменту – оцінка якості менеджменту, організаційна структура та можливості її удосконалення, системи мотивації персоналу та підвищення кваліфікації.
Політичний ДД – політичні ризики, що пов’язані як з діяльністю підприємства так і політичні ризики, що загрожують здійсненню трансакції.
Необхідність та види оцінювання майна
Важлива проблема, з якою доводиться часто стикатися у процесі санації, реорганізації чи ліквідації підприємств, полягає в оцінюванні вартості їх майна. Потреба в цьому постає в таких основних випадках.
Оцінювання вартості майна підприємства належить до найскладніших фінансових проблем. З метою вироблення уніфікованих підходів до методології та порядку проведення оцінювання в 1981 році був створений Міжнародний комітет зі стандартів оцінки вартості майна. Ним було розроблено ряд стандартів та правил оцінювання:
Згідно з вітчизняним законодавством, оцінюючи майно підприємства, слід керуватися Методикою оцінювання вартості майна під час приватизації. Встановлено, що для майна, яке продається на аукціоні, оцінна вартість є початковою.
Для оцінювання уповноважені на це органи (власники майна, арбітражний керуючий, Фонд державного майна) мають право залучати на підставі договору експертів з оцінювання майна. Відповідно, розрізняють два способи оцінювання: масове та експертне.
Масове оцінювання майна — це визначення вартості майна з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних без залучення експертів. Експертне його оцінювання полягає у визначенні оціночної вартості майна експертом відповідно до договору із замовником.
Оцінюючи майно, слід додержувати певних принципів До основних принципів оцінювання вартості майна підприємства слід віднести такі:
Розглянемо найпоширеніші види оцінювання вартості підприємства в цілому та його окремих майнових об'єктів. Вибір тою чи іншого методу залежить від характеру об'єкта оцінювання.
Залежно від об'єкта розрізняють такі види експертного оцінювання майна:
Особливо складно оцінити вартість підприємства як цілісного майнового комплексу, а також корпоративні права суб'єкта господарювання, якщо ці права не котируються на біржі.
Майно як об’єкт оцінки
Об’єкт оцінки – майно та майнові права, які підлягають оцінки. Об’єкти оцінки класифікуються за різними ознаками:
Нерухоме майно – земельна ділянка з поліпшеннями або без них, які з нею нерозривно пов’язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належать до нерухомого майна.
Рухоме майно – матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщенні без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належать майно у матеріальній формі, які не є нерухомістю.
Об’єкти оцінки у нематеріальній формі – об’єкти оцінки, які не існують у не матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду. До об’єктів у нематеріальній формі належать фінансові інтереси, а також інші майнові права.
Об’єкти у формі цілісного майнового комплексу – об’єкти, сукупність активів, які дають змогу проводити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами підприємства, структурні підрозділи.
Дата публікації: 17.04.2011