Антикризове управління та реорганізація підприємств. Реферат

Реструктуризація підприємства як специфічний напрямок антикризового управління. Санаційна реорганізація підприємств. Мотиви які можуть спонукати санатора до реорганізації

Реструктуризація підприємства як специфічний напрямок антикризового управління

У світовій і вітчизняній теорії та практиці одним із поширених засобів фінансового оздоровлення підприємств е реструктуризація.

Законом України "Яро відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", іншими нормативно-правовими документами передбачено використання реструктуризації як ефективного засобу відновлення платоспроможності підприємства, який рекомендується включати до плану санації.

У Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" наводиться вже точніше визначення: реструктуризація підприємства — це здійснення, організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.

Основний зміст реорганізації полягає в повній або частковій зміні власника статутного фонду юридичної особи, а також у зміні організаційно-правової форми здійснення бізнесу.

У літературних джерелах, присвячених дослідженню реструктуризації підприємств, залежно від характеру застосовуваних заходів розрізняють такі форми реструктуризації:

• реструктуризація виробництва;
• реструктуризація активів;
• фінансова реструктуризація;
• корпоративна реструктуризація (реорганізація).

Реструктуризація виробництва передбачає внесення змін до організаційної та у виробничо-господарської сфери підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності.

Ідеться насамперед про такі заходи:

• зміна керівництва підприємства;
• упровадження нових, прогресивних форм та методів управління;
• диверсифікація асортименту продукції;
• поліпшення якості продукції;
• підвищення ефективності маркетингу;
• зменшення витрат на виробництво;
• скорочення чисельності зайнятих на підприємстві

Реструктуризація активів передбачає такі заходи:

• продаж частини основних фондів;
• продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів тощо;
• продаж окремих підрозділів підприємства;
• зворотний лізинг;
• реалізація окремих видів фінансових вкладень;
• рефінансування дебіторської заборгованості.

Фінансова реструктуризація пов'язана зі зміною структури й розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства.

Отже, це такі заходи:

• реструктуризація заборгованості перед кредиторами; одержання додаткових кредитів;
• збільшення статутного фонду;
• заморожування інвестиційних вкладень.

Зауважимо, що фінансова реструктуризація обов'язково має супроводжуватися реструктуризацією виробництва, у противному разі ліквідації підприємства (нехай і дещо пізніше) уникнути не вдасться.

Найскладнішим видом реструктуризації є корпоративна реструктуризація. Остання передбачає реорганізацію підприємства, що має на меті змінити власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб і (або) нову організаційно-правову форму діяльності. У межах такої реструктуризації виконують:

• часткову або повну приватизацію;
• поділ великих підприємств на частини;
• виокремлення з великих підприємств тих чи інших підрозділів, зокрема об'єктів соцкультпобуту та інших непрофільних під розділів;
• приєднання до інших чи злиття з іншими, потужнішими підприємствами.

Реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виокремлення, перетворення) підприємства має відбуватися з додержанням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а іноді — за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду (арбітражного суду).

Перш ніж вдаватися до санаційної реорганізації, слід поглиблено проаналізувати фінансово-господарський стан підприємства, яке перебуває у кризі, з огляду на основні характеристики його діяльності. На основі результатів аналізу робиться висновок про санаційну спроможність підприємства. Якщо прийнято рішення про його реорганізацію, потрібно розробити план реорганізаційних заходів, який має містити:

• а) економічне обґрунтування необхідності проведення реструктуризації;
• б) пропозиції щодо форм та методів реорганізації;
• в) витрати на здійснення реструктуризації та джерела їх фінансування;
• г) конкретні заходи, спрямовані на реалізацію плану;
• д) оцінювання ефективності проекту реструктуризації.

Ефективність реструктуризації забезпечується тими заходами, які покладені в основу плану реструктуризації і спрямовані на вдосконалення організації та управління виробничо-господарською діяльністю, поліпшення фінансового становища підприємства.

У плані слід відбити переваги вибраних організаційних форм і методів реструктуризації У разі реорганізації слід показати, які переваги дістане підприємство в результаті зміни організаційно-правової форми, відокремлення окремих структурних підрозділів чи приєднання інших підприємств.

Санаційна реорганізація підприємств. Мотиви які можуть спонукати санатора до реорганізації

У результаті корпоративної реструктуризації (реорганізації) змінюється правовий статус юридичної особи. За формальними ознаками розглядають три види реорганізації:

• спрямовану на укрупнення підприємства (злиття, приєднання, поглинання);
• спрямовану на подрібнення підприємства (поділ, виділення);
• без змін розмірів підприємства (перетворення).

У разі реорганізації підприємства слід враховувати такі законодавчі передумови та вимоги:

• порядок державної реєстрації (перереєстрації) та ліквідації суб'єктів господарювання;
• вимоги антимонопольного законодавства;
• вимоги щодо захисту інтересів кредиторів підприємства, його власників, персоналу тощо;
• порядок емісії акцій (у разі реорганізації акціонерного товариства);
• можливі екологічні, демографічні та інші наслідки локального масштабу.

У результаті реорганізації підприємства постає потреба скасувати державну реєстрацію одних суб'єктів господарювання і зареєструвати або перереєструвати інших. Коли реорганізація пов'язана зі створенням на базі підприємств, що реєструються нових юридичних осіб, засновницькі документи останніх мають відбивати це.

Перереєстровувати підприємство потрібно в тому разі, якщо його реорганізація спричинюється до змін:

• організаційно-правової форми;
• форми власності;
• назви юридичної особи.

Антимонопольним законодавством України передбачено, що в окремих випадках, аби запобігти монополізації ринків, така санаційна реорганізація, як злиття, поглинання або приєднання, можлива лише тоді, коли на це є згода Антимонопольного комітету. Тому до складу робочих груп з питань реорганізації можуть входити також представники Антимонопольного комітету України.

Зауважимо, що в Україні монопольним вважається становище підприємця, частка якого на ринку певного товару перевищує 35%.,

Підприємства, які мають кредиторську заборгованість, можуть бути реорганізовані з додержанням вимог щодо переведення боргу. Ці вимоги зводяться ось до чого:

• а) переведення (перерахування) боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора;
• б) новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі заперечення, які ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником;
• в) порука та застава з боку третьої особи припиняються з переведенням (перерахуванням) боргу, якщо поручитель або заставодавець не виявив згоди відповідати за нового боржника;
• г) поступлення вимоги та переведення боргу, що ґрунтуються на угоді, укладеній у письмовій формі, мають бути здійснені також у письмовій формі.

Зауважимо, що реорганізація підприємства, яка може призвести до екологічних, демографічних та інших негативних наслідків, що торкаються інтересів населення певної території, має бути погоджена з відповідною радою народних депутатів.

Дата публікації: 17.04.2011