Про Міжвідомчу комісію із забезпечення виконання Рамкової конвекції ООН про зміну клімату. Реферат

З метою забезпечення організації розроблення та координації впровадження національної стратегії та національного плану дії з виконання зобов'язань України відповідно до Рамкової конвекції ООН про зміну клімату та Кіотського Протоколу до неї Кабінет Міністрів України постановляє: створити Міжвідомчу комісію із забезпечення виконання Рамкової конвекції ООН про зміну клімату (995-044) у складі згідно з додатком; затвердити Положення про Міжвідомчу комісію із забезпечення виконання Рамкової конвекції ООН про зміну клімату

Положення Про міжвідомчу комісію із забезпечення виконання Рамкової конвекції ООН про зміну клімату:

1. Міжвідомча комісія із забезпечення виконання Рамкової конвекції ООН про зміну клімату (995-044) (далі - Комісія) утворюється з метою організації розроблення та координації впровадження національної стратегії та національного плану дії з виконання зобов'язань України відповідно до Рамкової конвекції ООН про зміну клімату (далі - Рамкова конвекція ООН) та Кіотського протоколу до неї.

2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України (254К/96-ВР), законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням, рішенням Конференції Сторін Рамкової конвекції ООН про зміну клімату.

3. Комісія взаємодіє з відповідними комітетами Верховної Ради України. Міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями.

4. Основними завданнями Комісії є:

• організація розроблення національної стратегії та національного плану дії з виконання зобов'язань України відповідно до Рамкової Конвекції ООН та Кіотського протоколу до неї;
• координація діяльності Міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій з питань впровадження національного плану дій з виконання зобов'язань України відповідно до Рамкової конвекції ООН та Кіотського протоколу до неї.
• розроблення пропозицій щодо впровадження передбачених Кіотським протоколом механізмів виконання зобов'язань;
• організація підготовки національного кадастру антропогенних викидів із джерел і адсорбції поглиначами усіх парникових газів, які не регулюються зазначеним Монреальським протоколом, та сприяння адекватній адаптації до зміни клімату;
• розгляд матеріалів щодо Рамкової Конвекції ООН та Кіотського протоколу до неї, які надходять від урядів інших країн, Глобального екологічного фонду, Світового банку, інших міжнародних організацій та підготовка на їх основі відповідних пропозицій.

Про Положення про Комітет водного господарства України.

Затвердити Положення про Комітет водного господарства України.

Установити, що Комітет водного господарства України є правонаступником Державного комітету України по водному господарству.

1. Комітет водного господарства України (Укрводгосп) є центральним органом виконавчої влади. Він забезпечує і сприяє розвитку водного господарства та меліорації земель, задоволення потреб населення і галузей економіки України у водних ресурсах.

2. У своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень організовує виконання актів законодавства, і систематично контролює їх реалізацію.

Діяльність Укрводгоспу контролюється Кабінетом Міністрів України через Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

3. Основні завдання Укрводгоспу є:

• Проводити державну політику так, щоб сприяти розвитку водного господарства та меліорації земель. Впроваджувати досягнення науки, техніки, нових технологій, передового досвіду роботи.
• Розроблювати програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
• Забезпечити потреби населення і галузі економіки України у водних ресурсах.
• Здійснювати заходи по попередженню і ліквідації наслідків шкідливої дії вод, в т. ч. протипаводковий захист населених пунктів та земель.

4. Укрводгосп відповідно до покладених на нього завдань:

• Бере участь у визначенні напрямків розвитку галузей національної економіки. З врахуванням раціонального використання водних ресурсів, у розробленні державного бюджету України.
• Готує пропозиції та бере участь у реалізації політики у сфері виконання робіт і поставок продукції для державних потреб.
• Визначає потреби населення і економіки у водних ресурсах.
• Вносить пропозиції щодо змін умов оподаткування і кредитування підприємств, установ, що належать до сфери його управління.
• Контролює режими роботи водосховищ комплексного призначення, водогосподарських систем і каналів.
• Розробляє довгострокові прогнози водогосподарських балансів і схеми комплексного використання вод та охорони водних ресурсів. З урахуванням галузевих особливостей забезпечує проектування, будівництво і реконструкцію групових і локальних водопроводів, каналізацій. Здійснює заходи щодо поліпшення експлуатації водогосподарських об'єктів комплексного призначення міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.
• Координує роботу, пов'язану із забезпеченням єдності вимірювань, здійснення метрологічного контролю і нагляду на підприємствах в установах і організаціях, що належать до сфери його управління.
• Організовує впровадження у галузі досягнень науково-технічного прогресу, винаходів, проводить обмін досвідом роботи з центральними органами виконавчої влади та іноземними організаціями у порядку, передбаченому законодавством, вивчає і використовує світовий досвід для поліпшення стану водного господарства та меліорації земель.
• Бере участь у проведенні державної політики у сфері соціально-трудових відносин і регулювання оплати праці.
• Бере участь у підготовці і укладанні міжнародних договорів України, щодо використання та охорони прикордонних вод, в межах своєї компетенції укладає міжнародні договори України, організовує і контролює їх виконання. Укладає і розриває відповідно до законодавства контракти з керівниками підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління.
• В межах своїх повноважень вносить пропозиції про приватизацію майна, сприяє розвитку конкуренції. Забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті, на підприємствах.
• Розглядає адміністративні правопорушення і в межах своїх повноважень приймає відповідні рішення.

5. Укрводгосп має право:

• Залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади підприємств для розгляду питань.
• Представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів України.
• Скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції. Укрводгосп взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади.
• Укрводгосп видає накази, організовує і контролює їх виконання. Рішення Укрводгоспу є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, усіх форм власності, громадянами.
• Укрводгосп очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади в установленому порядку Президент України. До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Укрводгоспо.

Граничну чисельність працівників центрального апарату Укрводгоспу затверджує Кабінет Міністрів України.

Структуру центрального апарату Укрводгоспу затверджує Віце-прем'єр-міністр України.

Положення про структурні підрозділи центрального апарату Укрводгоспу затверджує його Голова.

Укрводгосп є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій

Забезпечення захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, які згідно з класифікацією поділяються за характером на техногенні, природні, воєнні та соціально-політичні, а за рівнем - на загальнодержавні, регіональні, місцеві та об'єктові, є одним з найважливіших завдань держави.

Актуальні проблеми забезпечення природно-техногенної безпеки населення і територій зумовлена тенденціями зростання витрат людей і шкоди територіям, що спричинюються небезпечними природними явищами, промисловими аваріями і катастрофами. Ризики надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру невпинно зростають.

Указ Президента України Про Концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій

1. Схвалити Концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій (додається).

2. Кабінету Міністрів України на основі Концепції внести у тримісячний строк на розгляд Верховної Ради України проект закону про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Політичні зміни, значна кількість великих катастроф, що сталися останнім часом на території України, серед яких особливе місце займає Чорнобильська АЕС.

Концепція має визначити загальну мету і завдання у сфері захисту громадян, які перебувають на території України, земельного, водного, повітряного простору в межах держави, об'єктів виробничого і соціального призначення, а також довкілля від надзвичайних ситуацій.

І. Загальні положення та основні принципи захисту населення і територій.

Рівень національної безпеки не може бути достатнім, якщо в загальнодержавному масштабі не буде вирішене завдання захисту населення, об'єктів економіки, національного надбання від надзвичайних ситуацій техногенного, природного або іншого характеру.

Загрози життєво важливим інтересам громадян, держави, суспільства поділяються на зовнішні та внутрішні і виникають під час надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та воєнних конфліктів.

ІІ. Основні напрями, мета та завдання захисту населення і територій.

Головною метою захисту населення і територій під час надзвичайних ситуацій є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і ліквідації їх наслідків, зменшення руйнівних наслідків терористичних актів та воєнних дій.

Основними завданнями захисту населення і територій під час надзвичайних ситуацій є:

• розроблення і реалізація нормативно-правових актів, додержання державних технічних норм та стандартів з питань забезпечення захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;
• забезпечення готовності органів управління, сил і засобів до дій, призначених для запобігання надзвичайним ситуаціям та реагування на них;
• розроблення та забезпечення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;
• збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;
• прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;
• оповіщення населення про загрозу, виникнення надзвичайної ситуації;
• організація захисту населення (персоналу) та надання безкоштовної медичної допомоги;
• проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;
• здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення;
• розроблення та забезпечення цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуація та забезпечення сталого функціонування підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, а також підвідомчих їм об'єктів виробничого і соціального захисту в разі виникнення надзвичайних ситуацій;
• міжнародне співробітництво у галузі захисту населення від надзвичайних ситуацій.

ІІІ. Основні заходи захисту населення і територій.

З метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці в разі виникнення надзвичайних ситуацій має проводитися спеціальний комплекс заходів. Він має такі складові:

• Оповіщення та інформування.
• Спостереження і контроль.
• Укриття у захисних спорудах.
• Евакуаційні заходи.
• Інженерний захист.
• Медичний захист.
• Біологічний захист.
• Радіаційний і хімічний захист.

ІV. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів захисту населення і територій.

Фінансувати діяльності постійних органів управління у сфері захисту населення і територій здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів згідно із законодавством України.

Фінансування цільових програм захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, забезпечення сталого функціонування підприємств і організацій здійснюється відповідно до законодавства України.

Фінансування заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації проводиться за рахунок коштів організацій, що знаходяться на території розвитку надзвичайної ситуації, бюджетних і позабюджетних коштів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відповідних виконавчих органів рад, страхових фондів та інших джерел, у тому числі:

• кошти резервного фонду Кабінету Міністрів України;
• запасних державних матеріальних резервів техніки і спеціальних видів майна і ін.

Дата публікації: 29.06.2011