У рефераті розглянуто способи організації надання медичної допомоги при радіаційних аваріях
Медична допомога включає в себе проведення комплексу заходів щодо діагностики, медичного сортування, лікування і реабілітації осіб, що потрапили у зону аварії, в першу чергу, тих, хто має клінічні прояви радіаційних уражень (симптоми гострої променевої хвороби), а також надання невідкладної медичної допомоги за життєвими показаннями, які можуть бути результатом дії супутніх чинників (травматичний шок, кровотеча, стресові стани тощо).
Радіаційні ураження при аваріях на АЕС залежать від характеру катастрофи, виду джерела випромінювання, а також потужності дози і розподілу її по площі тіла уражених.
Виділяють п’ять основних видів ураження, які з найбільшою ймовірністю трапляються при радіаційних аваріях:
Усі перераховані фактори впливають на характер ураження і клінічні прояви променевої хвороби.
Характер виникнення і формування санітарних втрат при радіаційних аваріях і у воєнний час при застосуванні ядерної зброї відрізняються. Механічні. Термічні й радіаційні травми як показав досвід ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, можливі лише серед дуже обмеженого контингенту персоналу АЕС і аварійно-відновлювальних формувань, а хворі серед населення можуть з’явитися згодом лише в результаті нереалізованих заходів профілактики.
Проте відсутність санітарних втрат серед населення при великій аварії на АЕС не лише не виключає, а й робить необхідною завчасну оцінку категорій населення, яке потребуватиме уваги і додаткових заходів, що вживаються для захисту та збереження здоров’я на ранній і середній фазах аварії.
Тому необхідно виділити три основні категорії населення, стосовно потреби у медичному захисті.
Перша – населення, яке потребує екстрених контрзаходів для зниження променевих навантажень і попередження радіогенних наслідків.
До таких заходів належать:
Друга – населення з проявами реактивних психічних розладів, яке потребує психологічної корекції та психотерапевтичної допомоги.
Третя – амбулаторні і стаціонарні хворі, у тому числі нетранспортабельні, серед населення, яке підлягає евакуації й потребує постійного медичного обслуговування як у ході евакуації, так і у місцях розселення.
При невеликій кількості потерпілих надання медичної допомоги ураженим здійснюється персоналом медико-санітарних частин (МСЧ) тих об`єктів, де сталася аварія, а також інших, зазначених в аварійних планах лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) і включає в себе: долікарську допомогу; першу лікарську допомогу, яка надається персоналом МСЧ радіаційно небезпечних об`єктів; спеціалізоване медичне обстеження і лікування в повному обсязі, яке проводиться в профільних (спеціалізованих) стаціонарах; динамічне медичне спостереження в певні терміни після аварії (диспансеризація); проведення оздоровчих заходів; медико-соціальна (військово-лікарська) експертиза працездатності з метою раціонального працевлаштування.
При великій кількості потерпілих до надання медичної допомоги залучаються медичні формування цивільної оборони, а також військово-медичні заклади.
При масових радіаційних ураженнях надання медичної допомоги проводиться на основі системи етапного лікування з евакуацією за призначенням.
Основні заходи при організації медичної допомоги ураженим включають в себе:
Медичному обстеженню підлягають потерпілі при опроміненні в дозах, які перевищують: 0,25 Гр (25 рад) загального одноразового зовнішнього рівномірного чи нерівномірного опромінення; 1,5-3,0 Гр (150-300 рад) локального одноразового опромінення; при перевищенні річного граничнодопустимого надходження радіонуклідів у короткий час.
Медичне обстеження і медичне спостереження можуть проводитись як у стаціонарі, так і амбулаторно:
Література
1. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю. М. Скалецького, І. Р. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 218-250.
2. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). – К.: Друкарня держсанепіднагляду МОЗ України, 1997. - С. 33-39, 87-95.
3. Медичні аспекти ядерних аварій: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів / Ю. М. Скалецький, М. І. Барасій, І. Ю. Худецький, В. Ф. Торбін та інші. – К.: Навчально-методичний відділ УВМА, 2000. - С. 4-17, 30-35, 43-51.
4. Чернобыльская катастрофа / Гл. ред. акад. НАН Украины В. Г. Барьяхтар. – К.: Наукова думка, 1995. - С. 405-520.
Дата публікації: 20.09.2011