Соціальний розвиток України та основи соціальної політики

Соціальна політика для дітей. Соціальна і культурна політики і освіта. Молодіжні і дитячі громадські організації. Головні напрями державної молодіжної політики в Україні

Основи соціальної політики. Основними принципами, на яких базується державне прогнозування та розроблення програм соціального розвитку України, є:

• принцип цілісності, який забезпечується розробленням взаємоузгоджених прогнозних і програмних документів соціального розвитку України на коротко- та середньостроковий періоди;
• принцип об'єктивності, який полягає в тому, що прогнозні та програмні документи соціального розвитку України розробляються на основі даних органів державної статистики, уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також звітних даних із офіційних видань Національного банку України;
• принцип науковості, який забезпечується розробленням прогнозних і програмних документів соціального розвитку на науковій основі, постійним удосконаленням методології та використанням світового досвіду в галузі прогнозування та розроблення програм соціального розвитку;
• принцип гласності, який полягає в тому, що прогнозні та програмні документи соціального розвитку є доступними для громадськості. Інформування про цілі, пріоритети та показники цих документів забезпечує суб'єктів підприємницької діяльності необхідними орієнтирами для планування власної виробничої діяльності;
• принцип самостійності, який полягає в тому, що місцеві органив иконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень відповідають за розроблення, затвердження та виконання прогнозних і програмних документів соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць;
• прогнозування та розроблення програм соціального розвитку забезпечує координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
• принцип рівності, який полягає в дотриманні прав та врахуванні інтересів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання всіх форм власності;
• принцип дотримання загальнодержавних інтересів, який полягає в тому, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні здійснювати розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку виходячи з необхідності забезпечення реалізації загальнодержавної соціально-економічної політики та економічної безпеки держави.

Соціальна політика – для дітей

Громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та іншими законами України. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Слід ввести декілька визначень:

• дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом вона не набуває прав повнолітньої раніше;
• сім'я з дітьми - поєднане родинними зв'язками та зобов'язаннями щодо утримання коло осіб, у якому виховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування.

Види державної допомоги сім'ям з дітьми:

• допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;
• одноразова допомога при народженні дитини;
• допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;
• допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та об'єднання громадян за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати доплати до державної допомоги сім'ям з дітьми.

Соціальна і культурна політика і освіта

Закон “Про дошкільну освіту” визначає, що держава:

• надає всебічну допомогу сім'ї у розвитку, вихованні та навчанні дитини;
• забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти);
• піклується про збереження та зміцнення здоров'я, психологічний і фізичний розвиток дітей;
• сприяє розвиткові та збереженню мережі дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

Дошкільна освіта - цілісний процес, спрямований на: забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних,психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.

Завданнями шкільної освіти є:

• збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дитини;
• виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу, а також цінностей інших націй і народів;
• свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;
• формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;
• виконання вимог Базового компонента шкільної освіти;
• забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту;
• здійснення соціально-педагогічного патронату сім'ї.

Згідно Закону України “Про загальну середню освіту”, ст.3 - загальна середня освіта - цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності.

Загальна середня освіта є обов'язковою основною складовою безперервної освіти.

Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Залучення дитини до національної та світової культури. З метою сприяння соціальному, духовному, моральному благополуччю, всебічному здоровому розвитку дитини держава забезпечує їй безкоштовний доступ до національних духовних та історичних цінностей, досягнень світової культури шляхом надання можливості користування бібліотечними фондами, виставковими залами, музеями тощо. З цією метою створюється мережа спеціальних дитячих закладів культури, закладів позашкільної освіти, діяльність яких спрямовується на сприяння розвитку індивідуальної та колективної творчості дітей.

Розробка навчальних програм, що застосовуються в навчальних закладах, повинна базуватися на найкращих здобутках людства у сфері культури, засадах моралі та добра, національних духовних традиціях.

Держава сприяє випуску і забезпеченню доступності кіно- та відеофільмів, теле- і радіопередач, виданню друкованих засобів масової інформації, розрахованих на дитячу та молодіжну аудиторію, а також поширенню іншої корисної для культурного розвитку дітей інформації. Забороняється пропагування у засобах масової інформації культу насильства і жорсткості, розповсюдження порнографії та інформації, що зневажає людську гідність і завдає шкоди моральному благополуччю дитини.

Молодіжні і дитячі громадські організації

Молодіжні та дитячі громадські організації - об'єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.

Дитячі громадські організації - об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.

Український національний комітет молодіжних організацій - спілка, що об'єднує більшість легалізованих всеукраїнських молодіжних та дитячих організацій, а також обласних, Автономної Республіки Крим, київських та севастопольських міських об'єднань молодіжних та дитячих громадських організацій.

Державна підтримка молодіжних та дитячих громадських організацій здійснюється в таких формах:

• надання молодіжним та дитячим громадським організаціям інформації про державну політику щодо дітей та молоді;
• подання методичної та організаційної допомоги з питань соціального становлення та розвитку молоді і дітей;
• сприяння створенню підприємств, установ і організацій, які надають послуги молоді та дітям або сприяють зайнятості молоді.

Молодіжні та дитячі громадські організації звільняються від сплати за державну реєстрацію та збору за реєстрацію їх символіки. Держава здійснює підтримку і в інших формах, що не суперечать законодавству України.

Соціальна робота з дітьми та молоддю – діяльність уповноважених органів, підприємств, організацій та установ незалежно від їх підпорядкування і форми власності та окремих громадян, яка спрямована на створення соціальних умов життєдіяльності, гармонійного та різнобічного розвитку дітей та молоді, захист їх конституційних прав, свобод і законних інтересів, задоволення культурних та духовних потреб. Сфери та рівні здійснення соціальної роботи з дітьми та молоддю.

Сферами здійснення соціальної роботи з дітьми та молоддю є:

• громадська;
• економічна;
• освітня;
• виховна;
• культурна;
• оздоровча.

Соціальна робота з дітьми та молоддю, державне управління та контроль у цій сфері здійснюються на місцевому, регіональному, державному рівнях. Основними напрямами державної політики у сфері соціальної роботи з дітьми та молоддю є:

• визначення правових засад соціальної роботи з дітьми та молоддю;
• розроблення та реалізація державних, галузевих, регіональних програм соціального становлення і соціальної підтримки дітей та молоді;
• створення сприятливих умов для гармонійного розвитку дітей та молоді, задоволення потреб у добровільному виборі виду діяльності,не забороненому законодавством, активної участі в творчій, культурологічній, спортивній і оздоровчій діяльності;
• консультування і надання соціальних послуг,соціально-медичної, психолого-педагогічної, правової, інформаційної та інших видів соціальної допомоги;
• здійснення соціального менеджменту щодо організації діяльності органів виконавчої влади, громадських організацій, спрямованої на подолання соціальних проблем;
• здійснення соціально-профілактичної роботи щодо запобігання наслідкам негативних явищ та подолання таких наслідків;
• розроблення та здійснення комплексу реабілітаційних заходів щодо відновлення соціальних функцій, психологічного та фізичного стану дітей та молоді, які зазнали жорстокості, насильства,потрапили в екстремальні ситуації;
• сприяння дитячим і молодіжним організаціям, іншим об'єднанням громадян, фізичним особам у реалізації ними власних соціально значущих ініціатив і проектів;
• забезпечення дотримання соціальних стандартів і нормативів умов життєдіяльності, морального, психологічного та фізичного стану дітей та молоді;
• здійснення кадрового, науково-методичного, фінансового, матеріально-технічного, інформаційного та інших видів забезпечення соціальної роботи;
• сприяння розвитку та підтримка волонтерського руху;
• встановлення та зміцнення зв'язків із соціальними службами для молоді за кордоном, інтеграція в міжнародну систему соціальної роботи з молоддю;
• здійснення комплексу медико-соціальних та реабілітаційних заходів щодо адаптації в суспільстві дітей з вадами фізичного та розумового розвитку.

Головні напрями державної молодіжної політики в Україні

Головними напрямами державної молодіжної політики в Україні є:

• розвиток і захист інтелектуального потенціалу молоді, поліпшення умов і створення гарантій для здобуття молоддю освіти,спеціальної професійної підготовки та перепідготовки;
• забезпечення зайнятості молоді, її правового захисту з урахуванням економічних інтересів, професійних і соціальних можливостей суспільства;
• створення умов для оволодіння духовними і культурними цінностями українського народу та для безпосередньої участі молодих людей у їх відродженні і розвитку, охороні та відтворенні навколишнього природного середовища;
• формування у молоді почуття національної гордості, патріотизму, готовності захищати суверенітет України;
• охорона здоров'я молоді, формування у неї глибокої потреби в духовному і фізичному розвитку, вжиття інших заходів, які б забезпечували здоровий генофонд народу України.

Державна молодіжна політика в Україні щодо освіти, соціально-політичної, економічної галузей, розвитку духовного, культурного, фізичного потенціалу молоді та функціонування молодіжних організацій визначається законодавством України.

Література

1. Конституція України

2. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження програм розвитку і підтримки української культури у м. Севастополі” від 06.11.1997 зі змінами та доповненнями на 16.01.2003р

3. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Державну програму соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010р.” від 15.12.1997 зі змінами та доповненнями на 16.01.2003р

4. Наказ Міністерства культури і мистецтв “Про затвердження Порядку організації і проведення в Україні Міжнародних фестивалів народної творчості” від 06.08.1998р

5. Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”

6. Закон України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 05.02.93 зі змінами та доповненнями на 16.01.2003р

7. Закон України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” від 21.06.2001р

8. Закон України “Про молодіжні та дитячі громадські організації” від 01.12.1998р. зі змінами та доповненнями на 16.01.2003р

9. Верховна Рада “Основи законодавства України про культуру” від 14.02.1992 зі змінами та доповненнями на 16.01.2003р

10. Верховна Рада “Декларація прав національностей України” від 01.11.1991 зі змінами та доповненнями на 16.01.2003р

11. Закон України “Про охорону культурної спадщини”

12. Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21.11.1992 зі змінами та доповненнями на 16.01.2003р

13. Закон України “Про національні меншини в Україні” від 25.06.92

Дата публікації: 25.10.2010