Банківська конкуренція поняття досить умовне, так як конкурують на банківському ринку не тільки банки. Навіть в фінансовому секторі цього ринку можна виділити три рівні конкурентної боротьби. Основний рівень - конкуренція між комерційними банками, які традиційно поділяються на універсальні і спеціалізовані
Сферою банківської конкуренції є банківський ринок. Його специфіка заключається в тому, що це - дуже складне утворення, що має дуже стійкі границі і складаються з багатьох елементів. Хоча, було б правильніше говорити не про один, а про багато банківських ринків.
Сучасні комерційні банки функціонують в ролі продавців чи покупців практично у всіх ринкових секторах. Щоб це твердження виглядало більш обґрунтовано, розглянемо ринкову систему з точки зору об’єктів купівлі-продажу. В неї входять наступні сектори:
Банківська конкуренція поняття досить умовне, так як конкурують на банківському ринку не тільки банки. Навіть в фінансовому секторі цього ринку можна виділити три рівні конкурентної боротьби. Основний рівень - конкуренція між комерційними банками, які традиційно поділяються на універсальні і спеціалізовані.
Раніше між цими видами існувала чітка межа. По-перше, це було зв’язано з тим, що для більшості операцій встановлювались законодавчі обмеження. Наприклад, такого роду обмеження були введені у Великобританії на початку 30-их років, як реакція на велику кількість банківських крахів в період світової економічної кризи 1929-1933 рр. По-друге, прибутки банків від окремих спеціалізованих операцій деколи були настільки великі, що діяльність в інших сферах ставала необов’язковою.
В результаті в економіці завжди існували і універсальні, і спеціалізовані банки. При цьому в банківських системах одних країн переважали перші, а в других - другі. Так, універсальні банки традиційно господарювали в Швейцарії, ФРГ, Австрії. Домінування спеціалізованих банків було б характерно для Великобританії, Франції, США, Італії і (з деякими застереженнями) Японії.
Однак в останній час в багатьох країнах в умовах посилення банківської конкуренції все більше проявляється тенденція до універсалізації банківської діяльності. Різниця універсальних і спеціалізованих банків стає все більше спірними і розпливчатими. Універсальний банк дещо краще захищений від комерційного ризику, чим спеціалізований, він може гнучко реагувати на зміни кон'юнктури, а відповідно, більш конкурентноздатний.
Нарівні з суперництвом між комерційними банками в сучасних умовах все більш серйозну конкуренцію вони зазнають з боку небанківських кредитно-фінансових інститутів (страхові компанії, фінансові брокери, пенсійні фонди, інвестиційні фонди, компанії по випуску кредитних карток і інші), а також зі сторони не фінансових організацій (пошта, торгові будинки, підприємства автомобільної промисловості і інші). На початку 80-их років президент компанії "Віза Інтернешнл" Д. Кок сказав, що в майбутньому банки перестануть бути в центрі грошового обігу, їх місце займуть інші підприємства.
Наочним прикладом в цьому відношенні є американський концерн "Сирз, Роубак енд Ко" ця найбільша торгова компанія світу вже на протязі багатьох років реалізує своїм клієнтам не тільки товари, але й фінансові послуги. На угоду по їх продажу в 1988 році припадає більш як половини її оборотів. Поряд з магазинами роздрібної торгівлі їй належить також страхова група "Олстейт іншуранс", брокерський дім "Дін Віттер", банк в Каліфорнії, велика позичково-ощадна асоціація. Компанією створена система електронних платежів, охоплююча 800 її філіалів по всій території Сполучених Штатів. 30 млн. клієнтів, що мають карточки, можуть отримувати готівкові гроші чи скористуватися іншими послугами за допомогою 4 тис. автоматичних терміналів.
Опитування, проведене консалтинговою фірмою "Егон Зендер Інтернешнл" серед 740 членів правління різних банків США, показало, що 43%, банкірів вважають "Сірз" своїм основним конкурентом.
В Європі подібну політику провадить німецький торговий дім "Квелле". Не так давно в доповнення до вже існуючих в портфелі компаній "Норис - Банку" був придбаний споживацький банк, обладнаний самим сучасним автоматизованим обладнанням, орієнтованим на обслуговування населення. Більшість із 650 тис. клієнтів отримали можливість здійснювати стандартизовані розрахункові операції, а з 1986 року - і угоди з цінними паперами.
Підсумком цих процесів - універсалізації банківської справи і посилення конкуренції зі сторони не банків - став швидкий розвиток фінансових конгломератів. В США їх засновниками в кінці 70-х - на початку 80-их стали фірми "Мерріл Лінч" (інвестиційний бізнес), "Амерікан Експрес" (кредитні картки), "Пруденшнл" (страхування), "Сіті корперейшн" (холдінгова компанія). На думку американського фінансиста Г. Кауфмана, фінансовий супермаркет, до якого в найбільшій ступені наближується "Мерріл Лінч", можливо, це є прототипом фінансового інституту майбутнього.
Крім цих трьох рівнів, можна виділити ще два підрівні:
Дата публікації: 23.06.2011