Валютне регулювання: система органів. Реферат

Важливі функції у сфері валютного контролю покладено на Державну податкову адміністрацію України, Державну митну службу України, Держкомзв’язок України. Зазначені органи наділені повноваженнями вимагати й одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті в межах своїх прав, а також про майно, що підлягає декларуванню

Для успішного виконання валютної політики в Україні створено відповідну систему державних органів у сфері валютного регулювання і валютного контролю. Валютна політика здійснюється насамперед Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України та низкою міністерств і відомств. Система та повноваження державних органів у сфері валютного регулювання закріплені в Декреті Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", особливо це стосується функцій Кабінету Міністрів України і Національного банку України.

До відання Верховної Ради України віднесено:

• прийняття та скасування законів, що стосуються валютного регулювання і валютного контролю;
• затвердження визначеного Кабінетом Міністрів України ліміту зовнішнього державного боргу для одержання кредитів в іноземній валюті;
• затвердження Державного валютного фонду та контроль за витрачанням валютних коштів;
• встановлення статусу національної валюти, а також статусу іноземних валют на території України.

Кабінет Міністрів України в сфері валютного регулювання має такі повноваження:

• визначає і подає на затвердження до Верховної Ради України ліміт зовнішнього державного боргу України;
• бере участь у складанні платіжного балансу України;
• забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей;
• забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного фонду України;
• визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України (п. 2 ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Найширшими повноваженнями у сфері валютного регулювання наділений Національний банк України. Відповідно до п. 1 ст. 11 зазначеного вище Декрету Національний банк України:

• здійснює валютну політику, виходячи з принципів загальної економічної політики України;
• складає разом із Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;
• контролює додержання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;
• визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до законодавства України про валютне регулювання;
• визначає в разі потреби ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;
• видає у межах, встановлених валютним законодавством, обов’язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;
• накопичує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;
• видає ліцензії на здійснення валютних операцій та ухвалює рішення про скасування їх;
• встановлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях;
• встановлює ліміти відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;
• здійснює дисконтну та девізну валютну політику і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження;
• встановлює за погодженням з Державним комітетом статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;
• забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.

Крім того, НБУ виступає головним органом валютного контролю. У зв'язку з цим він контролює виконання правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених Декретом до компетенції інших державних органів, та забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю за валютними операціями резидентів і нерезидентів.

НБУ також може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України для уповноважених банків та інших кредитно-фінансових установ, що одержали ліцензію НБУ, за винятком операцій, пов’язаних із строковими (ф'ючерсними) угодами.

До повноважень НБУ належить обов’язкове декларування в Національному банку валютних цінностей та іншого майна резидентів, які перебувають за межами України. Порядок і строки декларування встановлюються НБУ, він гарантує таємницю інформації щодо декларування валютних цінностей. Отже, НБУ зобов’язаний здійснювати політику, спрямовану на підтримання валюти України, і виступає суб’єктом міжбанківського валютного ринку України.

Важливі функції у сфері валютного контролю покладено також на Державну податкову адміністрацію України, Державну митну службу України, Держкомзв’язок України.

Зазначені органи наділені повноваженнями вимагати й одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті в межах своїх прав, а також про майно, що підлягає декларуванню.

До відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим належать створення валютних фондів, затвердження положень про ці фонди, а також звітів про використання зазначених фондів (п. 10 ст. 9 Закону України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" від 10 лютого 1998 р.).

Деякі питання валютного регулювання вирішують Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад, яким надано право формувати відповідно республіканський та місцеві валютні фонди шляхом придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за рахунок коштів відповідних бюджетів у межах затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами сум видатків, а також за рахунок інших надходжень, передбачених чинним законодавством, і розпоряджатися коштами цих валютних фондів.

Література

1. Банківська енциклопедія. Під редакцією Мороза А. М., К.: Ельтон, 1993р.
2. Комерційні банки в Україні. Довідник. К: Вища школа, 1990—62с.
3. Мороз А. Основи банківської справи, К: Лiбра, 1994р.
4. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. Закон України "Про Національний банк України" від 27.02. 2004.
5. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні / Затверджена постановою Правління НБУ № 368 від 28.08. 2001р.
6. Положення НБУ "Про кредитування" Затверджено постановою Правління НБУ № 246 від 28 вересня 1995 р. // Податки та бухгалтерський облік. -2000. -№59. -с. 715.
7. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.
8. Васюренко О. В. Банківські операції. -К. -2002. -255с.
9. Мітенко B. I. та ін. Основи лізингу: Навчальний посібник / Серія "Бібліотечка банкіра". - К.: Т-во "Знання", КОО, 1997. - 138с.

Дата публікації: 28.05.2011