Контрольно-ревізійна робота на підприємстві. Реферат

У рефераті розглянуто звіт про контрольно-ревізійну роботу та подання термінових донесень за виявленими порушеннями фінансової дисципліни

Звіт про контрольно-ревізійну роботу затверджено наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 18.12. 97 № 165 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 04.03. 99 № 21).

1. Загальні положення. Звіт про контрольно-ревізійну роботу складається і подається органами державної контрольно-ревізійної служби за наслідками її контрольно-ревізійної роботи наростаючим підсумком із початку року (відсутність того чи іншого показника (рядок, графа) прокреслюється).

У звіт включаються дані після закінчених та оформлених у звітному періоді ревізій і перевірок, у тому числі за проміжними актами, матеріали яких передані у правоохоронні органи, які проведені безпосередньо працівниками державної контрольно-ревізійної служби. Дані про фінансові порушення, виявлені іншими контролюючими органами, до звіту не включаються.

У разі остаточного опротестування (скасування) матеріалів ревізії (перевірки) за фактами порушень фінансової дисципліни в арбітражному суді суми виявлених порушень із показників звітності виключаються.

Суми незаконних витрат, недостач і розкрадань грошових коштів в іноземній валюті включаються у звіт шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю, що діє на території України, за курсом Національного банку України на день виявлення порушень фінансової дисципліни (складання акта), а відшкодовані, повернуті (поновлені) суми – за курсом на день здійснення таких операцій.

Зведений звіт про контрольно-ревізійну роботу контрольно-ревізійного управління включає в себе дані звітів усіх структурних підрозділів, які йому підпорядковані.

Звіт про контрольно-ревізійну роботу підписує начальник контрольно-ревізійного управління або його заступник, у регіонах і містах – начальник контрольно-ревізійного відділу або його заступник.

2. Розділ І. Перевірено підприємств, установ і організацій (кількість). У цьому розділі відображається кількість підприємств, установ і організацій, що зареєстровані органами статистики в Єдиному державному реєстрі, на яких проведені ревізії та перевірки, за винятком зустрічних. Ревізія і перевірка вважається проведеною, якщо за її результатами складені і підписані у встановленому порядку відповідно акт або довідка.

У окремих рядках наводяться дані про загальну кількість перевірених підприємств, установ і організацій, включаючи і тих, які утримуються за рахунок бюджетних коштів.

3. Розділ ІІ. Ревізіями і перевірками виявлено незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат, недостачі, розкрадання коштів і матеріальних цінностей. У цьому розділі показуються виявлені ревізіями та перевірками: незаконні і не за цільовим призначенням проведені витрати коштів і матеріальних цінностей, їх нестачі і розкрадання.

У показниках цього розділу відображається відповідно кількість підприємств, установ та організацій, де встановлені факти незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат, недостачі і розкрадання коштів і матеріальних цінностей, їх сума в цілому; кількість підприємств, установ і організацій, де встановлені факти незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат коштів і матеріальних цінностей та їх сума, в тому числі окремо за бюджетними установами та організаціями.

У показник "незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат коштів і матеріальних цінностей" включаються виявлені ревізіями і перевірками:

• бюджетні кошти, що передбачені для державних потреб (програм), які витрачені незаконно, з порушенням чинного законодавства, діючих нормативних актів (у тому числі про бюджетну систему), не за цільовим призначенням і не для державних потреб, внаслідок чого державна, комунальна власність перейшла у недержавну (колективну, приватну);
• вартість основних засобів, інших матеріальних цінностей, що знаходились у державній, комунальній власності і незаконно перейшли у недержавну власність;
• суми, витрачені бюджетними організаціями понад виділені на заробітну плату асигнування (у зв’язку з утриманням працівників понад затверджену штатну чисельність, внаслідок незаконного підвищення окладів, ставок, за невідпрацьований час тощо);
• незаконно виплачені суми премій, пенсій, компенсацій, допомоги, стипендій;
• незаконні видатки внаслідок безпідставного списання підзвітних сум за відрядженнями;
• незаконні витрати державних бюджетних коштів, що допущені в результаті завищення обсягів фактично виконаних робіт, послуг (інших кількісних показників), встановлених норм витрат;
• суми, недоотримані державними підприємствами та організаціями при реалізації основних засобів (інших матеріальних цінностей) внаслідок порушення встановленого порядку визначення їх вартості (продажу за заниженими цінами);
• незаконне списання за обліком перерахованих сум (дебіторської заборгованості) за неотримані послуги, матеріальні цінності;
• інші незаконні витрати державних коштів і матеріальних цінностей, що спричинили збитки об’єкта контролю;
• витрати коштів державного бюджету, місцевих бюджетів не за цільовим призначенням, наприклад, кошти, виділені на заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, витрачені не за призначенням на фінансування соціально-культурних закладів, установ за іншими державними програмами;
• витрати бюджетних коштів на утримання апарату міністерства понад затверджений кошторис у межах загальних бюджетних асигнувань за системою цього міністерства (у т. ч. за рахунок коштів, виділених на утримання підвідомчих організацій).

Незаконними витратами вважаються витрати, проведені з порушенням чинного законодавства при умові списання за касовими видатками бюджетної установи, а також фактичні витрати, здійснені понад затверджені ліміти на відповідний період; суми втрат, віднесені на собівартість робіт, послуг суб’єктами господарської діяльності, що призвели до прямих збитків підприємства (завищення норм витрат, тарифів, розцінок тощо).

Не включаються в незаконні витрати:

• суми дебіторської заборгованості, що рахуються за обліком і термін повернення та позовної давності яких минув;
• суми витрат (фінансування яких передбачається за рахунок прибутку, цільових коштів та інших джерел), віднесені на собівартість робіт, послуг суб’єктами господарської діяльності;
• інші незаконні витрати, що не спричинили збитків.

У показник недостачі і розкрадання коштів і матеріальних цінностей включаються виявлені ревізіями та перевірками недостачі і розкрадання коштів і матеріальних цінностей на підприємствах, в установах і організаціях та інші збитки, виявлені у недержавній формі власності.

4. Розділ ІІІ. Виявлено інших порушень фінансової дисципліни. У цьому розділі показуються виявлені ревізіями і перевірками:

• суми завищених асигнувань та зайво одержаних бюджетних коштів, у тому числі у зв’язку з завищенням і неправильним обрахуванням штатів, контингенту, інших кількісних показників, а також застосуванням норм витрат із порушенням чинного законодавства;
• лишки коштів і матеріальних цінностей на основі оформлених у встановленому порядку матеріалів інвентаризацій;
• суми заниження при обліку вартості основних засобів та інших товарно-матеріальних цінностей (суми їх дооцінки, індексації відповідно до існуючого порядку, які безпідставно не були відображені при бухгалтерському обліку і звітності). Крім того, у цьому розділі відображаються суми вартості матеріальних цінностей і коштів, які безпідставно не були оприбутковані при бухгалтерському обліку, але є в наявності;
• зайво зараховані, але не сплачені суми: заробітної плати, за виконані роботи, послуги тощо;
• кошти, приховані в банках України та за кордоном;
• занижена вартість приватизованого майна та орендної плати;
• сума іммобілізації обігових коштів підприємства;
• сума взаємозаліку, проведеного при відсутності на зазначену дату недоїмки по платежах до бюджету, яка не належить до незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат.

5. Розділ ІV. Донараховано до бюджету платежів та інших сум, відрахувань до державних фондів. У цьому розділі (рядок 150) показуються суми, які донараховані за наслідками ревізій та перевірок і підлягають внесенню до бюджету, державних позабюджетних фондів, у тому числі внаслідок:

• заниження платниками сум податків, що підлягають сплаті до бюджету, інших доходів, а також належних до сплати сум пені, штрафних санкцій за такі порушення;
• кошти, одержані міністерствами, державними комітетами, державними фондами, підприємствами, установами, організаціями за незаконними угодами та з порушенням чинного законодавства;
• не внесення належних відрахувань до державних фондів і сум штрафних санкцій за такі протиправні дії;
• пеня і штрафи за скасованими взаємозаліками.

6. Розділ V. Вжиті заходи за наслідками ревізій та перевірок. У цей розділ включаються дані про вжиті заходи щодо усунення виявлених порушень фінансової дисципліни як в ході проведення ревізій та перевірок на підприємствах, в установах і організаціях, так і на підставі рішень, інших заходів, прийнятих за їх результатами. Такі дані повинні бути підтверджені.

У зв’язку з цим у відповідних рядках цього розділу відображаються:

• суми, які фактично внесені, перераховані на відшкодування незаконних витрат, що призвели до збитків;
• суми, які фактично повернені, поновлені за бухгалтерським обліком на усунення встановлених ревізіями та перевірками незаконних витрат, що не призвели до збитків;
• суми відшкодування за виявленими недостачами, розкраданнями та іншими збитками;
• сума взаємозаліку, що віднесена до незаконних витрат і скасована на момент складання звітності.

В окремому рядку розділу відображають суми, що фактично внесені до бюджету, державних фондів (з урахуванням сум фінансових, штрафних санкцій) за наслідками проведених ревізій та перевірок.

Відповідно окремо відображають такі дані:

• суми скорочених, зарахованих у поточне фінансування завищених бюджетних асигнувань та зайво одержаних бюджетних коштів;
• суми виявлених лишків коштів і вартості матеріальних цінностей, які оприбутковані і проведені по бухгалтерському обліку і звітності;
• суми заниження в обліку вартості основних засобів та інших товарно-матеріальних цінностей, що відновлені по бухгалтерському обліку;
• розмір поновленої в обліку зайво нарахованих, але не сплачених сум: заробітної плати, за виконані роботи, послуги тощо;
• розмір поновлених в обліку коштів, прихованих у банках України та за кордоном;
• розмір поновлених в обліку вартості приватизованого майна та орендної плати;
• сума взаємозаліку, що віднесена до інших порушень фінансової дисципліни і скасована на момент складання звітності.

Поряд з цим в окремому рядку показується кількість справ, які передані (направлені) органам Прокуратури, СБУ, МВС, і по рядку 210 – суми, що визначають розміри незаконних витрат, недостачі, розкрадань грошових коштів і матеріальних цінностей, донарахованих платежів і доходів до бюджету та державних фондів, інших порушень, які відображені в матеріалах ревізій і перевірок.

Окремо (у відповідному показнику) показується кількість осіб, що притягнута за наслідками ревізій і перевірок до дисциплінарної (включаючи звільнення), матеріальної відповідальності, та окремо відображається кількість звільнених із займаних посад осіб.

7. Розділ VI. Середньоспискова чисельність ревізорів. У цьому розділі (рядок 240) показується середньоспискова чисельність ревізорів, що визначається шляхом ділення сум фактичної чисельності ревізорів, які працюють в органах державної контрольно-ревізійної служби, на перше число кожного місяця на кількість місяців (за півроку або рік).

Порядок подання термінових донесень за виявленими порушеннями фінансової дисципліни

З метою покращання стану роботи з питань підготовки і подання до Головного контрольно-ревізійного управління України термінових донесень за фактами виявлених порушень фінансової дисципліни наказом від 10.02. 98 № 30 Головного контрольно-ревізійного управління України встановлено порядок підготовки подання термінових донесень. При цьому визначено, що термінові донесення подаються за всіма фактами виявлених порушень фінансово-бюджетної дисципліни, використання бюджетних коштів не за цільовим призначенням, недостачі, розкрадань в особливо великих розмірах (понад 17 тис. грн.).

У зв’язку з цим начальники управлінь Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі повинні забезпечити в п’ятнадцятиденний термін з дня підписання акта ревізії (перевірки) подання термінових донесень в управління організаційної роботи Головного контрольно-ревізійного управління України.

При підготовці термінових донесень необхідно дотримуватись таких вимог:

• чітко зазначити точну назву організації, підприємства, де виявлено фінансові порушення, зловживання, кому безпосередньо підпорядковується і до сфери дії якого міністерства належить, в зв’язку з чим проводилася ревізія (за планом, за чиїм дорученням і т. д.), дата початку і закінчення ревізії, суть виявлених порушень, їх розмір;
• викласти обставини та умови, що сприяли фінансовим порушенням, зловживанням, методи розкрадань і зловживань, протягом якого періоду здійснювались розкрадання і ким саме (прізвище, посада);
• назвати причини несвоєчасного виявлення розкрадань, вжиті заходи до осіб, що проводили ревізії і не виявили розкрадань;
• вказати, якими методами проводилась ревізія, перерахувати послідовність дій ревізуючих, вжиті ними заходи, що випливають із виявлених фактів порушень, пропозиції щодо запобігання зловживанням.

Література

1. Атанасян Г. А., Голубятников С. П. Судебная бухгалтерия: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1989. – 352 с.
2. Білуха М. Т. Теорія фінансово-господарського контролю: Підручник. – К.: Вища школа, 1994.
3. Белуха Н. Т. Контроль и ревизия в отраслях народного хозяйства. – М.: Финансы и статистика, 1992.
4. Белуха Н. Т. Ревизия и контроль в торговле. – М.: Экономика, 1998.
5. Бутинець Ф. Ф. Контроль і ревізія. – Житомир, 2000.
6. Вітвіцька М. О. Контроль і ревізія. – К., 1999.
7. Егорова С. К. Контроль и ревизия в бытовом обслуживании. – М.: Финансы и статистика, 1990.
8. Завгородній В. П., Савченко В. Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку. – К.: БМУ Інформ, 1995.

Дата публікації: 11.03.2011