Органи ДПС України: аналітична робота. Реферат

Аналітична робота в органах ДПС України – це постійна дослідна діяльність (функція процесу управління), що охоплює своїм змістом широкий комплекс організаційних заходів і методичних прийомів для вивчення і оцінки інформації про стан дотримання податкового законодавства, результати практичної діяльності органів ДПС України з виконання поставлених перед ними завдань, а також про умови, у яких ці завдання виконуються

Аналітична робота в органах ДПС України полягає:

• у вивченні закономірностей практично всіх процесів і явищ суспільного життя, що можуть тією чи іншою мірою вплинути на діяльність органів ДПС;
• у використанні здобутих відомостей і знань для забезпечення ефективної діяльності органів ДПС.

Аналітична робота є невід’ємною і найважливішою складовою управлінської діяльності, не епізодичним, короткочасним актом, що виконує спеціально призначений працівник, а функцією усіх ланок системи, що здійснюється постійно.

Значення аналітичної роботи в управлінській діяльності органів ДПС усіх рівнів визначається тим, що її результатом повинно бути не тільки виявлення основних проблем і недоліків системи, але й встановлення конкретних шляхів їх усунення на основі наявних та вишуканих можливостей.

Основними вимогами до аналітичної роботи є:

• достовірність, повнота, суттєвість, своєчасність, зрозумілість, нейтральність, співставимість результатів;
• системність і плановість;
• комплексне використання методів аналізу.

Перед аналітичною роботою ставиться основна мета:

• забезпечення безперервного спостереження за результатами службової діяльності;
• систематичне інформування органів влади й управління, керівництва ДПА України та на місцях, а також ДПІ про фактичний стан дотримання податкового законодавства і завдання органів ДПС України щодо посилення контролю за його виконанням, особливо у частині надходження доходів до бюджету;
• своєчасне застосування заходів щодо посилення боротьби з порушенням податкового законодавства (щоденне реагування);
• підвищення якісного рівня боротьби з порушенням податкового законодавства шляхом своєчасного і цілеспрямованого прийняття управлінських рішень на рівні керівництва ДПА та інших органів ДПС, їх служб та підрозділів на місцях;
• підготовка змістовних матеріалів та пропозицій, на підставі яких можливе прийняття ефективних законодавчих актів з боку владних структур.

Із вищезгаданого можна зробити висновок, що провідне місце в аналітичній роботі органів ДПС посідає аналіз і оцінка факторів зовнішнього та внутрішнього середовища органів ДПС України, які визначають основні умови їх функціонування.

Під зовнішнім середовищем розуміють об’єктивно існуючі умови, в яких діє податкова служба. Це, по-перше, соціально-економічні, політичні, демографічні, територіальні та інші фактори, що впливають на стан дотримання податкового законодавства, форми і методи боротьби з його порушенням, по-друге – власне порушення податкового законодавства.

Внутрішнє середовище – це сам орган ДПС, до якого входять дві складові: сили та засоби органу ДПС і результати його діяльності.

Під час оцінки зовнішнього та внутрішнього середовища одночасно вивчається комплекс питань, пов’язаних з функціонуванням органу ДПС. Проте часто доводиться аналізувати питання, розв’язання яких без попереднього дослідження не можливе. Таким чином, існує два напрями діяльності щодо аналізу й оцінки зовнішнього та внутрішнього середовища – комплексний (загальний) та вибірковий (частковий) аналіз.

Комплексний аналіз передбачає дослідження всього комплексу причин та умов, які впливають або можуть впливати на конкретний об’єкт або явище, а також методів і шляхів ефективного впливу на нього.

Вибірковий аналіз полягає у дослідженні окремих проблем контролю за дотриманням податкового законодавства та діяльності органів ДПС України. Проте поняття вибірковості дещо умовне і означає його відношення до комплексного аналізу. Тут треба мати на увазі, що дослідження окремої, вибіркової проблеми теж носить, певною мірою, комплексний характер з точки зору вивчення всього спектра причин та умов, які можуть впливати на дане явище.

Такі проблеми найчастіше виявляються у ході комплексного аналізу або формулюються суб’єктами управління більш високого рівня, а нерідко виникають у ході повсякденної діяльності.

Прикладом вибіркового аналізу у масштабі держави може бути вивчення ситуацій, що виникають у зв’язку з несплатою окремих видів податків або появою та зникненням фірм-одноденок.

Залежно від періоду дослідження (аналізу) виділяють 4 види аналізу:

• за минулий період (більше року), що проводиться з метою вивчення тенденцій у результатах діяльності податкових органів та тенденцій щодо дотримання податкового законодавства факторів, що їх обумовлюють для одержання прогностичних висновків про можливі зміни цих тенденцій, опрацювання перспективних заходів щодо удосконалення діяльності органів ДПС України та їх служб, а також посилення контролю за дотриманням податкового законодавства;
• за звітний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік), протягом якого у сфері діяльності оцінюється повний обсяг інформації про діяльність органів ДПС України, про своєчасність і повноту надходжень платежів до бюджету, про наслідки заходів, що вживались податковою службою для забезпечення дотримання податкового законодавства з урахуванням факторів, здатних впливати на це з того чи іншого боку. Висновки аналізу складають основу для планування роботи.

Залежно від періодичності проведення аналіз розподіляють на три види:

• поточний (безперервний) аналіз обстановки на основі оцінки добової, тижневої (декадної) та місячної інформації. Служить потребам оперативного керівництва органом з метою своєчасного внесення корективів у плани роботи та цілеспрямованого вжиття відповідних заходів;
• періодичний аналіз, який проводиться на основі оцінки інформації про хід виконання певної програми, завдання після завершення конкретних їх етапів;
• позачерговий аналіз здійснюється у випадку виникнення надзвичайних обставин, передбачити які заздалегідь було неможливо (різка зміна економічних або політичних умов, виявлення значних порушень податкового законодавства, стихійне лихо тощо).

Ефективність будь-якого аналізу прямо залежить від вміння працювати з інформацією. Суб’єкт аналізу повинен вміти та мати можливість користуватись усіма доступними джерелами інформації і забезпечувати своєчасне та оптимальне їх використання у ході аналізу.

Уся необхідна для проведення інформація може бути поділена (умовно) на:

• внутрішню, що формується безпосередньо в податковому органі: це дані про обсяг надходжень від сплати податків та інших обов’язкових платежів, відстрочки платежів, втрати бюджету внаслідок отриманих платниками податків пільг в оподаткуванні, а також про ухилення від сплати, відомості про результати перевірок, включаючи документальні, та заходів щодо стягнення податкового боргу, інформація про результати діяльності всіх служб органу ДПС;
• зовнішню, що виникає поза податковим органом, тому збір її організовується органом ДПС різними каналами: через телефон, факс, радіозв’язок, пошту, спілкування з платниками податків. Великий обсяг інформації йде від засобів масової інформації, ділових паперів, що надходять з установ, організацій та підприємств, правоохоронних і митних органів та банківських установ.

Значна частина інформації подається у вигляді статистичних даних. Статистичний аналіз використовується переважно на рівні ДПА.

Аналітична робота у податковій службі здійснюється всіма підрозділами всіх рівнів у межах компетенції.

Як складова частина управлінської діяльності аналітична робота притаманна кожному органу, кожному структурному підрозділу й співробітнику, але найбільш характерна вона для спеціалізованих підрозділів ДПА України (Головне управління економічного аналізу та планування податкових надходжень, Головне управління звітності і статистики, Головний інформаційно-обчислювальний центр), а також для місцевих ДПА (управління (відділи) економічного аналізу та прогнозування податкових надходжень, відділи обліку та звітності тощо).

Конкретне аналітичне дослідження передбачає такі етапи:

• Визначення мети аналітичної роботи.
• Вибір об’єктів і складання плану (програми) дослідження (перелік питань, які вивчаються).
• Вибір (розробка) методики дослідження.
• Складання плану організаційних питань.
• Перевірка методики дослідження.
• Збирання матеріалу.
• Аналіз зібраного матеріалу, його узагальнення, формулювання висновків.
• Перевірка висновків, їх аналіз на практиці.
• Підготовка пропозицій за результатами аналізу.

З урахуванням практики суб’єкт управління насамперед оцінює проблеми. На цій основі вивчаються цілі та завдання дослідження, висуваються гіпотези.

При складанні програми з’ясовується приблизний обсяг майбутньої роботи, питання, які повинні бути вивчені, а також термін аналізу.

Методика дослідження повинна давати уявлення про те, як вивчається кожне питання плану, яку інформацію та методи для обробки інформації необхідно використати, де і якими способами її можна здобути. Визначаються джерела інформації (оперативна, статистична, бухгалтерська та податкова звітність, акти та довідки перевірок, анкети, опитувальні листи, нормативно-правові документи тощо).

План організаційних питань призначений для упорядкування вирішення питань, пов’язаних з аналітичною роботою. Зокрема, на виконання плану наводиться розрахунок сил та засобів, що здійснюється на основі приблизного обсягу майбутньої роботи (хто, якими силами та засобами проводить аналіз); послідовність і тривалість операцій; склад і функції учасників вивчення.

Якщо для проведення аналізу розробляються додаткові документи (анкети, опитувальні листи тощо), вони обов’язково перевіряються. Для цього може бути проведене експериментальне випробування, під час якого уточнюється та удосконалюється вибрана методика збирання та аналізу інформації.

Збір інформації для проведення аналітичної роботи здійснюється із застосуванням основних методів (вивчення документів, опитування, спостереження, експерименту).

Вивчення документів – підбір і аналіз текстів з тематики аналізу, вивчення нормативних актів, звітної документації, довідок, поточного листування, матеріалів конкретних справ, заяв, пропозицій громадян, публікацій у пресі.

Опитування проводиться, як правило, у вигляді анкетування та інтерв’ювання.

Анкетування дозволяє охопити більшу кількість одиниць інформації та об’єктивно її вибрати із застосуванням методів математичної статистики.

Інтерв’ювання передбачає вивчення меншої кількості одиниць спостереження. Існує два основних види інтерв’ю: вільне (неформалізоване) і стандартизоване (формалізоване) опитування. Перше з них припускає зміну кількості та змісту запитань залежно від конкретної ситуації; друге чітко обмежене сформульованими запитаннями.

Спостереження використовується практично у кожному аналізі шляхом ознайомлення зі станом справ на місцях, вивчення оперативної обстановки, узагальнення досвіду роботи та розв’язання інших завдань. Часто здійснюється методом вибіркового обстеження досліджуваної сукупності об’єктів. У цьому разі особливого значення набуває правильне визначення репрезентативного обсягу вибірки, тобто кількості об’єктів, що підлягають вивченню з метою забезпечення певного рівня достовірності із заданою ймовірністю. Але сама кількість об’єктів не гарантує репрезентативності, якщо вибірка не буде за структурою представляти модель генеральної сукупності.

За результатами аналізу зібраної інформації, як правило, складається узагальнюючий документ, в якому формулюються висновки. Однак їх використовувати одразу ж, без перевірки на практиці ризиковано.

Об’єктивних кількісних показників оцінки аналітичної роботи не існує. Показником її ефективності є підготовка професійно компетентних, законних та актуальних управлінських рішень, спрямованих на усунення помилок, недоробок, розв’язання суттєвих проблем, підвищення результативності дій податкової служби.

Основним результатом аналітичної роботи є підготовка комплексних аналізів діяльності органів ДПС України у межах їх компетенції, до підготовки яких залучаються практично всі підрозділи. За своїм змістом він може мати такі розділи.

1. Статистика суб’єктів підприємницької діяльності, з них – платників податків.

2. Надходження податків і зборів:

• обсяги (загальні з них до державного та місцевих бюджетів), структура, динаміка, тенденції;
• втрати бюджету за отриманими платниками пільгами в оподаткуванні (загальна кількість платників, сума отриманих пільг, структура пільг (у платежах за землю, податку з власників транспортних засобів, місцевих податках, податку на прибуток, ПДВ тощо), динаміка, питома вага окремих пільг у загальній кількості;
• співвідношення надходжень і втрат;

3. Заборгованість за платежами до бюджету:

• загальна сума податкового боргу;
• структура та динаміка податкового боргу за видами платежів та адміністративними одиницями;
• стан погашення податкового боргу всього, у тому числі за рахунок заліків;
• причини утворення податкового боргу;

4. Заходи податкових органів щодо стягнення несплачених своєчасно платежів (стягнуто безспірно з платника, списано податкового боргу, несплаченого банкрутом за вироком суду, передано справи арбітражним судам, надходження коштів за рахунок продажу майна банкрутів) та вилучення готівки у боржників;

5. Контрольна робота органів ДПС:

• обсяг комплексних перевірок підприємств, установ та організацій, у т. ч. з виявленими порушеннями податкового законодавства;
• обсяг тематичних перевірок, у т. ч. з виявленими порушеннями законодавства;
• обсяг перевірок громадян-підприємців;
• обсяг та структура донарахувань за результатами контрольних заходів;
• обсяг застосування фінансових санкцій (пені, штрафи тощо): нараховано, у т. ч. із загального обсягу тих, які фактично надійшли до бюджету;
• обсяг донарахувань на одного спеціаліста;
• питома вага донарахувань у фактичному надходженні коштів до бюджету.

6. Розгляд ДПА скарг, звернень, апеляцій платників податків:

• обсяг скарг та апеляцій, де оскаржені рішення ДПА про зупинення операцій на рахунках, про стягнення невнесених у строк платежів, про штрафні санкції, постанови про накладення адміністративних стягнень, конфіскацію товарів тощо;
• обсяг рішень, скасованих у результаті розгляду скарг та апеляцій, їх питома вага у загальному обсязі;
• кількість зареєстрованих та ліквідованих свідоцтв фізичних осіб-платників ПДВ;
• кількість присвоєних ідентифікаційних номерів.

Крім того, підрозділи ДПА можуть здійснювати підготовку таких аналітичних документів:

• довідок про виконання конкретних завдань (у встановлені терміни або щоденно, щотижня, щодекади, щомісяця тощо) та про надзвичайні події;
• прогнозу результатів діяльності, зокрема надходжень станом на певну дату;
• довідок про стан роботи конкретних управлінь, відділів, служб або за встановленим напрямом діяльності (організаційна, кадрова, фінансова діяльність тощо),
• довідок про стан відомчого контролю;
• довідок про стан взаємодії з іншими службами та правоохоронними органами.

Література

1. Закон України "Про систему оподаткування" // Урядовий кур’єр. – 1997. – 20 березня.
2. Закон України "Про банкрутство" // Відомості Верховної Ради (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 30.06. 99). – 1992. – № 31.
3. Азаров М. Я., Кольга В. Д., Онищенко В. А. Все про податки. – К.: "Експерт-Про", 2000.
4. Андрушків Б. М., Кузьмін О. Е. Основи менеджменту. – Львів: Світ, 1995.
5. Асмус В. Ф. Платон. – М., 1969.
6. Атаев Л. А. Научная организация управленческого труда. – М., 1980.
7. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление. – М., 1981.
8. Вицин С. Е. Определение и обоснование целей в социальном управлении. – М.: Акад. МВД СССР, 1977.
9. Вицин С. Е. Методология системного подхода к исследованию и решению социальных проблем. – М., 1978.
10. Венделин А. Г. Подготовка и принятие управленческих решений: Методологический аспект. – М.: Экономика, 1977.
11. Завадський Й. С. Менеджмент. – К., 1998.
12. Завгородний В. П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – К.: "А. С. К", 2000.
13. Иванцевич Дж., Лобанов А. А. Человеческие ресурсы управления. – М.: Дело, 1993.
14. Киллен К. Вопросы управления: Пер. с анг. – М.: Экономика, 1981.
15. Коваль Л. Адміністративне право України. – К.: Основи, 1994.

Дата публікації: 08.03.2011