Масово-роз’яснювальна робота серед платників податків та населення. Реферат

Навчання населення. Навчання платників податків. Робота з друкованими й електронними засобами масової інформації. Видавнича справа й соціальна реклама на податкову тематику

Масово-роз’яснювальна робота податкової служби серед населення і платників податків охоплює наступні основні напрями:

навчання населення;
навчання платників податків;
робота з друкованими й електронними засобами масової інформації;
видавнича справа й соціальна реклама на податкову тематику.

Навчання населення

Серед основних видів роботи з населенням податкової служби можна виділити наступні:

проведення цілеспрямованої постійної пропаганди необхідності загальної "податкової письменності" населення;
формування суспільної думки шляхом пропаганди необхідності повної і чесної сплати податків як виконання свого громадянського обов’язку (із використанням прикладів інших країн і роз’ясненням цілей, на виконання яких спрямовуються засоби, отримані від сплати податків, а також відповідальності за несплату податків);
проведення опитувань серед населення для визначення рівня "податкової письменності", ступеня зацікавленості населення в цьому питанні й визначення категорій громадян – потенційних учасників навчання;
розміщення на телебаченні й радіо спеціальних навчальних передач із питань роз’яснення податкової політики держави та діючого податкового законодавства;
підготовка й розміщення в друкованих засобах масової інформації статей і виступів працівників податкової служби за цими ж питаннями;
проведення системної роботи серед майбутніх потенційних платників податків (навчальні заклади, центри перепідготовки кадрів при службах зайнятості населення і т. п.);
проведення регулярних зустрічей керівників і працівників податкових органів із трудовими колективами, громадськими організаціями, студентами й учнями шкіл.

Для виконання цих завдань податкові органи виконують цілий комплекс робіт, що дозволяють зацікавити різні прошарки населення в одержанні інформації на податкову тематику, залучити їх до активних взаємовідносин із державою, дати населенню можливість одержання початкових знань у сфері оподатковування.

Так, питання пропаганди необхідності повної і своєчасної сплати податків проводиться через інформування населення про основні напрями витрат бюджетних засобів. Наводяться приклади конкретного напряму використання коштів державного й місцевих бюджетів, донарахованих за результатами податкових перевірок. Наприклад, на підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери, придбання медикаментів, ремонт об’єктів комунальної сфери і т. п. Причому чим конкретніша доводиться інформація, тим більше інтересу викликає вона з боку населення.

Широко висвітлюються виявлені факти приховування прибутків від оподатковування, називаються конкретні фірми й підприємства, прізвища винних посадових осіб, зазначаються міри покарання, до яких вони притягнуті. При цьому особлива увага приділяється питанням некомпетентності або незнання податкового законодавства, що послужили причиною виникнення податкових порушень.

Працівники податкових органів широко використовують методи впливу суспільної думки на недбайливих платників, боржників бюджету. Розміщення в засобах масової інформації, на інформаційних щитах податкової служби й органів місцевої влади, у фінансово-банківських установах, поліклініках, клубах і будинках культури інформації про підприємства-боржники бюджету і їх керівництво, що приносить значно більший ефект, ніж заходи примусового стягнення платежів. Крім того, такий підхід у роботі несе виховний, профілактичний ефект.

Проведення опитувань серед населення на податкову тематику дозволяє досить точно визначити не тільки вузькі місця в податковому законодавстві, що найчастіше викликають невдоволення населення, але і побачити недоліки в роботі самої податкової служби. Узагальнені результати таких опитувань допомагають приймати зважені управлінські рішення, усувати недоліки податкового законодавства.

Розміщення на телебаченні й радіо спеціальних передач із питань роз’яснення податкового законодавства допомагають населенню одержати необхідні елементарні знання з оподатковування, уникнути поширених, типових помилок під час застосування, поступово привчають населення до розуміння значимості для держави дисциплінованого платника податків.

Велике значення для розуміння населенням ролі й завдань податкової служби мають виступи податкових працівників у засобах масової інформації з матеріалами, що розповідають про повсякденну роботу податкових органів, про методи роботи і її результати. Це не тільки створює позитивний імідж служби, але і виконує пропагандистську роль у частині виконання такої важливої державної функції, як формування дохідної частини бюджету.

Останнім часом податкова служба України все більше уваги приділяє проведенню виховної і роз’яснювальної роботи серед майбутніх потенційних платників податків – учнів загальноосвітніх шкіл.

Розуміючи, що усвідомлення обов’язку сплачувати податки виховується з раннього віку, яке виникає лише на базі отриманих комплексних знань, працівники податкових органів формування податкової культури населення визначили своїм головним завданням. З цією метою в навчальних закладах проводяться ділові ігри, тренінги, тематичні семінари, КВН, читаються лекції на податкову тематику. Проводяться дні відкритих дверей у податкових інспекціях, під час яких школярі знайомляться з їх роботою та працівниками. У школах розпочато викладання факультативного курсу "Моя економіка", один із розділів якого присвячений оподатковуванню.

Сучасна ринкова економіка вимагає системного підходу в навчанні податкової грамотності дітей за спеціальними програмами. За підтримки Уряду Державна податкова адміністрація України разом із Міністерством освіти й науки розробляє навчальну програму "Основи податкових знань" для учнівських загальноосвітніх шкіл.

Заслуговує на увагу й така форма роботи з дітьми, як проведення конкурсів дитячих малюнків на податкову тематику. В Україні пройшов конкурс дитячого малюнка під девізом "Податки – очима дітей", який довів, що діти досить добре орієнтуються в ситуації сьогоднішнього дня, і на відміну від батьків, яким своя сорочка завжди ближче до тіла, розуміють необхідність сплати податків для нормального існування країни

Навчання платників податків

Серед найбільш важливих аспектів роботи підрозділів по роботі з платниками є навчання платників податків. За формами роботи можна виділити наступні основні напрями:

розробку методичних рекомендацій з організації процесу навчання платників податків;
визначення щоквартальної тематики загальнодержавних семінарів і пріоритетних напрямів роботи з платниками податків;
розробка й тиражування текстів лекцій семінарів з найбільш актуальних питань для проведення загальнодержавних семінарів, а також нормативно-правових актів з конкретної тематики семінару;
створення автоматизованих допоміжних систем роботи з платниками податків (автовідповідачі, комп’ютерні довідники і т. п.);
проведення адаптації законодавчих і нормативних актів у спрощених варіантах (графічному, табличному, ілюстрованому) для проведення масово-роз’яснювальної роботи з конкретними категоріями платників податків.

Для втілення в життя цих напрямів діяльності податкові органи використовують різноманітні форми й методи роботи. Створюються і підтримуються в актуальному стані інформаційні стенди в податкових інспекціях і їх відділеннях, видаються пам’ятки для платників податків на різноманітну тематику. Природно використовується весь арсенал методів роботи із засобами масової інформації, видаються книги й брошури.

Однак формою роботи, що превалює, поки що залишається система проведення регулярних семінарів. Семінари проводяться як із загальних питань оподатковування, так і окремих видів податків або конкретного законодавчого акта. Практикується проведення семінарів для працівників окремих галузей народного господарства, на якому розглядаються питання, пов’язані з особливостями оподатковування тієї або іншої галузі.

Семінари проводяться як безпосередньо податковими органами (у яких, крім працівників податкової служби, можуть брати участь і представники інших органів управління, наприклад, Пенсійного фонду, Казначейства, прокуратури), так і спеціалізованими комерційними, консалтинговими фірмами, у яких основні лекції читають податківці. Значну кількість семінарів проводять філії редакції журналу "Вісник податкової служби України", організації профспілок податкових працівників.

Позитивно відгукуються платники про семінари з групами керівників новостворених підприємств. На цих семінарах платників податків знайомлять не тільки з організацією роботи податкової служби (куди, коли і як здавати звіти), але і проводять практичні заняття щодо заповнення форм звітності, а також із тими працівниками податкової інспекції, з якими платнику частіше усього доведеться зустрічатися, видаються пам’ятки про порядок взаємовідносин платника з податковим органом.

Заслуженою популярністю серед платників користуються так звані загальнодержавні семінари. Ці семінари, як правило, проводяться щокварталу з найбільш важливих питань оподатковування в регіонах України (для платників 4–5 областей). У таких семінарах бере участь і керівництво ДПА України.

Робота з друкованими й електронними засобами масової інформації

Традиційно найбільш активна робота підрозділів по роботі з платниками податків стосується друкованих й електронних засобів масової інформації. Основні напрями в цій роботі можна визначити наступні:

визначення найбільш впливових газет, журналів, бюлетенів, інших видів друкованих засобів масової інформації, телерадіоканалів і телерадіопрограм, а також їх орієнтації на конкретне коло споживачів;
проведення постійного моніторингу публікацій і телерадіопрограм із питань податкової політики, діяльності податкових органів і визначення їх впливу на суспільну свідомість;
встановлення тісних контактів із редакціями друкованих засобів масової інформації, телерадіоканалів і телерадіопрограм, визначення шляхів взаємовигідної роботи (відкриття тематичних сторінок, розділів постійних рубрик, "гарячих ліній", "круглих столів", дискусій, створення постійних циклових передач або програм), забезпечення оперативного реагування на критичні виступи; визначення довгострокової тематики публікацій і циклових телерадіопередач податкових органів у засобах масової інформації;
опрацювання і адресна підготовка матеріалів для телерадіопрограм або преси, отриманих від фахівців податкових органів, забезпечення їх своєчасного виходу;
визначення необхідності термінових публікацій, інтерв’ю, заяв, пов’язаних з інформуванням про появу нових законодавчих актів із питань оподатковування, або з діяльністю податкових органів;
організація і координація виступів керівників і фахівців податкових органів у засобах масової інформації.

На виконання перерахованих вище завдань підрозділи по роботі з платниками відпрацювали досить чіткі схеми роботи з різними видами засобів масової інформації.

Так, у сфері роботи з друкованими засобами масової інформації податкова служба України поряд із заснованими її газетами і журналами (17 регіональних видань і 2 загальнодержавних) співробітничає на постійній основі більш, ніж із 200 виданнями, у тому числі з 19 загальнодержавними. Періодичні контакти підтримуються ще з 600 друкованими виданнями.

При роботі з виданнями на постійній основі податкові органи спільно періодично видають окрему сторінку, розділ або рубрику. Крім публікацій законодавчих і нормативно-правових актів, ці видання вміщують велику кількість відповідей на питання платників, що готують податківці. Крім того, регулярно висвітлюються результати роботи податкових органів, описуються виявлені резонансні злочини щодо ухилення від сплати податків, висвітлюється участь податкових органів у громадському житті регіону або конкретного населеного пункту.

При періодичних контактах із друкованими виданнями розміщуються матеріали, підготовлені податковим органом на прохання редакції, або, навпаки, – на прохання податкового органу в разі потреби масового освітлення законодавчого акта або важливої події в діяльності податкового органу.

У сфері роботи з телебаченням податкова служба України має 4 циклові телепередачі, що виходять на загальнодержавних каналах, у тому числі одна з них цілком випускається телестудією центрального апарату. Регіональні податкові органи випускають 38 власних телепередач. Дві обласні податкові адміністрації мають власні телестудії, що виготовляють як повні програми, так і сюжети й інформаційні блоки, що потім розміщують на різних телеканалах свого регіону.

Основним завданням власних телестудій, поряд із виготовленням повних програм, є створення інформаційних сюжетів для різних програм і телеканалів про діяльність податкових органів і роз’яснення податкового законодавства. Як правило, за добу студії виготовляють від одного до трьох сюжетів. Для освітлення резонансних порушень податкового законодавства використовуються матеріали оперативних зйомок податкової міліції.

Для більш широкого охоплення аудиторії телеглядачів прес-службою ДПА України здійснюється щотижневий обмін відеоматеріалами (як сюжетами, так і готовою продукцією) із регіональними підрозділами по роботі з платниками.

З розвитком інформаційних технологій серед електронних засобів масової інформації на перше місце упевнено виходить міжнародна комп’ютерна мережа Інтернет. В Україні кількість користувачів глобальної мережі з кожним роком збільшується в геометричній прогресії. Виходячи з цього, у квітні 2000 року ДПА України відкрила власний, офіційний сайт українською мовою, а наприкінці року презентувала його англійську версію. На регіональному рівні вже сьогодні існує 5 сайтів податкових адміністрацій і інспекцій. Під кінець року заплановано відкрити сайт у кожній податковій адміністрації регіону й об’єднати їх у корпоративний медіахолдинг.

Особливе місце у податковій службі України посідає прес-служба, що функціонує на двох рівнях: прес-центр ДПА України і прес-секретарі (або фахівці, що виконують їх обов’язки) у регіональних податкових адміністраціях. У місцевих податкових органах функції прес-служби виконують фахівці підрозділів по роботі з платниками. Звідси й випливають розходження в завданнях, що виконує ця служба. Так, наприклад, до основних завдань прес-центру належать такі:

проведення щоденного моніторингу закордонних і центральних (загальнодержавних) засобів масової інформації. Дані моніторингу оформляються у вигляді прес-дайджесту, що доводиться до керівництва і підвідомчих податкових органів через електронну пошту, розміщається на сервері ДПА України для ознайомлення з його матеріалами працівників центрального апарату. У прес-дайджест також включаються дані про результати огляду регіональних і місцевих засобів масової інформації, які щодня приходять із регіонів.
визначення стратегії і тактики поводження податкової служби в інформаційному просторі; організація реагування на критичні виступи в засобах масової інформації; організація проведення прес-конференцій, брифінгів, "гарячих ліній", інтерв’ю, обнародування офіційних заяв;
підтримка постійних контактів із прес-службами Президента України, уряду, інших міністерств і відомств;
організація за допомогою власної телерадіостудії підготовки і розміщення оперативних телерадіосюжетів про найбільш важливі події в діяльності податкової служби та резонансні факти порушень податкового законодавства;
обробка й розміщення телерадіоматеріалів, отриманих з регіонів.

Роль прес-служби в діяльності податкових органів важко переоцінити. Саме від роботи цієї служби найбільше залежить імідж податкової служби в цілому, який формується в засобах масової інформації. Тільки з її допомогою можливо оперативно інформувати населення про результати роботи податкового органу. Тільки від її результатів роботи залежить думка населення про прозорість роботи й відкритість податкових органів.

Результати роботи прес-служби в ДПА України оцінюють, як правило, не за кількістю проведених прес-конференцій або розміщених телесюжетів, а за ставленням населення до податкової служби та її працівників. Дані про таку оцінку черпаються з численних соціологічних опитувань, що проводяться різними суспільними, політичними і спеціальними організаціями та широко обнародуються в пресі.

Видавнича справа й соціальна реклама на податкову тематику

Проведення активної масово-роз’яснювальної роботи, навчання як платників податків, так і працівників податкових органів не можливе без видання відповідної спеціальної літератури. Незважаючи на те, що її підготовкою і виданням сьогодні в Україні займаються сотні фірм і організацій, включаючи й урядові, попит на неї не зменшується, хоча б через те, що податкове законодавство схильне досить часто змінюватись.

Діяльність податкових органів у видавничій справі можна розділити на такі основні напрями:

проведення постійного моніторингу друкованої продукції (як нормативної, так і навчальної) із питань оподатковування, бухгалтерського обліку, аналізу фінансово-господарської діяльності, злочинності у сфері економіки;
забезпечення опрацювання матеріалів, що надходять у підрозділи по роботі з платниками від галузевих управлінь і відділів для передачі видавництву або друкарні;
формування переліку продукції, перспективної для реалізації на ринку книжкової продукції, визначення попиту на неї;
визначення довгострокової тематики й перспективного переліку друкованої продукції на податкову тематику, що повторюється з року в рік або вимагає постійного відновлення (брошури, буклети, плакати, посібники, інформаційні листівки і т. п.);
визначення необхідності термінових видань, пов’язаних з інформуванням про появу нових законодавчих актів із питань оподатковування або з їх роз’ясненням;
визначення переліку друкованої продукції для забезпечення інформаційними матеріалами семінарів, навчання та інших масових заходів із платниками податків або іншими категоріями населення;
ведення картотеки виданої друкарської продукції, забезпечення зберігання контрольного екземпляра в бібліотеці податкового органу;
узгодження з головним управлінням масово-роз’яснювальної роботи ДПА України планів видання навчальної літератури (підручників, посібників) і довгострокової тематики видань з метою запобігання дублювання видань на різних рівнях і в регіонах.

Видання спеціальної літератури на податкову тематику в податковій службі України відбувається за трьома основними напрямами, приблизно однаковими за обсягами видань:

центральним апаратом і регіональними податковими органами, самостійно або разом із комерційними фірмами;
редакцією журналу "Вісник податкової служби України" і його філіями в регіонах;
Академією державної податкової служби України.

Питаннями соціальної реклами податкова служба України почала займатися відносно недавно – з 1999 року. Природно і напрями цієї роботи досить лаконічні:

розробка ідеологічного напряму, тематики й концепції соціальної реклами; створення і розміщення зовнішньої соціальної реклами;
створення і розміщення соціальної реклами в друкованих засобах масової інформації і друкованої соціальної реклами;
створення і розміщення соціальної реклами в електронних засобах масової інформації.

Як не дивно, розвиток соціальної реклами на податкову тематику почався із самого складного і дорогого виду реклами – телевізійної. Починаючи з 1999 року, за фінансової підтримки редакції журналу "Вісник податкової служби України", практично кожний квартал виготовлялося і виходило в ефір 5 відеороликів на податкову тематику. Особливих проблем із розміщенням їх на телеканалах країни не було, оскільки відповідно до Закону України "Про рекламу" розміщення соціальної реклами в засобах масової інформації проводиться безкоштовно.

Відеоролики демонструвалися не тільки на центральних каналах телебачення, але практично кожною телестудією України, включаючи й кабельне телебачення. Наприклад, у 2000 році ролики демонструвалися більше 52 тисяч раз на всій території України.

З огляду на неагресивний характер сюжетів соціальної реклами на податкову тематику, за даними опитів, населення до них ставиться прихильно, відмічаючи доброзичливий і інформаційний їх характер.

Активна робота податкової служби щодо створення і розміщення аудіореклами розпочалася у 2000 році. Розміщення аудіореклами відбувається як на провідному радіо, так і на безпровідному (в основному на станціях FM-мовлення). Практикується розміщення радіореклами у метро, у громадському транспорті, на вокзалах і в аеропортах.

Особливо активно була застосована аудіореклама в 2001 році в період декларування громадянами прибутків, отриманих не за основним місцем роботи. У такий спосіб досягався ефект ненабридливого багаторазового нагадування про одну і ту ж проблему. Оцінюючи результати декларування (96% громадян вчасно подали декларації), не можна не враховувати і позитивного ефекту, що мала радіореклама.

Створенням і розміщенням зовнішньої соціальної реклами податкова служба України розпочала займатися лише в 2000 році. Однак активно ця робота проводилася переважно у місті Київ. Протягом роки було виготовлено 15 бігбордів трьох видів розміром 3 х 6 метрів і 50 постерів п’ятьох видів, що по черзі розміщалися в центральній частині міста й на основних автомагістралях міста. Поки-що не можна назвати цю роботу системною. Перш за все, її варто розцінювати як презентаційну, що має перспективи в недалекому майбутньому.

Друкована реклама (плакати) за ступенем її використання займає в діяльності податкових органів третє місце після відео й аудіо. Розміщується ця реклама дуже широко, використовується довго, що дозволяє досягати великої кількості контактів зі споживачами. Наприклад, цю рекламу можна бачити в метро, наземному електричному транспорті, в автобусах і маршрутних таксі, у банках, поліклініках, навчальних закладах, органах місцевої влади, на підприємствах і безпосередньо в самих податкових органах.

У даний час податкова служба України при розробці соціальної реклами робить ставку на комплексну рекламу (відео, аудіо, зовнішню, у засобах масової інформації), пов’язану між собою єдиним сюжетним задумом, героями, звуковим оформленням і гамою кольорів. При такому підході реклама стає такою, що пізнається незалежно від її носіїв, і відповідно дає значно більший ефект від її розміщення.

Література

Конституція України. – К., 1996.
Закон України "Про державну податкову службу України" // Відомості Верховної Ради (із змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 7 липня 1992 р. № 2555-ХІІ, 11 липня 1995 р. № 297/95-ВР, 16 травня 1996 р. № 203/96-ВР, 5 лютого 1998 р. № 83/98-ВР). – 1991. – № 6. – С. 37.
Закон України "Про державну службу" // Відомості Верховної Ради (із змінами згідно із Законами № 282-95-ВР від 11.07. 95 та № 358-95-ВР від 05.10. 95). – 1993. – № 52. – С. 490.
Закон України "Про систему оподаткування" // Урядовий кур’єр. – 1997. – 20 березня.
Закон України "Про банкрутство" // Відомості Верховної Ради (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 30.06. 99). – 1992. – № 31.
Білоус В. Т. Управління податковою службою в Україні. – Автореф. дис… к. держ. упр. – К., 1998. – 22 с.
Вицин С. Е. Определение и обоснование целей в социальном управлении. – М.: Акад. МВД СССР, 1977.
Вицин С. Е. Методология системного подхода к исследованию и решению социальных проблем. – М., 1978.
Венделин А. Г. Подготовка и принятие управленческих решений: Методологический аспект. – М.: Экономика, 1977.
Гега П. Т. Правовий режим оподаткування в Україні. – К.: Юрінком, 1997.
Завгородний В. П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – К.: "А. С. К", 2000.

Дата публікації: 07.03.2011