Оцінка та методика відображення запасів. Реферат

Оцінка і відображення складських запасів в балансі. Склад довгострокових (необоротних) активів, їх оцінка та методика відображення в балансі. Класифікація довгострокових (необоротних) активів для цілей обліку, рахунки для обліку

Оцінка і відображення складських запасів в балансі

Наприкінці звітного періоду підприємство зобов’язане проводити інвентаризацію товарно-матеріальних запасів незалежно від системи обліку.

Інвентаризація означає виявлення фактичної кількості матеріалів та інших запасів і їх оцінку. Якщо підприємство застосовує систему періодичного обліку, то нестачі, або надлишки не виявляються і не відображаються в обліку.

Це відбувається тому, що на рахунку "Складські запаси" в періодичному обліку не відображають надходження, списання і залишки. При застосуванні системи постійного обліку складських запасів (залишки на рахунках відомі) при інвентаризації можуть бути виявлені нестачі або надлишки.

Нестачі записуються на витрати виробництва:

• Дт "Собівартість реалізованої продукції (товарів)";
• Кт "Складські запаси".

Надлишки відображаються в обліку зворотною проводкою.

Згідно з загальноприйнятими принципами обліку, складські запаси відображаються в балансі за собівартістю або за ринковими цінами на момент складання балансу, якщо ринкова ціна нижча за собівартість.

Цей принцип зветься "Принципом меншої вартості". Якщо ринкова ціна нижча за собівартість запасів, тоді підприємство повинне відобразити в обліку витрати (збитки) від знецінення.

Існує три методи оцінки складських запасів за правилом мінімальної (нижчої) оцінки:

• метод оцінки по видах (номенклатурних номерах) запасів (позиційний метод) – при цьому методі по кожній позиції (найменуванню) товарів визначається собівартість і ринкова вартість та приймається менша з них;
• метод оцінки по основних товарних групах (категоріях) запасів – оцінка проводиться по групах (категоріях) товарів, порівнюється по категоріях собівартість та ринкова вартість і береться до обліку менша з них;
• метод оцінки за сукупністю товарних запасів на складі – усі товарні запаси оцінюються за собівартістю та за ринковими цінами і до обліку береться менша з них.

Склад довгострокових (необоротних) активів, їх оцінка та методика відображення в балансі

Довгострокові – це такі активи, які:

• мають строк служби більше одного року;
• придбані для використання в господарській діяльності (в бізнесі);
• не призначені для реалізації (в останньому випадку – вони відносяться до складських запасів).

Довгострокові активи класифікуються за різними ознаками:

• класифікаційні групи за ознакою матеріальності – матеріальні довгострокові активи (основні засоби, земля, природні ресурси); нематеріальні довгострокові активи (права користування майновою та інтелектуальною власністю);
• класифікаційні групи за ознакою "підлягає амортизації" – довгострокові активи, які амортизуються (основні засоби, природні ресурси, нематеріальні активи); довгострокові активи, які не амортизуються (земля);
• класифікаційні групи за ознакою процесу відтворення – відтворювані довгострокові активи (основні засоби, земля, нематеріальні активи);
• невідтворювані довгострокові активи (природні ресурси).

Кожний вид довгострокових активів може у свою чергу підрозділятися за складом та за функціональним призначенням.

Класифікація довгострокових (необоротних) активів для цілей обліку, рахунки для обліку

Довгострокові – це такі активи, які:

• мають строк служби більше одного року;
• придбані для використання в господарській діяльності (в бізнесі);
• не призначені для реалізації (в останньому випадку – вони відносяться до складських запасів).

До довгострокових активів належать: основні засоби, земля, нематеріальні активи, природні ресурси, довгострокові фінансові вкладення тощо.

Довгострокові активи класифікуються за різними ознаками:

• класифікаційні групи за ознакою матеріальності – матеріальні довгострокові активи (основні засоби, земля, природні ресурси); нематеріальні довгострокові активи (права користування майновою та інтелектуальною власністю);
• класифікаційні групи за ознакою "підлягає амортизації" – довгострокові активи, які амортизуються (основні засоби, природні ресурси, нематеріальні активи); довгострокові активи, які не амортизуються (земля);
• класифікаційні групи за ознакою процесу відтворення – відтворювані довгострокові активи (основні засоби, земля, нематеріальні активи); невідтворювані довгострокові активи (природні ресурси).

Кожний вид довгострокових активів може у свою чергу підрозділятися за складом та за функціональним призначенням. В зарубіжній практиці облік "Основних засобів" ведеться до кожної класифікаційної групи основних засобів: "Устаткування", Транспортні засоби", "Будівлі", "Споруди" тощо.

Дата публікації: 06.03.2011