Факторинг як інструмент управління дебіторською заборгованістю. Реферат

Одним з найперспективніших видів банківських послуг є факторинг – ризикований, але високоприбутковий бізнес, ефективне знаряддя фінансового маркетингу, одна з форм інтегрування банківських операцій, що найбільше пристосована до сучасних процесів розвитку економіки

Проведення факторингових операцій на Україні регламентується Законом "Про банки і банківську діяльність", Законом "Про податок на додану вартість", Законом "Про фінансові послуги і державне регулювання ринку фінансових послуг", Інструкцією Національного Банку України "Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України" тощо.

Основними споживачами факторингових послуг комерційних банків є:

• виробники товарів (як правило, з коротким циклом виробництва);
• торгівельні підприємства (як правило, підприємства оптової торгівлі);
• підприємства сфери послуг (рекламні, транспортні, поліграфічні, туристичні, телекомунікаційні.

Перспективними ринками факторингу в розрізі цільових груп товарів є:

• продукти харчування, фармацевтика, парфумерія, косметика, товари гігієни,
• автозапчастини, побутова техніка, канцелярські товари, комп‘ютери, будівельні матеріали тощо.

Основними конкурентними перевагами факторингу для постачальників є такі.

1. Можливість збільшення обсягів поставок у результаті надання покупцям конкурентних ринкових переваг, таких як: збільшення обсягів поставок з відстрочкою платежу (на умовах товарного кредиту); збільшення строку відстрочки платежу (товарного кредиту); зменшення ціни на товари (роботи, послуги).

2. Отримання додаткових прибутків за рахунок збільшення обсягів поставок:

• можливість підтримання стабільність відносин з покупцями, які мають постійну можливість придбання товару з відстрочкою платежу (на умовах товарного кредиту);
• можливість планування своїх фінансових потоків без врахування платіжної дисципліни покупців (дебіторів);
• можливість здійснення оптових закупок у зв‘язку з наявністю коштів (за вигідними цінами) та відповідно підтримання розширеного асортименту товарів для миттєвого задоволення вимог покупців;
• покращання ділового іміджу та платоспроможності через можливість проведення своєчасних розрахунків зі своїми кредиторами;
• покриття банком торгових ризиків, які виникають у зв‘язку з реалізацією продукції з відстрочкою платежу.

Це такі торгові ризики:

• а) ризик ліквідності – покривається шляхом стабільного авансування Банком обігових коштів постачальника, що забезпечує їх постійну наявність в момент розриву в часі між надходженням грошових коштів від дебіторів та необхідністю погашення кредиторської заборгованості;
• б) кредитний ризик – покривається шляхом отримання від банку авансових платежів за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) незалежно від факту його несплати дебіторами;
• в) валютний ризик – покривається шляхом наявності у постачальника можливості оперативного конвертування суми авансу отриманого від банку (по плаваючих (нестабільних) валютах. Цей ризик особливо суттєвий для постачальників, які мають в ціні товару (робіт, послуг) валютну складову. Покриття валютного ризику банком дає змогу постачальникам не підвищувати ціни на продукцію у випадку девальвації національної валюти за період обігу товару.

Основні переваги факторингу для покупців:

• можливість проведення розрахунків з постачальниками з відстрочкою платежу після реалізації товару (робіт, послуг) кінцевому споживачу;
• можливість користування товарним (комерційним кредитом), а тому відсутність необхідності брати кредит в банку.

Основні переваги факторингу для банку:

• посилення ділових стосунків клієнтів з банком через надання їм додаткових конкурентоспроможних послуг;
• зменшення кредитного ризику внаслідок диверсифікації кредитного ризику між покупцями та наявності в банку права регресу до постачальника, в разі несплати дебітором відвантаженого йому товару (виконаних робіт, наданих послуг), незалежно від причин такої несплати;
• збільшення ресурсної бази в результаті додаткових грошових надходжень на поточні рахунки постачальників;
• додаткова можливість збільшення клієнтської бази, шляхом залучення на обслуговування платоспроможних дебіторів постачальника;
• можливість отримання банком додаткових джерел доходів.

Факторинг користується найбільшим попитом: у підприємств, зокрема виробників продовольчих товарів, із значним обсягом поставок з відстрочкою платежу на строк від 15 до 30 днів; та підприємств, які маркетингово підготовлені до нарощування обсягів поставок, але при цьому не мають достатнього фінансування обігових коштів. банк приймає до факторингового обслуговування дебіторську заборгованість покупців, які відповідають наступним вимогам:

• співпрацюють з постачальниками за договорами поставок не менше 1 року;
• мають позитивну історію розрахунків з постачальниками протягом вказаного терміну, тобто відсутність випадків несвоєчасних розрахунків (прострочення платежів), повернення без оплати товарів за формальними причинами (за відсутності претензій по якості, асортименту, браку тощо), порушення інших умов договорів поставок, що впливають на своєчасність розрахунків;
• здійснюють стабільні (в залежності від специфіки галузі та тривалості товарообігу) закупки товарів (робіт, послуг);
• бажано, є клієнтами банку або згодними перейти на повне обслуговування до банку.

Умови проведення факторингових операцій визначаються Генеральною угодою факторингу, що укладається між банком та постачальником. До факторингу банк не приймає:

• дебіторську заборгованість нових покупців, з якими постачальник щойно уклав договори поставок, тобто покупців з невідомою платіжною історією і дисципліною розрахунків;
• прострочену дебіторську заборгованість;
• дебіторську заборгованість споріднених (пов‘язаних) із постачальником підприємств;
• дебіторську заборгованість за договорами поставок, що передбачають бартерні розрахунки.

Банк здійснює факторингове обслуговування постачальників в межах встановленого на них ліміту за факторингом та здійснює розрахунки з постачальником по кожній операції факторингу, за кожним рахунком-фактурою, в два етапи. Перший етап - це перерахування банком постачальнику авансового платежу, другий етап - остаточний (кінцевий) розрахунок банку з постачальником. Авансовий платіж сплачується банком постачальнику в розмірі 80% від номіналу рахунків-фактур прийнятих до факторингу. В день авансування постачальника банк здійснює договірне списання дисконту, за відповідною ставкою, з поточного рахунку постачальника.

Остаточний (кінцевий) розрахунок по поставці товарів (виконаних робіт, наданих послуг) в розмірі залишку - 20% від рахунків-фактур, банк перераховує постачальнику після отримання платежів від дебіторів, на спеціально відкритий банком транзитний рахунок.

Банк перераховує аванс постачальнику на його поточний рахунок, в межах вільного ліміту за факторингом, не пізніше наступного дня після надання постачальником реєстру та рахунків-фактур до нього. Погашення заборгованості за факторингом здійснюється за рахунок коштів, перерахованих дебіторами за отримані товари (роботи, послуги), після їх зарахування на спеціальний транзитний рахунок банку.

У разі наявності непогашеної заборгованості за факторингом та отримані від дебітора відмови від повної або часткової оплати відвантажених йому товарів (виконаних робіт, наданих послуг) з поважних причин (через невідповідність за якістю, асортиментом тощо), постачальник зобов‘язаний, в строки передбачені Генеральною угодою факторингу, повернути банку відповідну суму отриманого авансу. Сума коштів, що підлягає поверненню, розраховується від суми авансу пропорційно вартості товару (робіт, послуг) за яким отримана відмова в оплаті, до загальної суми рахунку-фактури прийнятої банком до факторингу.

При цьому, сума що повертається не повинна перевищувати заборгованості за факторингом. У разі, якщо кошти дебіторами помилково були перераховані на поточний рахунок постачальника, останній зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня перерахувати ці кошти банку в погашення факторингу.

На підставі проведеного аналізу покупців на відповідність вимогам, Банк визначає перелік покупців, дебіторська заборгованість яких приймається до факторингу, який є додатком 1 до Генеральної угоди факторингу. Даний перелік може змінюватися з ініціативи банку чи постачальника на протязі строку дії Генеральної угоди факторингу.

Резерв за факторингом розраховується відповідно до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07. 2002, №279).

За користування факторингом банк отримує з постачальника винагороду в вигляді дисконту. Розмір дисконту залежить від ставки дисконту, яка є диференційованою по строках розрахункового періоду, на який здійснюється авансування постачальника за факторингом. Ставки дисконту затверджуються уповноваженим на те комітетом банку та доводяться до установ банку в загальновстановленому порядку.

Дата публікації: 28.02.2011