Критерії віднесення предметів до складу МШП чи МНМА. Реферат

До категорії малоцінних та швидкозношуваних предметів відносяться предмети праці, що неодноразово беруть участь у виробничому процесі підприємства

До 1 січня 2000 року бухгалтерський облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ґрунтувався на методологічних принципах, викладених у Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженому постановою КМУ від 03.04. 93 р. № 250 (далі — Положення № 250), і Вказівках по організації бухгалтерського обліку в Україні., затверджених наказом Міністерства фінансів України від 07.05. 93 р. № 25.

Вищевказаними документами були встановлені три основних критерії для розмежування МШП і основних засобів:

• вартість — не вище 500 грн. за одиницю незалежно від терміну служби;
• термін служби — використовуються при виробництві продукції (робіт, послуг) протягом періоду, що не перевищує одного року незалежно від вартості;
• наявність у переліку предметів, що відносяться до МШП.

При цьому п. 47 Положення № 250 містив перелік предметів, що відносяться до МШП, а саме:

• знаряддя лову (трали, неводи, сіті й ін.) незалежно від вартості й терміну служби;
• бензомоторні пилки, сучкорізи, сплавний трос, сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг, тимчасові будівлі в лісі з терміном експлуатації до двох років (пересувні будиночки, котлопункти, пилозаточні майстерні, бензозаправки й ін.);
• спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного та масового виробництва визначених виробів чи для виготовлення індивідуального замовлення) незалежно від вартості;
• спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні приналежності незалежно від їхньої вартості і терміну служби;
• формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємств, а також одяг і взуття в установах охорони здоров'я, освіти, соціального захисту, що утримуються за рахунок бюджету, незалежно від вартості й терміну служби;
• тимчасові (нетитульні) спорудження, пристрої і пристосування, витрати на зведення яких включаються в собівартість будівельно-монтажних робіт;
• тара, призначена для збереження товарно-матеріальних цінностей на складах чи для здійснення технологічних процесів;
• предмети, призначені для видачі напрокат незалежно від вартості;
• молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птах, кролики, хутрові звірі, родини бджіл, а також піддослідні тварини;
• багаторічні насадження, вирощувані в розплідниках як посадковий матеріал.

Вартість МШП, що знаходяться в експлуатації (за винятком спеціальних інструментів і пристосувань, тимчасових (нетитульних) споруджень, а також предметів, призначених для видачі напрокат), погашалася шляхом нарахування зносу одним із трьох способів:

• щомісяця — виходячи з відповідного терміну служби;
• у розмірі 50% вартості при передачі зі складу в експлуатацію, а інші 50% (за винятком вартості їхнього можливого використання) — при вибутті через непридатність;
• у розмірі 100% вартості — при передачі зі складу в експлуатацію.

Метод нарахування зносу, обраний підприємством, установлювався наказом (розпорядженням) по підприємству про облікову політику на поточний календарний (фінансовий) рік.

Вартість спеціальних інструментів і пристосувань погашалася відповідно до встановленої норми чи кошторисною ставкою, розрахованою виходячи з кошторису витрат на їхніх виготовлення (придбання) і запланованого випуску продукції терміном до двох років.

Вартість спеціальних інструментів і пристосувань, призначених для індивідуальних замовлень чи використовуваних у масовому виробництві, дозволялося погашати в міру їхньої відпустки в виробництво чи експлуатацію.

Вартість тимчасових (нетитульних) споруджень, пристроїв і пристосувань погашалася щомісяця виходячи з їх: первісної (балансової) вартості за винятком вартості матеріалів, що передбачалося одержати від розбирання за цінами можливого використання чи реалізації., і терміну служби (якщо термін служби перевищує тривалість будівництва - виходячи з терміну будівництва).

Предмети вартістю до 10 грн. за одиницю списувалися на витрати в міру їхньої відпустки у виробництво й експлуатацію.

Зазначені критерії (тимчасовий і будівельний) та перелік предметів, що відносяться до МШП, дозволяли до 01.01. 2000 р. досить чітко розмежовувати МШП і основні засоби для цілей як бухгалтерського, так і податкового обліку.

Введення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку істугно змінили підхід до класифікації таких предметів, що позначилося і на їхньому відображенні в бухгалтерському обліку.

Визначення МШП, що містяться в П (С) БО 9 звучать так: "До складу запасів відносяться малоцінні та швидкозношувані предмети, використовувані протягом не більш одного року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з таких запасів продукції чи товарів і послуг".

У визначенні МШП, приведеному в П (С) БО 9, відсутній вартісний критерій і немає посилання ні на який перелік предметів, а передбачається лише один критерій при віднесенні предметів праці до складу МШП, а саме: предмети повинні використовуватися протягом не більш одного року.

Що стосується тих предметів, що відповідно до Положення № 250 класифікувалися як МШП, але термін служби яких перевищує один рік, то відповідно до вимог П (С) БО 7 такі предмети враховуються в складі інших необоротних матеріальних активів, а саме як малоцінні необоротні матеріальні активи.

Критерії розмежування МШП у запасах з основними засобами відповідно до вимог старого і нового бухгалтерського обліку

Критерії	Вимоги, установлені Положенням № 250	Вимоги, установлені П (С) БО 7
		П (С) БО 9	П (С) БО 7
Термін служби	Не повинний перевищувати року не залежно від вартості предмета	Не більш року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує рік	Очікуваний термін корисного використання (експлуатації) більш одного року чи операційного циклу, якщо він перевищує рік
Вартісний	Ціна придбання не повинна перевищувати 500 грн. не залежно від терміну використання	Немає	Немає
Спеціальний перелік	Наявність у переліку предметів згідно п. 47 Положення 250 не залежно від терміну використання і вартості	Немає	Немає

 

Таким чином, критерієм, що розмежовує віднесення предмета до однієї з розглянутих категорій (МШП чи МНМА) є термін його корисної експлуатації: якщо цей термін менше 1 року, то такий предмет враховується в складі "Запасів", а якщо більше 1 року — у складі "Необоротних активів".

Введення П (С) БО надало підприємствам право самостійно приймати рішення про зарахування до складу МШП чи МНМА саме тих предметів, що відповідають зазначеному критерію. І хоча такий підхід до віднесення предметів до складу МШП без установленого вартісного критерію трохи незвичний для бухгалтера, з економічної точки зору він цілком обґрунтований: на двох різних підприємствах той самий предмет може знаходитися в експлуатації протягом різних періодів і, отже, може бути віднесений до різних видів активів.

При встановленні терміну корисного використання того чи іншого предмета необхідно враховувати різні фактори, що можуть вплинути на інтенсивність використання даного предмета у виробничому процесі, очікуваний фізичний знос, а також моральний знос, що виникає в результаті зміни й удосконалення виробництва.

При цьому рекомендується також враховувати інформацію, приведену в паспорті (при наявності) на предмет, чи довідкову інформацію. Для документального оформлення такого рішення на підприємстві може бути створена комісія, що визначає очікуваний термін експлуатації конкретного виду предметів.

Таким чином, сьогодні малоцінні предмети можуть бути віднесені до складу "Запасів" (які відповідно відбиваються в складі запасів у розділі II активу балансу "Оборотні активи" у статті "Запаси") чи до необоротних матеріальних активів (які у свою чергу відбиваються в розділі І активу балансу "Необоротні активи" у статті "Основні засоби").

Дата публікації: 22.02.2011