Поняття та види матеріальної шкоди. Реферат

Результатом господарських порушень, як правило, є матеріальна шкода. Під матеріальною шкодою слід розуміти зменшення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом та мають певну економічну цінність і виражаються в грошовому вимірнику

Наявність шкоди характеризується зафіксованим документально зменшенням будь-якого майна, що відбувається внаслідок знищення, пошкодження, псування, незаконного витрачання, незаконного призупинення діяльності, результатом чого є недоотримання доходу, невиконання обов'язків, виплата неустойок по договорах тощо.

До матеріальної шкоди, що встановлюється в ході ревізії, відносять:

• нестачі грошових коштів, тварин, а також товарно-матеріальних цінностей і готової продукції понад норм природного убутку;
• повне або часткове псування товарно-матеріальних цінностей і готової продукції;
• виплату заробітної плати понад встановлених розцінок, внаслідок зниження норм виробітку або дописок обсягів виконаних робіт, а також при підвищенні посадових окладів або утриманні працівників, наявність яких не передбачена штатним розкладом;
• незаконно отримані премії, додаткові винагороди за вислугу років;
• зарплату, виплачену працівникам підприємства за час вимушеного простою;
• відпуск матеріалів, сировини, готової продукції, тварин за заниженими цінами або без оплати;
• передачу окремим особам і підприємствам в користування об'єктів основних засобів без оплати або оплати за заниженими цінами;
• не стягнену дебіторську заборгованість, якщо право на її стягнення втрачено через вину працівників підприємства;
• списані на витрати товарно-матеріальні цінності та грошові кошти за безтоварними і безгрошовими (підробленими) документами;
• необґрунтовані витрати підприємства, викликані дописками та неякісним виконанням робіт, неправильним застосування цін, тарифів, розцінок, знижок, надбавок, недотриманням норм витрат матеріальних ресурсів тощо.

Основні причини виникнення матеріальної шкоди:

• Відсутність деяких технологічно обґрунтованих норм витрачення сировини та матеріалів.
• Списання матеріалів на виробництво за завищеними нормами або заміна дорожчої сировини більш дешевою без відображення таких документів у документах.
• Застосування невиправдано високих норм природного убутку і безконтрольність виробничих втрат.
• Недостатнє методологічне забезпечення виробництва (в т. ч. складського господарства).
• Приймання та відпуск матеріальних цінностей і готової продукції без зважування, виміру, перерахунку або без технічних випробувань їх якості.
• Неправильне застосування кодів (в умові автоматизації обліку у первинних документах, що відображують рух цінностей.
• Недосконалість пропускної системи.
• Несвоєчасне і неправильне складання первинної документації не витрачання матеріалів, незадовільний стан оперативного кількісного обліку.
• Неправильне і нерозбірливе маркування товарно-матеріальних цінностей в документах.
• Приховування виручки через несвоєчасну чи нерівномірну здачу її до банку.

Дата публікації: 12.02.2011