Педагогічні професійні кваліфікації: матеріали круглого столу
Навчально-науковий інститут «Академія вчительства» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна в приміщенні Українського кризового медіацентру провів круглий стіл на тему «Доступ до професії вчителя: як здобути професійну кваліфікацію?».
У заході взяли участь представники Національного агентства кваліфікацій, закладів освіти, наукових установ, недержавних організацій.
Вступне слово на заході взяли проректорка Каразінського університету Лілія Гриневич та заступниця Голови Національного агентства кваліфікацій Ганна Резнік.
Лілія Гриневич зауважила: «Сьогодні ми будемо говорити про контекст здобуття кваліфікації вчителя. Як відомо, українське законодавство досить суперечливе щодо того, хто саме може бути вчителем та як здобувати професійну кваліфікацію. Одна з норм, що порівняно недавно з’явилася в законі і зараз дуже актуальна при акредитації, – це те, що освітня програма має визначати результати навчання і процедури присудження професійної кваліфікації».
Ганна Резнік відзначила: «Ми завжди говоримо про розвиток людського капіталу. В цьому випадку розвиток людського капіталу розкривається крізь призму кваліфікації вчителя та відповідного оцінювання. Адже коли ми говоримо про людський капітал, ми маємо на увазі відповідні знання, уміння й навички, які так потрібні сьогоднішньому ринку праці».
Пані Ганна розкрила тезу про взаємозв’язок між освітніми, професійними стандартами та вимогами ринку праці: «Нині ми говоримо про те, що освітня програма включає всі компоненти, які містяться у професійному стандарті. Обґрунтовуємо це завжди тим, що це зменшує кваліфікаційний розрив. Адже професійні стандарти розробляють у співпраці з роботодавцями. Вони знають, які працівники їм потрібні, відповідно, їхні вимоги закладаються у професійний стандарт».
Основні доповіді на заході було присвячено особливостям і законодавчому регулюванню процедур присвоєння професійної кваліфікації вчителя на програмах українських закладів освіти, міжнародному досвіду визначення формату та змісту кваліфікаційних іспитів, що складаються для отримання права працювати вчителем, а також можливій моделі проведення такого іспиту в Україні.
Євген Ніколаєв, заступник директора Академії вчительства, зазначив, що в питанні професійних кваліфікацій є дві стартові проблеми.
Перша: при працевлаштуванні на посади педагогічних працівників законодавство не вимагає наявності саме педагогічної кваліфікації.
Друга особливість полягає в тому, що наше законодавство дещо неповне, не дає відповіді на окремі питання, іноді змінюється несподівано, містить окремі внутрішні суперечливі норми.
Наприклад, норма закону «Про освіту» каже, що заклади освіти зобов’язані присвоювати професійну кваліфікацію педагогічного працівника своїм випускникам педагогічних спеціальностей. Водночас у грудні 2024 року Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти оприлюднило рекомендації, згідно з якими освітня програма не може автоматично присвоювати професійні кваліфікації. А крім того, професійної кваліфікації з назвою «педагогічний працівник» у нас немає, тому незрозуміло, яку саме кваліфікацію закон вимагає присвоювати.
«Тому щодо неавтоматичного присвоєння професійної кваліфікації всім випускникам ми пропонуємо таке рішення: професійна кваліфікація присвоюється лише у випадку, якщо окремі дисципліни складено на оцінку „добре“ або „відмінно“, але не „задовільно“», — зазначив Євген Ніколаєв.
За результатами аналізу міжнародного досвіду Вероніка Крижановська, наукова співробітниця Академії вчительства, зазначила, що в різних країнах складання сертифікаційних іспитів необхідне для того, щоб працювати в державних школах. Вони можуть бути усними, письмовими, а також практичними. Такі іспити необхідні для перевірки професійних та предметних навичок, наприклад, для оцінювання відповідності кваліфікації кандидата вимогам.
Пані Вероніка запропонувала кілька інструментів оцінювання набутих компетентностей у рамках присвоєння професійної кваліфікації. Це тестові завдання з варіантами відповіді, письмові завдання з відкритою відповіддю, симуляція практичних робочих ситуацій, рекомендації / відгуки від інших осіб про практичну діяльність здобувача, а також підготовка й аналіз портфоліо. Усі ці методи оцінювання можна використовувати на фінальному етапі сертифікації вчителів.
Пані Лілія окреслила контури можливої моделі кваліфікаційного іспиту для майбутніх вчителів. За її словами, Національне агентство кваліфікацій розробило нову нормативно-правову базу та методичні рекомендації з оцінювання професійних кваліфікацій, і заклади освіти також мають на них орієнтуватися. Оцінювання має базуватися на результатах навчання, які демонструють володіння компетентностями, визначеними у професійному стандарті вчителя. Ключовими є чотири групи результатів: знання; уміння/навички; комунікація; відповідальність та автономія. Рекомендоване співвідношення ваги теоретичного і практичного компонентів має бути на користь практики: 40 % — теорія і 60 % — практика.
Помітний інтерес учасників викликала пропозиція пані Гриневич застосувати мікровикладання як інструмент оцінки. Згідно з цим методом, під час практики студента здійснюється відеозапис фрагмента проведеного ним уроку, який згодом аналізує та оцінює екзаменаційна комісія. «Дуже важливо зберігати достовірні факти для підтвердження результату іспиту. Тому не йдеться про те, що це буде спостереження реального навчання у школі. Обов’язковий відеозапис, який завжди можна відкрити та попередньо проаналізувати», – зазначила Лілія Гриневич.
Цю пропозицію підтримала Наталія Корнійчук, перша проректорка Житомирського державного університету імені Івана Франка, вказавши, що в її університеті екзаменаційні комісії вже розглядають відеозаписи виступів із захисту кваліфікаційних робіт.
Проте проректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Василь Дудар висловив застереження: «Ми повинні підготувати фахівця, який готовий до такої структури кваліфікаційного іспиту, а до неї зараз не готовий і викладач».
Говорячи про кваліфікаційні іспити загалом, Галина Киричук, ректорка Житомирського університету, привернула увагу до організаційних складнощів: «Заклади вищої освіти раніше присвоювали, наприклад, кваліфікацію вчителя біології та хімії або вчителя математики та інформатики. Це призведе до необхідності складання трьох іспитів: одного кваліфікаційного для присвоєння професійної кваліфікації, а двох – для отримання статусу вчителя математики та вчителя інформатики. Хоча можливо буде зробити й комбінований іспит».
Ректор Переяславського університету Віталій Коцур застеріг: «Атестація та кваліфікаційні іспити повинні бути такими, щоб не відлякувати людину, яка навчається і здобуває освіту, від подальшої роботи вчителем. Бо, як показує практика, не всі, хто йде на середню освіту, йдуть стати вчителями».
Під час дискусії Василь Дудар запропонував уніфікувати педагогічні кваліфікації з сусідніми країнами: «Якщо ми скажемо, що професійна кваліфікація, яку ми присвоюємо під час атестації на вчительських спеціальностях, якимось чином визнаватиметься за кордоном, хоча б у сусідніх країнах, тоді відбою не буде від охочих її отримати». Елементи такого визнання вже існують. Віталій Коцур прокоментував, що є випадки, коли українських вчителів приймають на роботу за кордоном, визнають дипломи, але через рік змушують складати іспити.
У зв’язку з практично однаковим набором компетентностей, передбачених професійним стандартом для вчителів з освітою бакалавра та магістра, Лілія Гриневич зауважила: «Коли ми говоримо про вчителів-предметників, які працюватимуть у старшій профільній школі, то було б добре, щоб це були вчителі, які мають освіту магістра». Вона закликала долати окремі виклики в законодавстві, бо в ньому існує чимало невідповідностей. «Для цього ми привертаємо увагу до проблем, що потребують вирішення».
Лілія Гриневич підсумувала проведений захід такою тезою: «Ми відповідальні перед студентами за те, що вони входять у професію та компетентні робити те, що повинні. Ми відповідальні перед українським суспільством, якщо готуємо вчителів, за те, що всі вчителі будуть справді готові відповідно працювати на своїй посаді у сучасних умовах».
Вероніка Крижановська, Євген Ніколаєв.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 07.04.2025