"Одна з робочих груп, які працювали над проектом, таке пропонувала. Але це поки не константа, ще йде обговорення", - пояснив міністр освіти Дмитро Табачник.
Водночас у парламентському комітеті з питань освіти підтвердили, що до підсумкового варіанту законопроекту внесено пункт про те, що студент вступає до вузу за результатами трьох складових: тестування, середнього балу атестата та балу, який ставить вуз.
"Це може бути співбесіда, творчий конкурс, наприклад, малюнок для дизайнерів, випробування з профільного предмету", - зауважив в. о. голови комітету Максим Луцький.
"Система зовнішнього незалежного оцінювання себе не виправдала, це не вступ (до вузу), а лотерея. Рівень знань студентів сильно впав саме за останні два роки, половину першокурсників можна одразу відраховувати", - впевнений Луцький.
Натомість координатор громадської ініціативи "Студентський захист" Андрій Черних стверджує, що якщо повернуть іспити, значення тестування зведеться до мінімуму. "І ми прийдемо до того, з чого почали - корупції у вузах, вступу за хабарі, через "своїх", - наголосив він.
У той же час, Громадянська мережа ОПОРА оприлюднила звіт щодо цьогорічної вступної кампанії зазначивши необ’єктивність оцінювання в рамках додаткових внутрішніх випробувань у вузах, що в результаті вплинуло на рейтинг конкурсантів.
Так, у деяких вузах зафіксовано випадки, коли абітурієнти, які отримали 200 балів на тестуванні з української мови та літератури та мали відмінні оцінки з цих предметів в атестатах, не пройшли на бюджет на спеціальність "журналістика".
На внутрішніх іспитах таким абітурієнтам було поставлено менше 170 балів, що виявилось недостатньо для того, щоб продовжити участь у конкурсі.
В той же час, абітурієнти, які мали наднизькі оцінки з профільного тестування та невисокий середній бал атестату, отримували більш ніж 190 балів за результатами внутрішніх іспитів у вузах.
За матеріалами: ТСН
Дата публікації: 10.08.2010