Про це свідчать результати телефонного опитування "Зовнішнє незалежне тестування в Україні", проведеного Інститутом Горшеніна.
Близько третини опитаних вважають вищу освіту необхідною для кар'єрного росту (33,8%), а також - отримання знань з обраної спеціальності (32,1%).
При цьому майже кожен п'ятий респондент висловив думку, що вища освіта потрібна людині для розширення кругозору (19,7%), для того, щоб не служити в армії (18,6%), а також - для підвищення соціального статусу (17,6 %).
Кожен шостий громадянин України (15,7%) вважає, що вища освіта потрібна тому, що "сьогодні так прийнято", а 3,3% - не змогли відповісти на дане питання.
Більшість громадян України (63,6%) вважає достатньою для своїх дітей та онуків закінчену вищу освіту.
Не проти обмежитися базовою вищою освітою 13,6% опитаних, середньою спеціальною - 10,6%. Хотіли б, щоб їхні діти й онуки закінчили аспірантуру, отримали вчений ступінь 4,7% українців.
При цьому вважають достатнім отримання повної середньої освіти - 3,2% респондентів, неповної середньої освіти - 0,8%.
Негативно ставляться до практики скасування вступних іспитів до вузів і вступу до них на основі зовнішнього незалежного оцінювання, що проводиться після закінчення школи, 38,1% українців. З них 22,3% вибрали відповідь "скоріше негативно", 15,8% - "точно негативно".
Позитивне ставлення до цієї практики висловили 32,5% опитаних. З них 23,4% віддали перевагу варіанту відповіді "скоріше позитивно", 9,1% - "точно позитивно". При цьому кожен п'ятий респондент (20,1%) не зміг відповісти на це питання, а 9,3% зазначили, що нічого не знають про це.
Вважають, що запровадження ЗНО зосередило увагу учнів лише на профільних предметах на шкоду іншим 43,7% громадян України.
Майже така ж кількість опитаних висловили думку, що запровадження ЗНО зробило недоцільним проведення шкільних випускних іспитів (41,2%), а також - вирішило проблему корупції у вузах (40,6%).
Чверть респондентів (25,2%) вважає, що ЗНО зрівняло шанси на вступ до вузів України міських і сільських випускників.
При цьому кожен п'ятий українець (19,8%) відзначив, що запровадження ЗНО знецінило шкільні медалі. Відповідь "інше" на це питання обрали 13,6% опитаних, а 18,2% - не змогли відповісти на нього.
Майже половина українців (47,9%) вважає, що зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) оцінює знання випускників гірше, ніж звичайні іспити. З них 28,7% вибрали відповідь "скоріше гірше", 19,2% - "точно гірше".
Майже чверть опитаних (23,4%) вважає, що ця система оцінювання краще за звичайні шкільні іспити. З них відповідь "скоріше краще" дали 15,2%, "точно краще" - 8,2% респондентів. Більше чверті громадян України (28,7%) не змогли відповісти на це питання.
Більше третини опитаних (38,4%) вважають, що після запровадження ЗНО кількість хабарів та інших зловживань у період закінчення випускниками школи і вступу до вузів ніяк не змінилася.
При цьому майже чверть респондентів (24,1%) висловили думку, що кількість зловживань у цей період збільшилася, і майже така ж кількість (22,3%) вважають, що зменшилася. Кожен шостий українець (15,2%) не зміг відповісти на це питання.
Телефонне опитування "Зовнішнє незалежне тестування в Україні" було проведено Інститутом Горшеніна з 12 по 14 травня 2012 року. Загалом за випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів у віці від 16 років, у всіх обласних центрах України, містах Києві та Севастополі. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-3,2%.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 17.05.2012