Вступні маршрути абітурієнтів: українці бажають навчатись на "гуманітарному" бюджеті
Попередній аналіз прийому заяв на вступ від абітурієнтів свідчить про те, що молодь не відреагувала на стратегічні задуми держави, щодо регулювання обсягів підготовки кадрів для потреб економіки
Вступні маршрути абітурієнтів: українці бажають навчатись на "гуманітарному" бюджеті
Слід зазначити, що головним трендом цьогорічної вступної кампанії є скорочення державного замовлення на деякі "гуманітарні" напрями підготовки.
Метою ідеї було скорочення державного фінансування напрямів підготовки кадрів окремих спеціальностей, якими на думку фахівців освітнього відомства перенасичений ринок праці. Зокрема в опалу потрапили напрями підготовки фахівців з економічних, юридичних, управлінських спеціальностей.
Перекоси ринку праці, у міністерстві пропонували вирішувати шляхом стимулювання абітурієнтів щодо "непопулярних" напрямів, в т.ч. можливістю отримання додаткових балів за навчання на підготовчих курсах при вступі на інженерно-технічні та природничо-математичні напрями.
Однак "ручне" регулювання поки істотно не змінило "вступні маршрути" цьогорічних абітурієнтів. Гуманітарні напрями є надзвичайно популярними у 2011 році.
Станом на 27 липня, за даними інформаційної системи "Конкурс", ситуація виглядає наступним чином.
Національний університет "Львівська політехніка", який є лідером вступної кампанії за кількістю поданих заяв, на напрям підготовки "Філологія" має 782 заяви, що майже вдвічі більше за минулорічні показники, а на напрям "Електротехніка та електротехнології" - 352 заяви (у 2010 році – 324).
Національний технічний університет України "КПІ", на напрям підготовки "Філологія" (англійська мова) отримав 996 заяв, а на "Мікро- та наноелектроніка" - 250. При цьому, обсяг державного замовлення на "Мікро- та наноелектроніка" – 68 місць, а на англійську філологію – 22.
Наприклад, Херсонський національний технічний університет (ХНТУ), цьогоріч, на напрям підготовки "Інженерна механіка" має лише 42 заяви на 188 ліцензійних місць, з яких 20 є бюджетними.
У той же час, на напрям підготовки "Дизайн", де так само 20 бюджетних місць, а ліцензійних – 44, ХНТУ має 56 заяв, на філологію ("Переклад") 50 ліцензійних місць, з яких 20 бюджетних – 124 заяви.
Загалом, тенденція до збільшення кількості заяв на напрями "без математики" у технічні вузи зберігається, незалежно від розміру та статусу навчального закладу.
Попри відсутність бюджетних місць, аналогічні тенденції набору абітурієнтів фіксують і провідні навчальні заклади недержавного сектору.
Так, за словами директора департаменту зв’язків з громадськістю Університету "КРОК" Костянтина Чабали, кількість заяв вступників на перший курс денної форми навчання дещо менша за минулорічні показники.
"У той же час – істотно збільшилась кількість вступників "гуманітарних" спеціальностей на перший курс заочної форми навчання. Таке збільшення відбувається, в основному, за рахунок випускників минулих років та студентів денної форми навчання, які бажають отримати другу освіту", - зазначає фахівець.
Загалом, така прихильність українців до гуманітарних напрямів, вочевидь потребує більш ґрунтовного аналізу. Значну роль, в цьому, має відігравати спільна взаємодія представників середньої та вищої школи на етапі формування професійного світогляду молодої людини.
"Наш університет щорічно проводить профорієнтаційні заходи для старшокласників, головною метою яких є профорієнтація школярів шляхом їх спілкування зі спеціалістами-практиками різних професій. Адже свідомий вибір професійного шляху значно розширить можливості повноцінної реалізації випускників вищих навчальних закладів", - зазначає К.Чабала.
Скоріше за все, цьогорічні тенденції щодо вибору абітурієнтами майбутньої професії відображають стале суспільне уявлення про те, що наявність вищої освіти, за можливості - отриманої за рахунок держави, є кращим вибором, аніж отримання тієї освіти, яка надасть можливість успішної професійної реалізації.
Одеський національний політехнічний університет надає можливість своїм студентам отримати, окрім інженерної, ще й робочу спеціальність. Займаючись у позааудиторний час три рази на тиждень, вони зможуть оволодіти професіями водія, кухаря, кондитера, кравця, перукаря, маляра, штукатура, бармена, офіціанта, майстра з ремонту телевізорів. Для чого? Студентам нема чим зайнятись в університеті? Чи не краще заснувати окремо ПТУ? Бо не обов’язково вже всім йти в інститут, можна бути хорошим кухарем, кравцем…Але в університеті студентів мали б долучати більше до наукової роботи або практики по спеціальності.
31.07.2011 в 12:08Відповісти
Aleks
зла не хватает на наше тупорылое министерство образования. если бы у людей были после выпуска гарантированное трудоустройство и достойная зарплата, технические специальности автоматически стали бы популярными. не нужно было бы придумывать дополнительные баллы за курсы, распределять по непонятной и запутанной системе бюджетные места
31.07.2011 в 11:20Відповісти
Олекчій
Скажіть, чи можна подати оригінали документів в один університет, а потім забрати їх якщо пройду в інший, просто в іншому є шанс пройти не в першому а в другому чі третьому списку???
30.07.2011 в 17:08Подивитись всі відповіді (4)
Макс
Для Олекчій: Можна.але можеш невстигнути,відомо багато випадків коли невстигали оригінали з одного внз в інший подати!
31.07.2011 в 05:25
Віка
Для Олекчій:Для Макс: чому так? (
31.07.2011 в 05:50
Олекcій
Для Макс: а скількі чясу треба щоб їх тількі забрати?
мені десь казали що на це треба декілька днів, але ж як так можна????!!!!!!
31.07.2011 в 05:52
Коментувати
Олька
У мене просто немає слів... Мої бали:168,170.5,177 середній бал атестату 175,3,і я НЕ проходжу на контракт!!! Чесне слово,я в шоці! А що робити людям,які набрали меньше за 150, не кажучи вже про 124? Куди тоді вони вступають?
29.07.2011 в 14:29
Анна
Для Олька:[/b
А може тим, у кого менше за 150 просто треба було готуватись до ЗНО?
29.07.2011 в 14:48
я
Для Олька: Залежить від ВУЗів, з такими балами багато-куди і на бюджет пройти можна. Дочекайся 2 та 3 хвилі. І подай документи де малий конкурс ( по системі Конкурс подивись, може ще встигнеш електронно подати). Ті, хто набрав меньше 150, знань не мають, нажаль...
29.07.2011 в 15:22
Макс
Для Олька: Це ти куди не проходиш?Оо...я трохи зі стулу не впав//в мене 174.178.5.199 та 176.2 було і я державник на істфаці!
30.07.2011 в 04:42
Коментувати
Леся
Дуже хочеться, щоб спеціалісти технічного напряму мали роботу. Але, які заводи працюють? Ходиш і шукаєш... Ось тобі і вступайте на технічні спеціальності.
29.07.2011 в 10:03Відповісти
Олександр
Для www:
Я з Вами погоджуюсь. Разом з тим хочу сказати, що тут проблема не у ВНЗ, а все ж таки в середній освіті. Університети мають давати знання, які від них вимагають роботодавці. Курси - прекрасний шанс підготуватися до вузівської системи викладання. На жаль те, що відбувається в більшості наших шкіл - це жалюгідна пародія на середню освіту в Європі чи США.
28.07.2011 в 12:50Подивитись всі відповіді (4)
www
Для Олександр: З профільного предмету фізики на курсах можна підготовитись до ЗНО, а математика, така, як на першому курсі (це лишнє навантаження для випускників). Зате, прийшовши до ВНЗ, у студентів більше виникає проблем з фізикою, коли її починають читати в диференціальній формі, чого в школі не вчили. В нашій країні немає передбачено нормальних умов при переході від школи до ВНЗ, від ВНЗ до виробництва. Чомусь діти, які поступили за кордон, нормально там адаптуються, незважаючи на те, що є мовні перепони на початку. Чому у наших ВНЗ такі запроси до абітурієнтів, що виходять за рамки шкільної програми?
28.07.2011 в 13:24
www
Для Олександр: Я, вибачаюсь, не те повідомлення.
28.07.2011 в 13:29
www
Для Олександр: Я нічого не маю проти курсів, в них дійсно зацікавлені діти , що вибрали якусь технічну спеціальність (тільки можна було обійтись без додаткових балів, щоб не ставити в нерівні умови тих дітей, що не мали змоги їх проходити). А програмами і в школі, і в ВНЗ треба якось переглядати. Бо і ВНЗ не задоволені рівнем підготовки першокурсників, так само і роботодавці потім не зовсім задоволені випускниками ВНЗ. Немає взаємного зв’язку, ніби кожен сам по собі. Діти стають заручниками такої неорганізованої системи.
28.07.2011 в 13:31
Коментувати
Светлана
Дочь подруги закончила в этом году ВУЗ, инженерная специальность что-то с металлургическим оборудованием связанное.Не смотря на то, что училась на бюджете, ВУЗ ее не трудоустроил,хотя в городе большой металлургический комбинат. Вот и пошла выпускница ВУЗа (вроде бы такой необходимый нашему производству инженер) в центр занятости становиться на учет.
28.07.2011 в 11:16Відповісти
leox
Табачники суттєво держбюджетні місця на математику та прикладну математику навіть в КНУ... де обіцяний перекос в негуманітарну сторону ?
28.07.2011 в 11:10Відповісти
я
Держава має потребу в технічних спеціальностях, але замість 20 балів краще було б престиж професій та заробітну плату інженерам підвищувати?
28.07.2011 в 10:51Відповісти
Олександр
Знаєте, шановні, ви такі дивні. Гуманітарні спеціальності пов'язані з нематеріальною сферою виробництва, а технічні - з матеріальною. Тому й така різниця! Навіщо курси? Дуже просто : гуманітарні предмети більш - менш в школах вивчаються нормально. Історія, мова, література... Це предмети, які можна вчити й самому. А хімію, фізику й математику - ні. Після школи діти приходять не готові. Діагностичний тест пишиться на "2" більшістю першокурсників. Тому курси - це єдиний шанс вивчити нормально профільний предмет. Бо слухачам курсів його пояснюють викладачі. Після курсів здається екзамен. Бали даються не за курси, а за знання, які на них отримали. ходять не готові. Діагностичний тест пишиться на "2" більшістю першокурсників. Тому курси - це єдиний шанс вивчити нормально профільний предмет. Бо слухачам курсів його пояснюють...
28.07.2011 в 08:58Подивитись всі відповіді (6)
www
Для Олександр: Діагностичний тест на першому курсі пишеться на «2» і тими, хто ходив на курси. Просто його дають, наприклад, 1 вересня на першій чи другій парі і оцінюють: 60 балів з 100 – це трійка, а нижче це «2». Підловили, бо його ніхто не чекав. Діагностичний тест нічого не значить, головне вчитись, чого навчають у ВНЗ і успішно здавати сесії.
28.07.2011 в 11:19
www
Хто хоче позбутися великої кількості ВНЗ? Чи не міністерство, що так ділить державні місця між ВНЗ. Цього року у Драгоманова на англійську філологію, куди багато бажають вступити (близько 700 заяв), виділено 24 бюджетних місця, а у Кам’янець-Подільському – 58, чи Переяслав-Хмельницькому – 40.
28.07.2011 в 11:41
Олександр
Для www:
Ну знаєте, говорити, що діагностичний тест(або контрольна робота) нічого не вартий не правильно. Тому що на ньому даються завдання, що розраховані на знання необхідні для навчання у ВУЗі тобто знання, які ВНЗ вимагає від абітурієнтів. Ні, слухачі курсів не пишуть його на "2". Бо саме на курсах даються знання, необхідні абітурієнтам. Тому безглуздо говорити про недоцільність курсів, бо ж вони - шанс для дітей, які навчаються у звичайних школах (а не в спец. ліцеях чи гімназіях) вступити до університету.
28.07.2011 в 12:03
Коментувати
Іван
Випускники нинішнього року,які не вступили на бюджет,отримують пропозиції вступити на бюджет в інші ВНЗ.Ціна-від 3000 Євро.
От вам і все,про що писали,говорили.
Купується середній бал атестата,медалі,тепер вузівські місця.
28.07.2011 в 08:41Відповісти
Олька
Шановні, ви говорите,що країні не вистачає технічних кадрів. Але до ваших голів ніяк не дійде,що люди,які дійсно добре знають математику, не підуть на такі спеціальності, як "Металургія, "Фіз-мат" та інші.Такі люді,як правило,ідуть на спеціальності"Економіка","Інформатика" та інші. Тобто на спеціальності,після закінчення яких є майбутнє...
28.07.2011 в 07:36Подивитись всі відповіді (4)
Технарь
Для Олька:
Тобто, Ви вважаєте, що для цих спеціальностей математика менш потрібна, ніж для економіки.
Ви дійсно вважаєте технічні спеціальності менш перспективними, ніж економічні?
Мабуть, я дійсно чогось не розумію :)
Не розумію ринку праці, який, чомусь просить "технарів" та відхрещується від випускників-економістів без досвіду роботи. І заробітні плати у цих двох категорій неспівставні. Скільки може заробити економіст в банку, наприклад. Чи на підприємстві? Тисяч 5, у кращому випадку.
А скільки може мікроелектронщик? Чи інженер-металург? А якщо не в Україні?
Просто металургія, мікроелектроніка ... це сфера виробництва продукту. А економісти, юристи, менеджери - це сфера його перерозподілу і споживання.
І у житті, на мою думку, перше - важливіше за друге. І перспективніше ;)
28.07.2011 в 08:06
Лена
Для Технарь: Да ? Ну так почему же люди не идут на инженеров-металургов? Дело в том, что люди получив диплом экономиста могут в процессе работать и бухгалтерами, и теми экономистами, и статистами и т. д. И если человек разбирается в своем деле, то вполне возможно, что будет работать на высокооплачиваемой работе и ценится начальством.
Просто проблема в том, что люди, я считаю, которые не могут определиться со своим призванием ,не понятно по-чему решают , что они будущие экономисты...ни кто же не идет на инженеров, переводчиков, учителей и т.д.
29.07.2011 в 08:12
Технарь
Для Лена:
Потому что они, зачастую, просто не знают, чем занимаются металлурги :)
А конкурсы на переводчиков и учителей, в этом году, просто зашкаливают :)
29.07.2011 в 12:46
Коментувати
www
Не можу зрозуміти, навіщо було давати додаткові бали за курси на інженерно-технічні та природничо-математичні напрями. Ті, хто навчався на курсах від ВНЗ і так вже вирішили туди вступати. А хтось мав намір вступати на технічну спеціальність, але немає в своєму місті чи селі курсів від бажаного інституту, або у батьків немає коштів на курси, то його бажання ще більше віддалили (на 20 рейтингових балів) – це не чесно.
28.07.2011 в 06:50
Технарь
Для www:
Зважаючи на конкурси на інженерно-технічні спеціальності - не дуже і віддалили ;)
Таким чином хотіли "заманити" вступників.
Але, щось не вийшло в них, мабуть :)
28.07.2011 в 08:14
Ірина
Для www: Не на 20, а від 1 до 20(!), хоч КПІ це правило явно порушив. Я закінчила курси при НАУ, хоч і теж, чого приховувати, з провінції. І хочу сказати, що це досить нелегко, 10 годин занять кожен день без вихідних, найбільша перерва - півгодини. Підсумкова атестація, згідно якої нараховувалися бали містила завдання, за які не просто нараховують бали, а над якими потрібно дуже добре подумати. В результаті я отримала 16 балів і знаю, що це справедливий результат і моя праця була того варта, в яку батьки недаремно вклали гроші. Хоч є і такі, що отримали 7, 13 чи 20 балів.Щодо оплати курсів цілком згодна, для тих батьків, діти яких мають бажання і здібності вчитися це може виявитися занадто великою сумою.
28.07.2011 в 08:49
Мадам
Для www: Згодна на100%,до найближчих курсів 2 години власним транспортом-не наїздишся,донька займалася з репетиторами,а в когось і цієї можливості нема.Доречі, в одному з технічних вузів майже відкритим текстом було запропоновано купити папірець про закінчення таких курсів .Не курси потрібні,а з шкіл треба починати. Вступ-інфо наглядно демонструє ціну шкільних балів.
