![]() |
Європейські студентські профспілки виступають "двигуном" спротиву проти підняття плати за навчання. Українські здебільшого обмежилися видачею проїзних та санаторних путівок |
Чи захищають студентські профспілки своїх студентів?
Студент філософського факультету Чернівецького університету Федір Устинов членом університетської профспілки ніколи не був і не прагне.
Каже, структури ці формальні, у яких єдині повноваження розповсюджувати проїзні квитки і видавати путівки в санаторій: "Якщо говорити про профспілки, які існують ще з радянських часів, то вони, як правило, неефективні. Отримуючи зарплатню з бухгалтерії університету, вони є "приростком" до адміністрації вишу, виконуючи її волю".
Іван Шматько, студент-юрист університету Шевченка, з цією тезою погоджується. Причому, на його думку, наявні профспілки працюють не те, щоб на користь студентському самоврядуванню, а часто - супроти нього, заважаючи політично активній молоді.
"Офіційні профкоми не просто тихо мовчать, вони частіше за все навіть намагаються заважати, приходити-переконувати, що "нікуди не ходіть, ми все вирішимо". І був колись смішний випадок у будівельному університеті: на запитання, чому ж не повідомили про підвищення плати за навчання у 2009 році, вони відповіли, що просто не хотіли турбувати студентів перед сесією", - каже Іван.
Не ті люди?
Те, що профспілкова система не досконала і не відповідає європейській традиції, голова студентської комісії в університеті Шевченка Юстина Микитюк, не заперечує.
Втім, каже, розмови про зарплату членам профспілки з бухгалтерії вишу чи "палки в колеса" активістам не відповідають дійсності, принаймні в її випадку.
Проблема ж, за словами Микитюк, починається "з низів", коли через волевиявлення на факультетах до організації потрапляють "не зовсім ті люди": "Коли студенти не виявляють бажання приходити на ці вибори і вибирають людей, які не знають, чого туди ідуть, це – проблема тих людей, які не прийшли на вибори. Вони самі своїм байдужим ставленням позбавляють себе якихось можливостей. Треба починати зі свідомості студентів: виберіть когось, хто буде працювати, і тоді вам не буде на що скаржитись".
Обмежений вплив
З власного досвіду Юстина каже, що за п’ять років у профспілці допомогла багатьом на факультеті: і тим, хто пропонував культурно-мистецькі заходи організувати, і тим, кого ледь не виселили з гуртожитків.
Найяскравішим прикладом налагодженої співпраці з ректоратом вважає відхилення проекту про платні послуги за пропуск занять від 2009-го року. Тоді профкому вдалося переконати адміністрацію вишу у недоцільності нововведення.
Разом із тим, важелів впливу на процедуру поселення в гуртожиток першокурсників, відрахування з університету чи викриття викладача у корупції студентські організації не мають, визнає Юстина Микитюк.
Автор: Євгенія Вятчанінова
Deutsche welle
15.03.2011