 |
Президент НаУКМА, Сергій Квіт в поділився власним баченням перспектив розвитку вищої освіти та Києво-Могилянської академії зокрема |
У розмові з кореспондентом "Обозревателя" Наталею Лебідь, президент НаУКМА акцентував увагу на проблемах розвитку вітчизняних університетів в аспекті перспектив прийняття нового закону "Про вищу освіту", що врегулює суспільні відносини в сфері вищої освіти на найближчі роки.
"Табачник бореться з нами як з університетом, котрий обстоює свою автономію. Адже пропонований ним законопроект передбачає ще більшу централізацію освіти. В Україні і так немає університетської автономії, а зараз все робиться для того, щоб її ніколи не було", - зазначив Квіт.
"Університетська автономія – це основа розвитку науки та вищої освіти в усьому світі. І боротьба Табачника проти цієї концепції має глибші завдання, а саме, щоб в Україні й надалі не виникали якісні університети, які могли би бути конкурентноздатними на глобальному ринку. Хоч треба визнати, що заперечення автономії – це не лише злий умисел Дмитра Табачника. Ірраціональне прагнення контролювати все і всіх, на шкоду завданням ефективності, належить до відмінних рис так званих «перехідних суспільств", - зауважив президент НаУКМА.
"Чому ректори не заявляють вголос про свою позицію? Зараз працює посттоталітарна, пострадянська логіка виживання. Ректори підтримують будь-якого міністра, який, у свою чергу, також не переходить певних меж, щоб не потрапити в обструкцію до цілої системи", - підкреслив Квіт.
Він також зауважив, що міністр освіти може завдати прикрості будь-якому ВНЗ. Але без участі міністерства фінансів, економіки та міністерства юстиції освітнє відомство не може зробити жодного кроку.
"Для того ж, щоб реально щось змінити, розвернути в той чи той бік, треба задіяти багато складників. Я веду все до того, що який би "дрімучий" закон не був прийнятий, у повсякденному житті університетів він "де факто" змінить мало. Проте він на роки загальмує нашу інтеграцію у світову систему науки та освіти. І це прикро", - зауважив Квіт.
Відповідаючи на запитання, що з прийняттям нового законопроекту, Києво-Могилянська академія може втратити статус університету, Квіт зокрема відповів: "Беруться не якісні, а кількісні показники, і ніяких логічних пояснень такому підходу не існує. Тоді як найкращі університети світу – невеликі. Чомусь вважається, що чим більший університет, тим він кращий. Хоча якщо в полі зібрати сто тисяч людей, університету не вийде".
Щодо перспектив Києво-Могилянської академії він зазначив, що це питання має стати предметом для обговорення на академічній конференції вишу: "Ми будемо дивитися, що для нас краще. Чи то перетворитися на академію, чи то з кимось об’єднатися. Але це буде предметом для обговорення – думка колективу тут виходить на перше місце".
"Насправді ж я думаю, що на Могилянку ніхто і ніщо не може негативно вплинути по суті. Довкола нас можуть змінюватися якісь формальні речі, але чим є Києво-Могилянська академія, тим вона й буде надалі", - підкреслив Сергій Квіт.
Освіта.ua
26.01.2011
Facebook |
Twitter |
