https://osvita.ua/vnz/high_school/9246/

Навіщо держава фінансує підготовку непотрібних фахівців

Чимало абітурієнтів вважають, що гарантією отримання роботи є бюджетна форма навчання. Однак, практика свідчить про протилежне.

У цьому році за державний рахунок будуть здобувати кваліфікацію молодшого спеціаліста 58,5 тис. студентів. Це майже на 13 тис. перевищує минулорічну кількість.

Таке зростання в Міністерстві освіти пояснюють демографічною ситуацією. В 1995 році народилося більше дітей, ніж у 1994-му. На програми бакалавріата прийняли майже 100 тис. осіб. Це на рівні минулого року. Трохи розширили держзамовлення на спеціалістів - 65 тис. місць. Диплом магістра безкоштовно отримуватимуть 33 тис. студентів.

Вже з наступного року держзамовлення для вузів істотно зменшать. Держава не в змозі забезпечити роботою всіх випускників.

Кожен рік Україна фінансує підготовку кадрів, значна частина яких, в основному випускників з освітою юриста або економіста не знаходять роботу за фахом.

Більшість навчальних закладів співпрацюють з потенційними роботодавцями, які пропонують майбутнім фахівцям пройти стажування. Нерідко кращих кандидатів працевлаштовують.

Проте частіше, студенти самостійно шукають місце для проходження практики. Державні ВНЗ контактують з обмеженою кількістю підприємств і не розширюють свою базу партнерів. Більш оптимістична ситуація в комерційних вузах.

Олег Шаров, перший проректор комерційного університету: "Хтось із студентів сам пропонує, що ось він вже працює за фахом на 2-3 курсі, він хоче проходити практику за місцем своєї роботи, ми це підтримуємо, видаємо завдання, погоджуємо з його роботодавцем. Тоді студент звітує про практику по своїй реальній роботі".

Кабмін доручив Міністерству освіти до 1 січня 2011 року забезпечити створення у вузах підрозділів, що будуть сприяти працевлаштуванню випускників. Такі структури повинні співпрацювати з державною службою зайнятості та роботодавцями, та інформувати студентів про вакансії. У деяких навчальних закладах вже діють центри розвитку кар'єри. Такі структури працюють у трьох напрямках.

Перший - співпраця з роботодавцями. Вузи отримують замовлення на фахівців, підбирають кадри. Потім надсилають резюме, або ж спрямовують студента на співбесіду.

Другий напрямок - підготовка студентів до самостійного пошуку роботи. Їх вчать готувати резюме і спілкуватися з роботодавцями.

Третій підхід - тренінги. У центрах пояснюють, як планувати свою кар'єру, позиціонувати себе на ринку праці.

Щоб отримати конкурентоспроможного працівника, роботодавці зацікавлені в фінансуванні навчання. Проте така форма співпраці вузів з компаніями не зовсім поширена. Заохочувати роботодавців педагоги пропонують пільгами від держави. Наприклад, знизити ставку податку на прибуток для підприємства, яке буде оплачувати підготовку майбутнього фахівця.

Наталія Семенченко, економіст: "Зважаючи на сьогоднішню ситуацію, коли уряд намагається наповнити бюджет, основне навантаження зазнає саме бізнес, який ніяк не зацікавлений в додаткових інвестиціях в освітній сектор, хоча йому потрібні фахівці".

Найближчі 5-10 років ринок праці буде мати потребу в фахівцях інженерно-технічного спрямування. Зараз відповідні вакансії в Україні займають люди передпенсійного або пенсійного віку, серед молоді це напрямок популярністю не користується.

Автор: Олена Сидоренко

За матеріалами: UBR
Дата публікації: 06.10.2010